Beta

Чи вистачить українцям медичного кисню? VoxCheck пояснює

12 Березня 2021
FacebookTwitterTelegram

Через пандемію COVID-19 українські лікарні вразила справжня «киснева недостатність». Що її спричинило і у чому суть проблеми – розбиралися разом з Ігорем Змислею, директором Сумської обласної дитячої клінічної лікарні, та Денисом Сурковим, доцентом кафедри медицини катастроф Дніпропетровської медичної академії, доктором медичних наук.

VoxCheck, Internews за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міжнародного фонду Відродження у рамках проекту «Де реформа?» знімає серію репортажів про хід медичної реформи на місцях.

Є три джерела медичного кисню: кисневі станції, котрі концентрують кисень безпосередньо на території лікарні, бочки для скрапленого кисню, які заправляють постачальники, та кисневі балони, які заправляють одразу на заводах. Ще є портативні кисневі концентратори – проте їх потужності не вистачає для тяжких хворих. 

Найпоширеніший варіант – це кисневі балони. Та їх доречно використовувати тільки в поодиноких випадках та з невеликим обсягом використаного кисню. За словами Дениса Суркова, один 40-літровий балон не здатен забезпечувати киснем одну людину з тяжкими ураженнями і вагою до 120 кг навіть протягом однієї години. Тому в масштабах пандемії балони несуть серйозну загрозу. Їх доводиться часто міняти – і це створює ризик вибуху. 

Більше того, балонний кисень потребує постійного контролю, налагодженої логістики та специфічного транспортування. Так, один кисневий балон важить 90 кг. І, як говорить Ігор Змисля, щоб перетягнути його з пункту «А» в пункт «Б» – потрібно щонайменше двоє кваліфікованих спеціалістів. Є і людський фактор – пересувати балони часто доводиться ночами, це роблять втомлені працівники. А разом з ціною кисню (один балон коштує від 300 до 500 грн) та орендною платою за саму ємність, балон (вони зазвичай власність заводу), одна доба на апараті ШВЛ обійдеться більше ніж у 7000 грн. Це без медикаментів, оплати персоналу та логістики – лише кисень. 

«Якщо у вас лікарня, яка побудована на подачі кисню через балони – то ви будете банкрутом», – зауважує Денис Сурков.

А от кисневі станції та бочки зі скрапленим киснем – безпечніші. Вони не знаходяться під тиском і менш залежні від логістики. Проблема в тому, що більшість лікарень не можуть їх собі дозволити. Аби це вирішити у жовтні 2020 року, вже після виходу цього відео, з «ковідного фонду» місцевим бюджетам виділили 571 млн грн субвенції для забезпечення подачі кисню. 

Про зміни в медичній системі, хиби та успіхи на місцях дивіться у наступних відео VoxCheck. Серія документальних відео про медичну реформу з українських регіонів підготовлена за підтримки Internews (за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)) та Міжнародного фонду Відродження в рамках проекту «Де реформа?».

Текст: Світлана Сліпченко, Аліна Тропиніна (стажерка VoxCheck). Відео: Лєна Шуліка, Максим Скубенко, Ілля Смик, Максим Салій

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний