Як не перетворити «Велике будівництво» на великі довгобуди?

Проблемою є те, що через недоліки планування та вади законодавства частина проєктів великого будівництва може перетворитися на довгобуди.

depositphotos / lagereek

Автор:

У Володимира Зеленського є амбіція масштабно оновити інфраструктуру країни. За статистикою, розміщеною на офіційному сайті проєкту, «Велике будівництво» нараховує 593 об’єкти соціальної інфраструктури. Це дошкільні навчальні заклади (117), загальноосвітні навчальні заклади (142), приймальні відділення (212) та спортивні об’єкти (122). Крім того, проєкт містить масштабні плани з побудови доріг.

Лише на об’єкти соціальної інфраструктури у 2020 році планують витратити 5,55 млрд грн. У тому числі з державного бюджету – 3,19 млрд грн, з місцевих бюджетів та інших джерел – 2,35 млрд грн.

Стікерами «Великого будівництва» брендують також ремонт доріг, на який закладено 102,5 млрд грн, у тому числі 35 млрд грн, перерозподілені з COVID-фонду.

На 2021 рік амбіції вже скромніші. На дороги передбачено 71,7 млрд грн. Ще майже на 80 млрд грн Мінфін обіцяє надати держгарантій на кредити під дорожнє будівництво, якщо знайдуться охочі прокредитувати «Укравтодор» на таку суму.

Обсяг фінансування соціальної інфраструктури в рамках цього проєкту на 2021 рік невідомий. Утім, у проєкті закону про держбюджет-2021 капітальні видатки зменшені на 24% (до 85 млрд грн) навіть порівняно з кризовим 2020 роком, коли планові видатки становлять 112 млрд грн.

Проте більшою проблемою є те, що через недоліки планування та вади законодавства частина проєктів великого будівництва може перетворитися на довгобуди.

Масштаб та суть проблеми

За даними офіційного порталу «Великого будівництва», до 1 жовтня 2020 року його об’єкти профінансовано лише на 39% від плану на 2020 рік. Причому джерела фінансування – державний чи місцеві бюджети – не вказані.

З урахуванням темпів фінансування цих проєктів можна припустити, що за результатами 2020 року буде профінансовано і, можливо, завершено лише 53-55% об’єктів.

Кількість об’єктів, планове та фактичне фінансування об’єктів «Великого будівництва»

Джерело: портал «Велике будівництво» на сайті Кабміну. Розрахунки: Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління КШЕ, 1 жовтня 2020 року

 

Найгірше, що за багатьма проєктами, скоріше за все, кошти не будуть передбачені наступного року. На сайті «Великого будівництва» та в проекті Закону про державний бюджет на 2021 рік немає деталізації, скільки проектів Великого будівництва та які саме планується фінансувати наступного року з державного та місцевих бюджетів.

Втім, маємо плани з продовження інших капітальних видатків у 2021 році. І вони невтішні. З 32 проектів (бюджетних програм, які мають конкретну капітальну/інфраструктурну ціль), що реалізуються у 2020 році, 20 проектів не мають фінансування у наступному році (найбільші з них наведені у таблиці 2 в додатку разом з іншими основними бюджетними програмами капітального характеру). В тому числі, наприклад, в проекті бюджету-2021 (знову!) не закладено фінансування таких об’єктів як будівництво Запорізького мосту (як і в цілому програми «будівництво та реконструкція мостів»), аеродрому Міжнародного аеропорту «Дніпропетровськ», будівництво споруд одеського «Аеропорту Ізмаїл» та ін.

Роблячи перерви у фінансуванні інфраструктурних проектів, політики та урядовці створюють пастку, в якій Україна знаходиться вже багато років поспіль. Це – довгобуди.

Адже під час простою без фінансування капітальні споруди зношуються, матеріали дорожчають, а технічна документація втрачає актуальність. І згодом, коли увага політиків повертається до конкретного проекту, виявляється, що потрібно заново (і небезкоштовно) розробляти технічну документацію, а після цього – перезапускати тендерні процедури. 

Саме такі проблеми призвели до появи в Україні «легендарних» довгобудів, таких як міст у Запоріжжі, Подільський міст у Києві, аеродром та метрополітен в Дніпрі, новий корпус дитячої лікарні «Охматдит», комплекс «Вектор» та багато інших. 

Так, міст у Запоріжжі будують з 2002 року. Але за ці 18 років протягом п’яти років фінансування не надавалося взагалі, в решту часу надавалось не повністю. Тому урядові довелося наново замовляти розробку проектної документації. І починати будівництво знову. На будівництво мосту за ці роки витрачено вже 2,7 млрд грн у поточних цінах. В цінах 2019 року (тобто з урахуванням інфляції) – це 8,5 млрд грн (для порівняння – це сумарний річний бюджет Мінрегіону та Мінмолодьспорту на 2019 рік). Але мосту й досі немає. 

Або ж новий корпус лікарні «Охматдит». 2020 року будівництво нарешті завершилося. Проте розпочалося воно ще в 2011 році, а з 2013-го по 2015 було зупинене. У 2016 році будівництво відновили. Але, скажімо, в грудні (!) 2019 року через недосконале планування значні додаткові кошти на добудову корпусу довелося «перекидати» на цю бюджетну програму з інших.

В ці та інші подібні об’єкти вкладено сотні мільйонів і навіть мільярди гривень, роботи ведуться від кількох років до кількох десятків років, але більшість із них ще не запущено повністю.

Звичайно, гроші – не єдина причина появи довгобудів. Корупція, поганий менеджмент, неефективне використання коштів – інші складові проблеми. Але поруч із ними ситуація, коли уряди починають будувати нові об’єкти не добудувавши старі (або ж просто припиняють будувати об’єкти, які почали будувати їхні попередники) – один із ключових факторів виникнення довгобудів. 

Що робити?

Щоб вирішити цю проблему, Міністерство фінансів використовує різні інструменти бюджетного фінансування. 

Наприклад, фінансування проектів здійснюють через окремі бюджетні програми загального фонду держбюджету або як субвенції з державного місцевим бюджетам (у такому разі виконавцем проекту є місцева влада). 

Інший підхід – фінансувати розвиткові проекти через спеціальний фонд бюджету. У 2019 році через спецфонд пройшло 42% капітальних видатків бюджету. В такому випадку гроші йдуть (у разі їхнього надходження) виключно на певний тип видатків. Перевага цього підходу до фінансування проектів – те, що якщо гроші не були використані протягом року, і відповідна бюджетна програма є у наступному, розпорядник може не повертати їх до казначейства, а використовувати далі. 

Ще частину проектів уряд фінансує за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, що передбачає 10-відсоткове співфінансування проектів з місцевих бюджетів. 

Нарешті, є інструмент державних інвестиційних проектів, які уряд застосовує з 2015 року. Але в останні роки фінансування цього інструменту знижується, як і кількість інвестпроектів. Так, якщо у 2019 році планові видатки бюджету на держінвестпроекти становили 2,5 млрд грн, у 2021 році це лише 1,3 млрд грн.

У кожного з цих інструментів є свої переваги та вади пов’язані з особливостями бюджетного законодавства. Але всі вони схожі у двох проблемних питаннях.

По-перше, це відсутність гарантій довгострокового фінансування з державного бюджету. В усіх випадках єдиною гарантією є лише затверджений бюджет, а він затверджується в Україні на один рік. 

Середньострокова бюджетна декларація досі не затверджується, але навіть вона матиме статус радше прогнозу, ніж документу, який реально гарантуватиме наявність коштів на наступні 2-3 роки, щоб устигнути виконати інфраструктурний проект. 

А по-друге, фінансування капітальних проектів напряму залежить від рівня виконання бюджету за доходами. І якщо ситуація в держфінансах погіршується, то Мінфін фінансує в першу чергу захищені видатки – тобто зарплати, пенсії, комунальні послуги, обслуговування боргів тощо. Натомість так звані видатки розвитку фінансуються за залишковим принципом – тому часто недовиконуються. 

На жаль, уряди в Україні схильні занадто оптимістично планувати бюджети. Додайте до цього тривалі процедури використання коштів (зокрема, затягування тендерів), а також низьку спроможність розпорядників коштів якісно планувати – й отримаєте хронічне невиконання плану капітальних видатків. Наприклад, за січень-серпень 2020 року капітальні видатки профінансовано на 33% від річного плану, а захищені – на 62%. І це не наслідок пандемії – адже минулого року ситуація була аналогічна: за січень-серпень 2019 захищені видатки було профінансовано на 62%, капітальні – на 37%. За результатами минулого року рівень фінансування капітальних видатків досяг 75%.

Отже, фінансування довгострокових проектів – слабке місце сучасної бюджетної політики. Тож владна команда має працювати не стільки над масштабами будівництва в країні, скільки над ефективною організацією бюджетних процедур, які уможливлюють це будівництво. 

Тому якщо президент, уряд та народні депутати й справді прагнуть суттєво оновити інфраструктуру країни, під час ухвалення бюджету їм потрібно не лише пересвідчитись, що видатки на завершення розпочатих об’єктів є в проекті бюджету на 2021 рік, але й переконатися, що сам проект бюджету є реалістичним. І що наприкінці 2021 року не виникне (знову) ситуація, коли Мінфін не в змозі фінансувати капітальні видатки через занадто оптимістичні плани з надходжень чи залучення коштів на покриття дефіциту.

Додаток. Таблиці даних

Таблиця 1. Видатки на фінансування «Великого будівництва»

Регіон Кількість об’єктів Обсяг фінансування, тис. грн. Касові видатки, тис. грн.
Державний бюджет Місцевий бюджет та інші джерела
Вінницька 25 113 521,05  66 178,34  66 448,27 
Волинська 19 184 638,38  21 854,20  70 860,11 
Дніпропетровська 29 225 873,63  191 417,39  214 243,93 
Донецька 26 120 636,73  297 551,02  167 626,62 
Житомирська 30 167 301,79  33 749,20  75 825,98 
Закарпатська 25 67 712,80  16 595,45  37 038,53 
Запорізька 27 246 449,85  45 810,90  64 142,67 
Івано-Франківська 24 115 630,17  19 662,95  51 243,82 
Київська 31 105 389,55  156 888,22  110 082,25 
Кіровоградська 22 165 390,09  15 062,24  24 302,52 
Луганська 20 84 562,88  31 555,68  31 676,71 
Львівська 25 151 988,50  51 380,40  102 899,11 
м. Київ 11 55 617,79  563 254,90  272 548,30 
Миколаївська 21 25 258,30  71 350,90  44 314,23 
Одеська 30 230 007,38  224 375,78  198 823,28 
Полтавська 23 111 775,64  92 984,96  153 802,72 
Рівненська 22 96 883,50  113 122,58  42 074,18 
Сумська 22 118 083,93  31 698,97  29 649,25 
Тернопільська 22 114 597,65  65 426,14  56 086,34 
Харківська 30 149 266,38  77 536,52  87 074,93 
Херсонська 26 125 382,10  49 953,03  69 072,62 
Хмельницька 21 131 805,99  26 022,30  62 323,37 
Черкаська 18 75 634,25  19 536,52  34 719,82 
Чернівецька 20 139 628,02  33 828,04  63 974,09 
Чернігівська 24 68 504,40  37 157,80  39 132,08 
Разом 593 3 191 540,75 2 353 954,43 2 169 985,72

Джерело: портал «Велике будівництво» на офіційному сайті Кабінету Міністрів України, розрахунки Центру станом на 01.10.2020р.

 

Таблиця 2. Тяглість фінансування окремих бюджетних програм капітального характеру, які не передбачені у проєкті державного бюджету на 2021 рік, млн грн.

Найменування 2018 2019 2020* Проект виконано?
Виконано за рік Виконання до уточненого річного плану, % Виконано за рік Виконання до уточненого річного плану, % Уточнений річний план Виконано за січень-липень Виконання до уточненого річного плану, %
Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів соціально-економічного розвитку окремих територій 4 998,61  99,97% 2 978,85  62,62% 1 700,00  300,00  17,64% Не конкретний проект, кошти поки що не заплановані у 2021
Реалізація державного інвестиційного проекту «Будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит”» 925,29  99,53% 868,46  99,82% 500,00  432,49  86,49% Відкрито другу чергу лікарні, все будівництво планувалось завершити до кінця 2021 року
Будівництво та реконструкція мостів –    –    500,00  –  ні
Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на завершення розпочатих у попередньому періоді робіт з будівництва/реконструкції, будівництво нових, реконструкцію та капітальний ремонт існуючих спортивних п’ятдесятиметрових і двадцятип’ятиметрових басейнів –    134,83  67,41% 200,00  –  н/д
Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення нових, будівельно-ремонтні роботи  існуючих палаців спорту та завершення розпочатих у попередньому періоді робіт з будівництва/реконструкції палаців спорту 96,00  64,00% 169,97  84,98% 150,00  –  н/д
Проектування та будівництво аеродрому Міжнародного аеропорту “Дніпропетровськ” –    200,00  100,00% 100,00  –  Профінансовано розробку проектної документації 
Реалізація державного інвестиційного проекту “Створення сучасної клінічної бази для хірургічного лікування очної патології (недобудованого лікувального корпусу за адресою м. Одеса, Французький бул., 49/51)” 74,00  100,00% 71,55  70,16% 90,00  24,00  26,66% Ні
Реалізація державного інвестиційного проекту “Будівництво лікувально-реабілітаційного корпусу ДУ “Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМНУ” 26,00  100,00% 183,48  88,00% 76,32  –  в процесі будівництва 
Субвенція з державного бюджету міському бюджету м. Яремче (для Поляницької сільської ради) на будівництво сучасного біатлонного комплексу в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області 50,00  100,00% –    70,00  –  в процесі будівництва 
Реалізація державного інвестиційного проекту “Завершення будівництва лікувального корпусу в Голопристанській виправній колонії № 7 у Херсонській області” –    8,08  32,67% 17,47  0,02  0,12% в процесі будівництва 
Реалізація державного інвестиційного проекту “Будівництво Міжнародного центру зустрічей студентської молоді України та Республіки Польща” 20,00  100,00% 60,36  100,00% –  –    н/а
Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу “Вектор” та експлуатація його об’єктів 519,32  96,68% 423,64  45,10% –  133,34  На початку 2019 р. І черга КВ «Вектор» була введена в експлуатацію. 
Реалізація державного інвестиційного проекту “Завершення будівництва режимного корпусу для засуджених до довічного позбавлення волі у державній установі “Вільнянська установа виконання покарань (№ 11)”, у Запорізькій області” –    1,49  30,39% –  –    видатки скорочено у повному обсязі згідно з законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ/.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Sorry, Comments are closed!

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний