Чому тріумф України важливий для Латинської Америки

Економічні наслідки

Економічні наслідки війни в Україні для Латинської Америки мають кілька вимірів, але найважливіші канали впливу – це ціни на сировинні товари, порушення торговельних потоків, монетарна політика розвинутих країн і можливий вплив на багатосторонню торговельну систему, яка так добре служила світу протягом останніх 50 років.

Вплив цих ефектів залежить від країни. Імпортери продовольства (у Центральній Америці) постраждали від зростання цін на продовольство, тоді як експортери продовольства (Аргентина та Бразилія) виграли. Порушення торговельних потоків, особливо енергетичними продуктами, принесло користь країнам, які можуть експортувати енергію (Колумбія, Гайана, Тринідад і Тобаго). Це могло б принести користь й іншим, наприклад Аргентині, країні з другими за величиною та найбільшими у перерахунку на душу населення запасами сланцевого газу в світі, або Венесуелі, відомій своїми великими запасами нафти та газу. Обидві ці країни мають більш ніж достатньо запасів, щоб повністю замінити російський газ принаймні на кілька десятиліть. Однак цей потенціал не реалізований. У випадку Венесуели внутрішній безлад не залишає можливості збільшити виробництво, а отже, вона не в змозі реагувати на зміни у моделях світового попиту на енергію. Аргентина зашкодила своїй потенційній вигоді через агресивну реструктуризацію свого боргу перед Паризьким клубом і приватними власниками облігацій в останні роки, що майже унеможливило прямі іноземні інвестиції. В майбутньому це може кардинально змінитися, й Аргентина все ще має найвищу потенціальну вигоду від усунення Росії з енергетичних ринків. Водночас вона залишається країною, яка може найбільше сприяти незалежності Європи від російського газу. Якщо їй вдасться досягти цієї мети, це може стати значним внеском у послаблення економічного впливу Росії в Європі. Саме тому ми стверджуємо, що регіон також може зробити внесок у справу України.

Потрясіння, спричинені вторгненням, і короткочасний сплеск цін на сировинні товари, хоча й не є причинами інфляції в розвинутих економіках і не можуть вплинути на рівень інфляції в середньостроковій перспективі (інфляція в цих регіонах визначається монетарною політикою, а не зміною відносної ціни одного товару, незалежно від того, що це за товар), додали суттєвої волатильності інфляції в короткостроковій перспективі, можливо, прискоривши політичну реакцію, яка інакше могла б розвиватися довше. На щастя, всупереч загальноприйнятій точці зору щодо неминучої боргової кризи на ринках, що розвиваються, внаслідок вищих ставок (Acosta-Ormachea et al. 2022, Pazarbasioglu and Reinhart 2022), поточне підвищення процентних ставок мало слабкий вплив на державний борг країн, що розвиваються, ймовірно, з двох причин. По-перше, ставки виросли, але залишаються дуже низькими, якщо не негативними, у реальному вираженні. По-друге, велика частка боргових зобов’язань країн, що розвиваються, деномінована в доларах і євро, але випущена за фіксованими ставками. Інфляція в Сполучених Штатах і Європі зменшує реальну вартість цього боргу. Цей ефект запасу є великим і компенсує ефект потоку вищих ставок (Nair and Sturzenegger 2022).

Нарешті, ще надто рано оцінювати вплив війни на глобалізацію, але, на жаль, здається реалістичним, що якщо Росія не зазнає безумовної поразки, багатополярний світ не повернеться туди, де він був до конфлікту. Чи розпадеться світ на блоки, чи Росія залишиться в ізоляції, яка зашкодить здебільшого країні-агресору, говорити поки зарано. Але так чи інакше масштаб глобалізації буде обмеженим, як і її переваги.

Політичні наслідки

Окрім цих економічних наслідків, я також хочу вказати на потенційний вплив війни на ідеологічні дебати в Латинській Америці та вплив Росії в регіоні. Для початку маємо визнати, що Латинська Америка є, мабуть, найбільш антикапіталістичним регіоном у світі.

На запитання Pew Research Center, чи згодні вони з твердженням, що «більшості людей краще в системі вільного ринку, навіть незважаючи на те, що деякі люди багаті, а деякі люди бідні», найбільш негативно відповідають респонденти в Аргентині, з невеликим відривом слідує Мексика (рис. 1). У групі країн із ринками, що розвиваються, латиноамериканські країни переважно знаходяться у середній частині, яка є більш ворожою до капіталізму (у цій вибірці), за винятком Венесуели (ймовірно, через те, що вона постраждала від соціалістичної політики Мадуро).

Більшості людей краще в системі вільного ринку навіть незважаючи на те, що деякі люди багаті, а деякі люди бідні.

Латинська Америка є колискою структуралізму, і відповідно до цієї точки зору, це регіон, де економічна діяльність залишається жорстко регульованою. У Liendo and Sturzenegger (2020) ми з моїм співавтором обговорюємо чотири причини цього. Хоча вони не є унікальними для Латинської Америки, вони підсилюють одна одну. Перша стосується загального вище погляду на ринкову економіку, який є паливом, що підживлює інші причини. У Латинській Америці вважають, що якщо ринки не регулювати, буде лихо (фірми погано ставитимуться до клієнтів, експлуатуватимуть монопольну або олігопольну ренту тощо). Однак у цій точці зору заховане порочне коло. Чим більш регульована галузь, тим менш конкурентною вона стає. Чим менш конкурентною вона стає, тим більше вона відхиляється від конкурентної поведінки, що виправдовує ще більше втручання держави. Ця динаміка зміцнює та створює благодатний грунт для інших причин для втручання: тиск груп інтересів приватного сектору (які лобіюють регулювання на свою користь), роль бюрократів (які забезпечують тривалість регулювання, що виправдовує його існування), і, нарешті, те, що регулювання завжди створює простір для корупції.

Як це стосується неспровокованої атаки Росії? Протягом багатьох років Росія створила для себе значну політичну підтримку в регіоні. Президент Аргентини відвідав Москву за тиждень до вторгнення і запропонував «Аргентину як плацдарм для висадки Росії в регіоні». Мексика та Бразилія, два гіганти регіону, утрималися від голосування за резолюцію Генеральної Асамблеї ООН про виключення Росії з Ради ООН з прав людини. Болівія, Куба та Нікарагуа проголосували проти. Венесуела, яка втратила право голосу через заборгованість перед ООН, закликала голосувати проти. Бразилія також разом з Росією присутня на форумі БРІКС.

Росія посилила свій вплив у регіоні, надаючи підтримку здебільшого недемократичним режимам (Куба, Венесуела, Нікарагуа), а також намагаючись розвивати свій бізнес (зі шлейфом корупції) у бідних економіках, яким потрібні гроші. Аргентина, наприклад, ухвалила дуже дивне рішення відхилити пропозицію Pfizer про надання 13 мільйонів вакцин від Covid-19 у листопаді 2020 року на користь угоди про купівлю російської вакцини «Спутнік». Це призвело до затримки процесу вакцинації й коштувало тисяч додаткових смертей (Urbiztondo 2021). Будь-який варіант успіху Росії в її неспровокованій агресії лише сприятиме посиленню цих негативних наслідків у регіоні. У регіоні настільки схильному до антикапіталізму такий результат суттєво посилив би вплив Росії.

Отже, Росія має зазнати поразки не лише заради справедливості та тому, що це була неспровокована агресія, й тому не можна допустити її успіху, а й через потенційні далекосяжні негативні наслідки в усьому світі, в тому числі в Латинській Америці з іншого боку земної кулі.

Список літератури

Acosta-Ormaechea, S, I Goldfajn, and J Roldos (2022), “Latin America Faces Unusually High Risks”, IMF blog, 26 April. 

Liendo, H and F Sturzenegger (2020), “A Practitioner´s Guide to Efficiency and Competition Policies in Banking Based on Argentina´s Experience, 2015-2019”, Working Paper No. 142, Universidad de San Andrés. 

Nair, G and F Sturzenegger (2022), “The Global Distributive Impact of the US Inflation Shock”, HKS Working Paper No. RWP22-009 

Pazarbasioglu, C and C M Reinhart (2022), “Perspectives on debt: Shining a light on debt”, Finance & Development 59(1). 

Urbiztondo, S, (2021), “Vacunas contra el Covid: ¿cuántas vidas se salvaron y cuántas se perdieron?”, El Cronista, 15 June.