Бюджет новий – але не інноваційний

У понеділок Кабмін порадував нас 22-ма новими законопроектами, які повинні були дерегулювати економіку і водночас наповнити бюджет. У вівторок увечері був поданий і «революційний» проект бюджету-2015. Однак, при найближчому розгляді виявляється, що запропоновані нововведення не такі вже й нові.

Так, ми не бачимо ні обіцяного скорочення частки держави в ВВП, ні зниження податкового тягаря. Замість цього уряд збирається масштабно рефінансувати банки або Фонд гарантування вкладів, а також Нафтогаз і інші державні енергетичні підприємства, тому реальний дефіцит бюджету буде як мінімум втричі вище заявленого в проекті (детальніше тут).

Пропоновані до прийняття зміни податкового законодавства принесуть швидше за все шкоду, ніж користь – це законопроект, внесений до парламенту ще на початку осені і детально розглянутий в цій статті. Якщо коротко, цей законопроект скасовує кілька незначних податків і зборів, об’єднує кілька залишившихся і частково перерозподіляє їх між центральним і місцевими бюджетами. Головним нововведенням нової редакції Податкового кодексу є податкова амністія разом з введенням «непрямого» методу оцінки зобов’язань з податку на доходи фізосіб. При цьому податкова амністія передбачає повне (!) звільнення від податків особи, яка вирішила задекларувати раніше приховані доходи, а рішення про те, до кого саме застосовувати «непрямий» метод, буде приймати глава місцевої податкової ( корупційні можливості, що відкриваються тут воістину безмежні).

Однак головне навіть не в цьому. Щоб змінені податкові норми працювали, ДФС повинна прийняти відповідні підзаконні акти – процедури, які регламентують порядок сплати податків за новими правилами, форми звітності, тощо. У свою чергу, бізнес повинен внести зміни в свої внутрішні процедури і звітність. На адаптаційний період необхідно кілька місяців. Якщо ж 30 грудня буде ухвалено зміни, які набирають чинності з 1 січня, багато підприємств просто зупиняться.

Від прийняття запропонованих ще влітку змін до Бюджетного кодексу уряд вирішив відмовитися, включивши деякі пропозиції щодо децентралізації безпосередньо в проект Закону про бюджет. Так, на місцевий рівень фінансування переводяться медустанови, середні школи і ВНЗ 1-2 рівня. На ці цілі місцеві бюджети отримують медичну і освітню дотації, розраховані за формулами. Правда, деякі коефіцієнти в цих формулах ніяк не пояснюються в проекті закону. В цілому, даний перерозподіл витрат не має відношення до децентралізації, про що докладно написано тут.

Кілька дійсно нових джерел наповнення бюджету, запропонованих урядом – це введення спеціальних тимчасових імпортних мит в розмірі 5% або 10% на всі товари, крім енергоносіїв і товарів першої необхідності, а також легалізація грального бізнесу. Тоді як друге нововведення можна вітати, оскільки частина доходів цього бізнесу піде в бюджет, а не в тінь, з першим складніше. По-перше, через падіння гривні імпорт вже знизився майже на 30%. По-друге, таким нововведенням уряд покладає додатковий податковий тягар на легальних імпортерів, замість того, щоб боротися з нелегальним імпортом. Результат може виявитися контрпродуктивним – введення додаткових мит навряд чи сильно наповнить бюджет, тому що виключені зі списку енергоносії становлять понад 40% імпорту, але призведе до зростання неофіційних платежів на митниці.

Крім того, уряд намагається створити видимість соціальної справедливості, обмежуючи зарплати в бюджетній сфері рівнем 15 мінімальних зарплат (крім працівників силових відомств, задіяних в АТО), а також зрізуючи надбавки своїм службовцям і народним депутатам. Разом з тим, скасовується ряд соціальних пільг, а частина з них переводиться з захищених статей бюджету в звичайні (втім, дана тема занадто широка і вимагає окремого висвітлення). Разом з тим, субсидії на компенсацію вартості енергії і послуг ЖКГ залишаються на колишньому рівні або навіть злегка збільшуються. Не вирішується і проблема адресності пільг.

Підводячи підсумки, можна сказати, що даний проект бюджету ще раз демонструє, що поспіх може бути добрим лише при лові бліх. За кілька днів уважно розглянути і прийняти не тільки бюджет, але і кілька десятків супутніх законопроектів, багато з яких досить об’ємні, неможливо фізично. Аргумент про те, що без бюджету міжнародні інституції не дадуть фінансування, не виглядає переконливим – при такому бюджеті отримання фінансування ще більш сумнівно.

Що ж робити? Пропозиції такі:

1. Прийняти бюджет на чинній податковій базі, або працювати в січні по 1/12 бюджету 2014 року.
2. Протягом січня-лютого розглянути і прийняти податкову і бюджетну реформи, які можуть вступити в дію з 1 липня 2015 р.
3. Конфіскувати заарештовані активи «державних діячів» попереднього режиму на користь бюджету (для цього ухвалити необхідні зміни в законодавстві).
4. Почати, нарешті, ліквідувати корупційні схеми в держорганах. Перш за все, вивести з тіні і або продати, або закрити більшість держпідприємств «при» міністерствах.
5. Звернутися до «внутрішніх донорів» – олігархів, які вивели в офшори мільярди доларів, і запропонувати їм інвестувати, наприклад, в держоблігації. А також, Президент міг би показати особистий приклад патріотизму, виконавши свою обіцянку з продажу активів.
6. Почати перегляд функцій держави з максимальною ліквідацією невластивих функцій і скороченням відповідних держорганів, тобто реальну дерегуляцію. Думаю, що українські та міжнародні експертні організації із задоволенням нададуть технічну допомогу в цьому питанні.

Словом, якщо будуть виконані хоча б маленькі, але реальні кроки в бік ліберальних реформ, залучати кошти міжнародних донорів буде набагато простіше – навіть при відсутності «інноваційного» бюджету.