«В Україні більша частина інвестицій іде не на будівництво чи капітальне відновлення інфраструктури, а на її поточний ремонт». – Святослав Абрамов, виконавчий директор Ініціативи CoST
З листопада VoxUkraine у партнерстві з локальними ЗМІ проводить 12 онлайн-зустрічей з громадами різних міст України на важливі теми місцевого самоврядування. Остання дванадцята зустріч – із громадою Запоріжжя за підтримки Запорізького центру розслідувань (ЗЦР) про те, у чому проблема великих довгобудів, як її можна вирішити та що відбувається у Запоріжжі із програмою «Велике будівництво».
У дискусії взяли участь Святослав Абрамов, виконавчий директор Ініціативи CoST, Дарина Марчак, керівниця Центру аналізу публічних фінансів Київської школи економіки та Катерина Рождественська, журналістка Запорізького центру розслідувань.
Модерувала дискусію лідерка проєктів VoxUkraine Юлія Мінчева.
Подивитись запис дискусії можна за посиланням.
Головні висновки. У 2020 році Україна витратила на дороги більше, ніж будь-коли, – майже 140 мільярдів гривень. Найбільше витратили на поточний середній ремонт – його вартість за 1 км дороги зросла удвічі. Запорізький міст – один із найяскравіших українських довгобудів. Сукупна вартість цього проекту – понад 20 млрд грн, на сьогодні інвестовано близько 9 млрд грн, але коли його буде завершено – невідомо. Проблеми, через які постають довгобуди, – це недосконале бюджетне планування (скорочення капітальних видатків у разі недовиконання бюджету) та вади політичного управління – коли політична амбіція перевищує бюджетний ресурс.
Дорожче та чи якісніше? Велике будівництво та дороги
2020 рік мав найбільший бюджет, напевно, за всю історію дорожнього господарства. З цього почав Святослав Абрамов з Ініціативи CoST, що опікується питанням прозорості й підзвітності під час будівництва або ремонту інфраструктурних об’єктів.
Він підкреслив, що у 2020 році до відкриття дорожнього сезону структури, підпорядковані Укравтодору, та Служби автомобільних доріг підійшли вчасно та сумлінно. По-друге, зі 118 мільярдів гривень укладених договорів більша частина стосувалася поточного середнього ремонту, тобто ремонту, який не передбачає обов’язкового складання проєктної документації, проведення технічного нагляду та відповідно здачі об’єкту в експлуатацію з комісією Державної будівельної інспекції.
«При поточному середньому ремонті середній строк експлуатації дороги складає 5 років, таких робіт виконується більшість, це традиційно для України. І 2020 рік не був винятком».
Однак частка капітальних ремонтів все-таки виросла – на 11% в порівнянні з 2019 роком. Окремо Абрамов зазначив, що вартість 1 км поточного середнього ремонту зросла майже вдвічі. В Укравтодорі це пояснюють застосуванням кращих технологій, але питання залишаються.
«Поточний середній ремонт – це певна “сіра зона” нормативного регулювання, яка ускладнює реальний моніторинг і контроль».
У Запоріжжі, як зазначив Абрамов, у 2020 році Укравтодор почав закуповувати послуги з технічного нагляду на відкритих торгах. Це близько 122 процедур на велику кількість об’єктів. Найбільший контракт – це технагляд на Запорізькому мості на суму 290 мільйонів гривень. Це гарний приклад, але за розрахунками CoST, процедуру могли провести і більш якісно.
«Політичну волю керівництва Укравтодору виконали, але потрібно ще працювати над якістю проведення цих закупівель, бо трапляються випадки, коли за умовами тендерів навіть міжнародні інжинірингові компанії не можуть взяти участь в цих закупівлях».
Читайте також: Велике будівництво: що відбувається з ремонтом доріг
Як Запорізький міст перетворився на «гарбуз»
Дарина Марчак, керівниця Центру аналізу публічних фінансів Київської школи економіки, продовжила тему Запорізького мосту – «це класичний приклад того, як робити не треба». Вона каже про те, що фінансування Запорізького мосту вперше було відкрито ще в 2003 році. За підрахунками Центру, на це будівництво вже витрачено понад 9 млрд грн в цінах 2019 року. «Це обсяг коштів порівнянний, наприклад, з будівництвом мосту в Сан-Франциско, це відомий Golden Gate. Але чомусь у нас ще й досі свого такого немає, а замість цього є недобудова, якою користуватися не можна».
Проблема в тому, що якщо бюджет недовиконується, то першими скорочують саме капітальні видатки. «Якщо у тебе незавершений рік і ти не встиг виконати всі свої роботи, то на наступний рік ти “перетворюєшся на гарбуз” – в тебе немає вже цих грошей». Технічне обгрунтування проекту (ТЕО) теж стає вже неактуальним, і його треба переробляти. Для Запорізького мосту технічна документація перероблялася кілька разів, але будівництво не завершувалось.
Марчак зауважує, що така сама історія з будівництвом комплексу «Вектор», Подільським мостом, «Охмадитом».
«Потрібно прийняти складне рішення і запровадити якийсь механізм обмеження політики в тому, на що спрямовуються кошти, якщо в тебе є недобудовані проекти капітального будівництва за попередні роки. Це потребує змін і в свідомості, і в законодавстві».
Вона додала, що для Запорізького моста Центр не знайшов ані актуальної технічної документації, ані вичерпної інформації про те, скільки коштів все ж таки треба для того, щоб його добудувати, ані єдиної форми звітності про те, скільки вже витрачено на нього з усіх джерел.
Катерина Рождественська, журналістка Запорізького центру розслідувань, розповіла про те, що у місті справді є проблема із прозорістю і доступом до даних. Як приклад вона навела невідповідність між кількістю об’єктів Великого будівництва на сайті обласної держадміністрації (24 об’єкти) та на офіційному сайті Великого будівництва (набагато більше об’єктів). «Незрозуміло чому саме ці об’єкти, незрозуміло скільки коштів на них витрачено, незрозуміло, скільки вже добудовано, і скільки ще буде».
Дякуємо за допомогу у підготовці статті стажерам VoxCheck Тетяні Бережній, Аліні Тропиніній та Софії Лазаровій.
Захід організовано в рамках програми Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
