Життя після кризи: як змінились доходи й витрати українських громадян та бізнесу
Хто й як в Україні пережив економічну кризу 2014-2015 років року та чи повернувся рівень життя до значень 2013-го року
Автор: Олександр Надельнюк
Хто й як в Україні пережив економічну кризу 2014-2015 років року та чи повернувся рівень життя до значень 2013-го року
Автор: Олександр Надельнюк
Як оцінити рівень життя громадян та порівняти їх добробут у різні роки? Існує мінімум два методи: перший — провести соціологічне дослідження, простіше кажучи, запитати людей. Але є проблема — суб’єктивність вражень: навіть у часи економічного зростання більшість українців переконана, що їх економічний стан погіршується. Згідно з даними групи «Рейтинг» перед кризою 2014-2015 років 47% респондентів вважали, що їх економічне становище погіршилось, у розпал кризи, в середині 2015-го, вже більше 80%. Зараз — біля 60%. Чи можна з цих даних зробити висновок, як українці пережили кризу? Дуже умовно.
Більш об’єктивний метод — дослідити офіційну статистику доходів, видатків, споживання. Проблема цього методу — велика затримка даних. Держстат опублікував тільки восени останню статистику щодо характеристики домогосподарств та діяльності підприємств. VoxUkraine вивчив дані збірника «Витрати і ресурси домогосподарств України», детальні результати опитування домогосподарств та іншу статистику, щоб відповісти на питання: як насправді змінилось життя українців у 2016-му у порівнянні з докризовим 2013-м?
Домогосподарство — це особа або група осіб, які об’єднані з метою забезпечення усього необхідного для життя або спільним веденням господарства. В Україні у 2016 році було 15 млн домогосподарств.
У 2012 році Держстат зібрав дані у 10 тисяч домогосподарств з усієї України, тоді як у 2016 у вибірку потрапили на дві тисячі менше – кількість зменшилась через анексію Криму та бойові дії на Донбасі. Ця вибіркова сукупність репрезентує все населення України.
У масив даних, зокрема, входять дані щодо розміру домогосподарства, кількості працевлаштованих, наявності дітей, структура їх доходів та витрат. Це єдине велике дослідження домогосподарств. Ми дякуємо Дежстату за відкритість.
Склад середньостатистичного українського домогосподарства за чотири роки не змінився: воно складається з 2,5 людей, з яких 1,1 особи працюють. 38% домогосподарств мають дітей.
Зміни у доходах більш помітні, але для початку розберемось з їх структурою. Загальні доходи за методологією Держстату складаються з грошових доходів, вартості спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного домогосподарства, суми пільг та субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії та палива, на оплату товарів та послуг з охорони здоров’я, туристичних послуг.
У 2013 році загальні доходи середньостатистичного домогосподарства cклали 4331 грн на місяць, а у 2016 — 6095 грн. Номінальне зростання становить 29%, але з врахування інфляції (202%) середні доходи зменшились у 1,4 рази.
Якщо ми хочемо подивитись на зміни у регіональному розрізі, то серед наявних даних є середня зарплата. У 2013 році середній дохід одного штатного працівника в Україні становив 3 619 грн на місяць, а у 2016 – 6 475 (зростання у 1,7 рази). Найбільше зростання зафіксовано у Києві (2 рази), Закарпатській (1,9 рази) та Одеській (1,8 рази) областях.
Номінальна зарплата росла щороку, але через двократну інфляцію реальна зарплата тільки повернулась до рівня 2013 року у Києві та Закарпатській області, а у інших областях рівень оплати праці був суттєво меншим. В середньому по Україні реальна зарплата була у 2016-му на 11% меншою у порівнянні з 2013-м. Минулого року зарплати найгірше «відновились» після кризи у Луганській (-19% від доходу 2013 року), Дніпропетровській (-18%) та Кіровоградській (-17%) областях.
Номінальні доходи потроху повертаються до рівня 2013 року, але чи багато домогосподарств, які живуть «не по кишені»? Як і у випадку з доходами, спочатку розберемось зі структурою витрат.
Загальні сукупні витрати складаються зі споживчих (продукти, вода, житло, тепло, тощо) та неспоживчих (допомога родичам та іншим особам, купівля акцій, вклади до банків, будівництво та капітальний ремонт житла тощо) витрат.
За чотири роки українські домогосподарства скоротили неспоживчі витрати — на 3% (до 6,8%). Відповідно, усе інше — споживчі витрати, які у 2016 році склали 93,2%. Частка основної статті видатків — продуктів харчування — майже не змінилась. У 2016 році вона склала 49,8%, проте кількість продуктів в кілограмах, які купили українці, зменшилась.
Це можна пояснити зростанням цін на продукти протягом останніх трьох років або завищенням статистики у 2013 році. За однакову кількість грошей у минулому році українці фізично могли вже купити менше продуктів. До того ж, на послуги ЖКГ домогосподарства почали витрачати на 6,5 відсоткових пунктів більше, ніж у 2013-ому. Тому населенню довелось передивитись власні витрати.
Попри все у 2016-ому році, як і у 2012-ому є домогосподарства, які витрачають більше, ніж заробляють. За данимі останнього опитування домогосподарств, видатки 38% респондентів перевищували доходи, чотири роки тому таких було 33% . Пояснити таке неспівпадіння можна тим, що люди живуть «у борг» й «проїдають» власні збереження, але велику похибку у ці дані вносить ефект від заниження доходів під час опітування великою часткою респондентів.
За останні три роки кількість економічно активного населення працездатного віку скоротилась на 11% і у 2016-ому становила 17,3 млн осіб (без урахування Криму та зони АТО). Але це не єдина проблема — безробіття зросло з 7,8% до 9,7%.
Якщо аналізувати зайняте населення у розрізі секторів економіки, то змін майже не відбулось. Найбільша кількість українців працює у торгівлі (21% від загальної кількості зайнятих), сільському господарстві (17%) та промисловості (15%).
У 2013 році офіційно було зареєстровано 1,72 млн суб’єктів господарювання (без урахування зони АТО та Криму). За останні три роки спостерігається падіння кількості великого (на 41%), середнього (21%) та малого (22%) бізнесу. Причиною може бути те, що багато компаній закрились або задля зменшення оподаткування перейшли на більш вигідні умови «ведення бізнесу». Станом на 2016 рік в Україні налічувалось 1,86 млн суб’єктів господарювання.
Натомість частка фізичних осіб-підприємців зростала щороку. У 2013-ому їх було 1,3 млн, а у 2016 вже 1,5 млн. Це становило 77% і 83% від усієї кількості відповідно.
Збільшення кількості суб’єктів господарювання призвело до зміни кількості підприємств у деяких секторах економіки. Наприклад, після кризи 2014-2015 років кількість компаній у сфері інформації та телекомунікаціях зросла у 33%, кількість освітніх компаній у 23%, а компаній зі сфери професійної, наукової та технічної діяльності — у 22%.
Фінансові результати підприємств також зростають. З усіх підприємств кількість прибуткових компаній за три роки зросла 66% до 73%. У минулому році в усіх видах підприємств реальний фінансовий результат перевершив показники 2013 року. Навіть малий бізнес, який протягом останніх років звітує про від’ємне сальдо, зменшив збитки на 4%.
