Чи знайшла скандальна «Максмед» дірку у Prozorro?

«Дедалі частіше фірми із сумнівною репутацією, що не є ані виробниками, ані офіційними дилерами, застосовують новий вид рейдерства, гальмуючи процедури закупівель та намагаючись «заволодіти» замовленням. Яскравим прикладом своєрідного послуговування Законом України «Про публічні закупівлі» та системою «Прозорро» є дії «тандему» — ТОВ «Максмед Інтернешнл» і ТОВ «Євроклінсервіс». Ці фірми по черзі спочатку вимагають скасувати певні умови в тендерній документації, після цього подають скарги на розгляд Антимонопольним комітетом України…гальмуючи процес закупівлі…», – йдеться у відкритому зверненні до прем’єра Володимира Гройсмана від 1 липня, яке опубліковані в урядовій газеті «Урядовий кур’єр». Його підписали декілька власників машинобудівних заводів, які скаржаться на неможливість продати «Українській залізниці» свою продукцію.

«Хочу сказати на всю країну. Існують фірми, організовані фірми, в яких нема нічого, крім табуретки і печатки. Думаю, вони мають підтримку в різних органах влади. Вони заявляються на всі тендери і потім через скарги блокують тендери на все, блокують чесний бізнес, потім вимагають «відкати», — не забарився з відповіддю  Володимир Гройсман. Те, про що говорить пан Гройсман, можна описати одним словом – «тролінг».

Проблема  не тільки у заводів-виробників, яким складніше стало перемагати в тендерах, але і у самих замовників, яким стало важче закупити потрібну їм продукцію. У тієї ж залізниці середня тривалість тендерних процедур у 2017 році зросла до майже 90 днів, з 45 в 2016 році. Тобто в середньому залізниці і її філіям треба майже три місяці, щоб купити щось на відкритих торгах.

Компанія «Максмед» є найбільш активним скаржником у Prozorro: вона подала 157 скарг з майже 5419 станом на 11 жовтня. І майже завжди предметом його оскарження є закупівлі для залізниці. Це те, через що вона у багатьох «на слуху».

Але чи є в системі оскарження, яка передбачена Законом України «Про публічні закупівлі»,  «діра», яку знайшла ця компанія, щоб мати змогу навмисно затягувати закупівлі залізниці?

Ми відібрали з системи Prozorro 19 показників, які описують процес оскарження. Це своєрідний біохімічний аналіз, який фіксує поведінку скаржника, замовника та системи загалом (в тому числі). Далі, ми «пропустили» всіх скаржників з нашої вибірки за цими метриками через декілька методів класифікації з метою пояснити частоту поданих ними скарг, але групи не видавали унікальної поведінки. Протягом описового аналізу було помічено, що група з 95 компаній вирізняється тим, що використовує механізм оскарження та в подальшому не приймає участі у закупівлі (більше одного разу). Ми спробували класифікувати таких скаржників за часткою «скарг без участі» За результатами були виявлені дві групи скаржників з наступними особливостями:

• Вони часто скаржаться (більше 18 оскаржених тендерів), що є досить логічним висновком.
• Після скарг вони не беруть участі у тендері (більше 3х випадків, коли після поданої скарги організація не приймала участі у закупівлі). Це може пояснюватись тим, що ці компанії можуть використовувати методи оскарження для того, щоб допомогати іншим учасникам (можливо, пов’язаним з ними), «збиваючи» з тендерів конкурентів і т. п. (наприклад, «Альфатех» скаржиться, але потім не приймає участі в тендері, а приймає участь Укрспецтехінвест – вони, за даними «Наших грошей», є пов’язаними між собою).

За цими характеристиками (графічно дерево зображене на  Рис 1) найбільш схожими до «Максмеду» компаніями є: ТОВ «РАДІАЛ-УКРАЇНА», ТОВ «МІК», ООО «Лінк-Медитал», ТОВ «Альфатех», ТОВ «Смілапостач».

Далі, ми взяли цю групу з 12 компаній і виявили, що «Максмед» вирізняється в ній (провели повторну кластерізацію за методом k-means). А  класифікаційні дерева (за частотою оскарження) допомогли ідентифікувати цю унікальність – вона проявляється в кількості товарних ринків, на яких скаржилась компанія – таких у «Максмеда вісім, хоча в середньому всі інші стражники подають скарги лише на два ринки  (див Рис 2).

Висновок

Частота подання скарг «Максмед», не вирізняє цю компанію серед інших з досвідом оскарження (нагадаємо, що майже кожна друга скарга Максмеду задоволена). Меншу групу разом із Максмедом складають скаржники, яким притаманна систематична практика оскарження та подальша неучасть  у тендерах, окрім значного досвіду подання скарг. Але унікальним «Максмед» робить третя особливість – кількість ринків, де компанія подавала скарги  – їх вісім – від меблів до залізничних вагонів.

Всі ці ознаки можуть характеризувати поведінку «Максмеду» як саботаж, про який говорил Гройсман. Такі методи можуть бути потужною зброєю для блокування дій замовника. Особливо, якщо той дає для цього приводи – не якісно складає тендерну документацію, яка потім стає легкою мішенню для оскарження.

Це саме те, що траплялось у відносинах між «Максмедом» і «Укрзалізницею».

В кінці 2017 року в.о. голови «Укрзалізниці» Євген Кравцов визнав, що співробітники УЗ, вивчивши обґрунтування компаній, які оскаржують її тендери в Антимонопольному комітеті, виявили, що більшість причин типові. За його словами УЗ прийняла ряд заходів для усунення таких «зачіпок» в документації. «Ми звернули увагу, що в нашій системі закупівель, багато торгів оскаржуються в АМКУ. Через що блокуються, зриваються, призначаються по-новому. Одним словом, маніпулюються. Виявилося, що майже у 70% всіх оскаржених випадків причини типові. Ми їх все ідентифікували, і тепер при підготовці технічної документації для системи державних закупівель ProZorro наші співробітники будуть мати набагато менше можливостей для самодіяльності, коли будуть прописувати умови і вимоги в тендерних документах», – сказав Кравцов.

Повне дослідження за посиланням

Головне фото: depositphotos.com / AntonMatyukha