Чоловічий світ експертних коментарів

Висновки

1. Слово «експертка» щодо жінок за літо з’явилося у новинах 470 разів. Ще 520 разів противники фемінітивів (та російськомовні медіа) іменували жінок «експертами». Багато це чи мало? Для порівняння, «експерти»-чоловіки з’являлися у статтях майже вчетверо частіше — 3920 разів. 
2. Гендерний баланс серед експертів в українських медіа поки не спостерігається, адже частка експерток становить лише 29%.
3. Категорії, де жінки-експертки представлені найбільше, виявилися досить стереотипними: це Погода та Життя/lifestyle, де їх було близько половини. Найменше експерток було в категоріях Спорт та Війна/Армія, де вони становили десяту частину всіх експертів.
4. Суспільне, LB.ua та ГолосUA — медіа з найвищою часткою експерток – 35%, а найнижчий показник у Економічної правди і Гордона — по 14%.
5. Серед блогів, опублікованих на сайтах ЗМІ, майже 20% були написані жінками, найбільше з них також у категорії Життя/lifestyle.
6. Жінки значно частіше піддаються об’єктивації та сексуалізації в медіа, ніж чоловіки, а також частіше описуються в межах стереотипних образів та ролей.
7. Про жінок як керівниць пишуть вчетверо рідше, ніж про чоловіків.

Життя та Погода – найбільш «жіночі» категорії

Серед усіх експертів, яких ми виявили у новинах за червень-серпень цього року, жінки становили всього 29%, а чоловіки відповідно — 71%. 

Найбільше жінки були представлені в категоріях Життя/lifestyle та Погода — експерток тут було 50% та 45% відповідно. У lifestyle-новинах найчастіше цитували фітнес-тренерок, дієтологинь, асторологинь:

• «Існують перевірені методи зняття стресу. Детальніше розповіла фітнес-тренерка Марина Боржемська»
• «16 червня – чудовий день для початку пляжного сезону. Про це Gazeta.ua розповіла астрологиня Олена Максимова»

Графік 1 показує співвідношення експерток та експертів у кожній з 15 категорій, порівнюючи кількості унікальних жіночих та чоловічих імен, на які посилаються в новинах цієї категорії.

В коронавірусних новинах експертки становили 33% – переважно медичні працівниці та науковиці. Цікаво, що, за даними Держстату, медичні науки є галуззю з найвищою часткою жінок, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок (71% у 2019 році).

У новинах категорії Суспільство експертки складали 28%, а Економіки — 21%. Найменше представлені експертки в категоріях Війна/Армія та Закордонна політика, де їх було по 9-10%.

Наскільки часто ЗМІ цитують тих чи інших експертів? Розглянемо кількість новин з посиланнями на чоловіків і жінок (Графік 2). Оскільки кожну людину можуть цитувати декілька разів, присутність експертів у кожній категорії новин трохи відрізняється від попереднього показника. Для прикладу, у категорії Війна/Армія було 28 жінок-експерток (з 292 експертів), яких процитували сумарно 42 рази (з 715 цитувань). Тому частка експерток у цій темі становить близько 10%, а частка посилань на них — всього 6%. 

Подібна картина спостерігається і в цілому: хоча жінки становлять 29% від усіх знайдених експертів, частка власне новин із цитатами експерток трохи нижча – 24% (Графік 2). Водночас на чоловіків посилаються у 80% усіх новин зі згадками експертів (ці множини перетинаються, оскільки в одній новині можуть згадувати кількох експертів/ок). 

Частка новин із коментарями жінок перевищувала таку частку з цитуваннями чоловіків лише в категорії Погода – жінки були присутні в 73% новин про погоду. Майже у чверті новин в категорії Погода є посилання на синоптиків/инь, а регулярність та однотипність цих новин впливає на частоту згадок. Наприклад, найпопулярнішу синоптикиню українських ЗМІ Наталку Діденко за літо процитували у 1336 новинах (це майже 4% усіх новин з цитатами експертів). У решті категорій, включно з Життя/lifestyle, переважали новини з коментарями чоловіків.

Найменше жінок цитували в новинах категорій Війна/Армія та Спорт – приблизно в 6-7% новин з експертними коментарями. В категорії Війна/Армія найчастіше згадували експертку з Медійної ініціативи за права людини: «Як каже Ольга Решетилова з Медійної ініціативи за права людини, українські суди не є такими послідовними в питанні кваліфікації злочинів, які вчиняють бойовики на Донбасі». А от в категорії Спорт неочікувано лідеркою за кількістю цитувань стала Ірина Фаріон, яка прокоментувала фото Ярослави Магучіх з російською спортсменкою: «Ірина Фаріон назвала олімпійську медалістку Ярославу Магучіх «біосміттям». Усі згадки Фаріон у цій категорії стосувалися даної заяви, яку поширили принаймні 8 різних медіа (1,6% спортивних новин з коментарями).

В категорії Коронавірус переважали галузеві експертки. У новинах, пов’язаних із ковідом, 35% цитат належали жінкам. У 5% новин тут згадували інфекціоністку Ольгу Голубовську, а також досить часто посилалися на експерток ВООЗ Сумію Свамінатан, Марію Ван Керкхове та Наталію Виноград — сумарно у 10% новин.

Згідно з даними Держстату, частка випускниць ЗВО за галузями «Соціальні та поведінкові науки» і «Управління та адміністрування» складала в середньому 70% і 65% за останні 4 роки. Тобто жінки проявляють великий інтерес до цих тем і вже достатньо представлені в таких галузях. Разом із тим, у новинах про Економіку, Суспільство, Політику та Закордонну політику (для зручності об’єднаємо їх назвою «суспільно-політичні») частка коментарів від експерток становила в середньому лише 14%.

У новинах на тему суспільства згадки жінок-експерток становили 22%, а найбільше цитували Еллу Лібанову, директорку Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. В категоріях Економіка та Світ 16% експертних коментарів належали жінкам. В економічних новинах найпопулярнішою експерткою виявилася радниця міністра енергетики Олена Зеркаль. А от у світових новинах популярною темою протягом літа була Британська королівська родина, події в якій регулярно коментують королівські експертки, наприклад, Анджела Левін та Даніела Ельзер: «Королівський експерт Анджела Левін впевнена, що королева Єлизавета IІ поставилася до вибору імені негативно».

Нечасто посилалися на жінок у новинах про закордонну та українську політику (близько 9% новин). В політичних статтях також найбільше згадували Олену Зеркаль, а ще політичних експерток, як-от Олександру Решмеділову та Світлану Кушнір (обидві потрапили до бази прихованих піарників).

Які ЗМІ найближчі до гендерного балансу?

Частка жінок серед усіх унікальних експертів на досліджених 42 онлайн-ЗМІ становила від 14% до 35% — графік 3. Найвища частка експерток була на LB.ua, ГолосUA та Суспільному — приблизно по 35%. У 2,5 рази менше (14%) жінок було на сайтах Гордон та Економічна правда. 

Журналісти часто пояснюють домінування чоловіків-експертів у ЗМІ браком експертизи серед жінок в Україні. Але чомусь LB.ua спроможне знайти експерток, а Гордон — ні. На нашу думку, ЗМІ варто докласти більше зусиль для досягнення гендерного балансу в своїх публікаціях.

Новин із посиланнями на жінок найбільше було на сайті  РБК-Україна — 34%. Дуже близько до РБК – ТСН та Суспільне: у них по 32-33% новин із цитатами експерток (Графік 4). Проте, якщо виключити з розгляду категорії Погода і Життя/lifestyle (з частими посиланнями на синоптикинь і астрологинь), то із цих трьох лідерів залишиться тільки Суспільне з 30% посилань на експерток.

Втім, на сайтах Politeka та ZIK з усіх новин зі згадками експертів тільки у 12% цитували жінок і аж у 90% – чоловіків.

Жінки та чоловіки як автори блогів

Окрім статей, у яких журналісти посилаються на експертів, ми також дослідили авторів блогів, що публікуються на сайтах онлайн-медіа. Ми зібрали 7,7 тисяч публікацій із розділів Блоги/Колонки/Думки з сайтів 30 ЗМІ (решта 12 таких розділів не мають), і виявилося, що жінки були авторками майже кожного п’ятого блогу. Топ-категорії для блогів були такими самими, як і для новинних коментарів: найвища частка «жіночих» блогів були в категорії Погода (50%) та Життя/lifestyle (46%) (Графік 5).  Варто додати, що чверть усіх lifestyle-блогів було опубліковано на Obozrevatel, і лідирують за кількістю колонок у цій категорії дієтологині. Проте цікаво, що в категорії Технології та наука 27% блогів були написані жінками, тоді як посилань на експерток у цій темі було 18%. ⅔ блогів авторства жінок у цій категорії опубліковані на сайтах LIGA.net та НВ.

Протилежна ситуація в категорії Коронавірус, де 35% цитат належали експерткам, але жінки були авторками тільки 16% блогів. А от серед блогів на спортивну тематику написаних жінками було всього 6%.

На сайтах ГолосUA та РБК-Україна з усіх опублікованих блогів 61% написали жінки — графік 6. Більше половини (51%) написаних жінками колонок було також на сайті ЕспресоТВ, хоча тільки п’ята частина з них стосувалися суспільно-політичних тем. З усіх блогів на сайтах ZIK та 112.ua всього 4% та 7% відповідно були написані жінками, причому 9 із цих блогів (60% у випадку ZIK’а) повторювалися в обох медіа. До речі, ці два ЗМІ у розділі Блоги регулярно перепубліковують повідомлення прес-служби “Опозиційної платформи – За життя” на кшталт «Руки геть від народної землі!» (у таких блогах автор не зазначений).

У наступній статті розглянемо, як ЗМІ пишуть про жінок. А далі наводимо рекомендації для ЗМІ, які хотіли б підвищити “видимість” жінок у медійному просторі.

Рекомендації для медіа

Поступово ситуація з гендерним балансом в українських медіа покращується. Вже можна знайти чимало успішних прикладів, як-от:

Використання фемінітивів:

• «В Україні сформувався достатньо потужний імунітет, – епідеміологиня Виноград»
• «Виставка відеоробіт представлена ​​запрошеною кураторкою, докторкою філософії Лесею Кульчинською»

Публікація матеріалів про сексизм, гендерні стереотипи, дискримінацію та насильство і підвищення обізнаності аудиторії з цими проблемами:

• «Німецькі гімнастки протестують проти сексуалізації на Олімпіаді. Яким чином вони це роблять?»
• «Жіночий фактор. Як гендерна нерівність може перешкодити вступу України в НАТО»
• «Як досягти гендерної рівності у політиці. Пояснює урядова уповноважена»

Залучення експертів та експерток із різних тематик, які упереджено можуть вважатися «нежіночими» чи «нечоловічими»:

• «Українська військова та громадська діячка Марія Берлінська зазначила, що метою будь-якого військового параду є демонстрація військової спроможності армії»
• «Нагадаємо що раніше косметолог Станіслав Арканніков навчив справлятися з пігментацією шкіри у домашніх умовах»

Проте до рівності в українському медійному просторі ще далеко, тому ми підготували декілька рекомендацій для журналістів, що стосуються гендерного балансу:

• Рівномірно залучати жінок та чоловіків як коментаторів/експертів, пам’ятаючи про гендерний баланс та розширюючи таким чином свою цільову аудиторію. Адже за результатами опитування USAID-Internews, 84% респондентів вважають, що жінки мають бути представлені в медіа нарівні з чоловіками.
• Залучати більше професійних експертів під час підготовки матеріалів, зокрема жінок. Можна скористатися такими сервісами як Expert4Media та Повага, звернутися до університетів (в УКУ, наприклад, є спеціальний пошук), аналітичних центрів. Корисні поради щодо роботи з експертами також зібрав MediaLab. “Вокс Україна” радо познайомить представників ЗМІ з висококласними експертами з економічної та соціальної тематики.
• Вказувати вік, колір шкіри чи волосся, зріст, вагу, сімейний статус героїв новин, лише коли це справді важливо та стосується змісту статті, а не для об’єктивації та приниження. Окрім того, що це шкодить суспільству та порушує журналістські стандарти, в гонитві за кліками ви насправді може втратити читачів, які би прийшли по другу чи третю статтю (дослідження Hindman, 2018, с. 154)
• Уникати використання стереотипних фраз та зворотів, які формують упереджені однобокі образи жінок та чоловіків, як-от: спокусниця, годувальник, добра господиня, справжній мужик/чоловік, прекрасна/сильна/слабка стать, жіноча/чоловіча логіка/справа/професія, залізна леді, секс-бомба і т.п.: «Як виховати в багатодітній родині справжнього чоловіка, у сюжеті Вікторії Чистюхіної для новин “Сьогодні”», «Відомий український кухар Євген Клопотенко поділився з господинями дієвими кухонними лайфхаками, які допоможуть організувати простір на кухні», Андре Тан розповів про фрази, які дратують представниць прекрасної статі.
• Використовувати фемінітиви, оскільки, по-перше, вони притаманні українській мові, по-друге, погоджені новим правописом, і по-третє, щоб уникати ось таких речень: «У Запоріжжі дільничний офіцер поліції зі своїм чоловіком локалізували пожежу на одній з ділянок дачного кооперативу».

Стаття написана в рамках проєкту «Жінки у медіа: які уявлення про жінок формують ЗМІ», підтриманого Міжнародним фондом Відродження.

Методологія

Для пошуку імен у статтях ми використовували моделі Named Entity Recognition (NER) для української та російської мов. Імена експертів ми визначали як такі, що зустрічаються у реченнях поряд із дієсловами на кшталт: сказати, заявити, повідомити, розповісти, написати, прокоментувати тощо. Щоб серед усіх цитованих імен визначити саме експертів, ми натренували модель для класифікації речень за наявністю згадки експерта/ки. Для навчання ми попередньо підготували набори речень з цитуваннями експертів («Про це розповіла епідеміологиня та експертка Всесвітньої організації охорони здоров’я Наталія Виноград») та «не-експертів» — політиків, держслужбовців, прессекретарів і т.д. («Це дуже своєчасна програма, – зазначила міністерка соціальної політики Марина Лазебна»). Нам вдалося досягти точності класифікації 83% (F-міра). Ми визначали стать на основі словників жіночих та чоловічих імен, а також за родами дієслів у реченнях зі згадками.