Чому Заходу потрібна Україна та її ІТ-компанії

Чому Заходу потрібна Україна та її ІТ-компанії

Photo: ua.depositphotos.com / sashk0
7 Червня 2023
FacebookTwitterTelegram
2103

У перші тижні та місяці після початку агресивної війни росії проти України було велике занепокоєння, що війна поставить під загрозу експорт сільськогосподарської продукції з України, а отже, харчування мільйонів людей, що також матиме жахливі наслідки для експортних надходжень України. Неможливість поставок українських джгутів проводів також потрапила на перші шпальти газет у Західній Європі, тож проблеми з постачанням спричинили труднощі зі складанням автомобілів у деяких автовиробників. Менш помітними були заголовки про українську ІТ-індустрію та її життєво важливе значення для західних компаній.

Причиною цього є величезний дефіцит ІТ-спеціалістів у Європі. За даними опитування цифрової асоціації Bitkom, лише в Німеччині у 2022 році не вдалося заповнити 137 000 ІТ-вакансій. Тому багато компаній усе більше покладаються на співпрацю з українськими ІТ-провайдерами, або безпосередньо з українськими ІТ-компаніями, або опосередковано через українських постачальників ІТ-послуг. Такі компанії, як Cisco, Google, Lyft, Microsoft та Snap, а також багато малих і середніх підприємств та стартапів використовують українських ІТ-спеціалістів безпосередньо або опосередковано через партнерів з ІТ-аутсорсингу для розробки та підтримки свого програмного забезпечення та цифрових пропозицій.

Це можливо завдяки українській системі освіти, що випускає багато висококваліфікованих фахівців. Математична освіта в університетах є відмінною, і багато студентів зацікавлені в роботі в ІТ-індустрії через брак інших цікавих перспектив працевлаштування. До початку війни кількість ІТ-спеціалістів в Україні неухильно зростала, досягнувши 285 000 ІТ-спеціалістів.

У 2021 році Україна посіла 11 місце в рейтингу конкурентоспроможності ІТ серед європейських країн із середнім рівнем доходу (IT Ukraine Association 2021). Зростаюче значення ІТ-сектору для української економіки є очевидним. ІТ-сектор посів перше місце в експорті послуг та згенерував понад 4% ВВП України у 2021 році. За три роки галузь більш ніж подвоїла свій експорт, згенерувавши $6,9 млрд експортної виручки у 2021 році. Якщо б тенденція збереглася, прогноз експортної виручки на 2022 рік становив $8,5 млрд. Понад 5 000 ІТ-компаній (включно зі стартапами) є активними учасниками ринку праці. За останні три роки галузь збільшила кількість спеціалістів на понад 50% (Lviv IT Cluster 2021).

В Україні зареєстровано понад 2 000 технологічних компаній та стартапів. За п’ять років інвестиції в сектор ІТ-стартапів зросли вдесятеро з 39 мільйонів доларів у 2014 році до 509 мільйонів доларів у 2019 році. Лише за період з 2020 до 2021 рік інвестиції в українські стартапи зросли на 45%. У I кварталі 2022 року було укладено 11 венчурних угод на суму $11,5 млн (Kreston Ukraine 2021). Сорок відсотків українських стартапів орієнтовані на експортний ринок, тоді як для 60% стартапів ключовим ринком є Україна.

Навіть після початку війни робота в ІТ-секторі спочатку не зазнала суттєвого впливу, і співпраця із західними клієнтами могла продовжуватися. ІТ-компанії добре підготувалися та швидко перемістили співробітників усередині країни із зони конфлікту в західні регіони країни. Проте ІТ-компанії також страждають від розірвання контрактів клієнтами, і вони стикаються з підвищеними ризиками кібербезпеки.

Ще одним серйозним викликом для ІТ-індустрії є те, що внаслідок війни 43% ІТ-спеціалістів хочуть або розглядають можливість переїзду за кордон (Lviv IT Cluster 2021). Станом на літо 2022 року 20% ІТ-спеціалістів уже виїхали за кордон з початку повномасштабної війни, а близько 3% працівників були мобілізовані до війська або сил територіальної оборони.

Більша частина (55,7%) ІТ-стартапів продовжують свою діяльність виключно з України. З початку війни вони втратили близько 12,7% своїх працівників. Дев’яносто один відсоток стартапів підтверджують, що потребують фінансової підтримки для продовження діяльності та/або розширення бізнесу (Komarnytska та ін. 2022). Україна опустилася на 16 позицій у рейтингу Global Startup Ecosystem.

ІТ-сектор міг би відносно менше постраждати від воєнних подій, адже працювати віддалено можна, якщо є тиха кімната, ноутбук, робочий інтернет та електроживлення. Однак, саме ці умови в останні місяці все частіше опинялися під загрозою. Атаки російських збройних формувань на лінії електропередач і пов’язані з цим перебої в електропостачанні дедалі більше ускладнюють роботу, про що мені повідомляють колеги з України у відеодзвінках, коли електропостачання працює. Таким чином, відновлення енергетичної інфраструктури має першорядне значення як для населення, так і для економіки.

Незважаючи на те, що війна поки що ведеться переважно за допомогою звичайних озброєнь, не можна недооцінювати важливість ІТ-спеціалістів для військових зусиль. Той факт, що інфраструктуру енергопостачання атакують і знищують ракетами, водночас є доказом того, що російським ІТ-спеціалістам не вдалося досягти того ж за допомогою кібератак. Отриманий досвід відіграватиме важливу роль у майбутньому.

Дозвольте мені завершити на особистій ноті. Для мене підтримка військових зусиль України та її економіки є гуманітарним обов’язком. Але це також в інтересах нашої власної безпеки і, як я намагалася проілюструвати на прикладі українського ІТ-сектору, в інтересах нашої економіки. До того ж саме молоді люди, зайняті в цьому секторі, можуть і хочуть забезпечити модернізацію української економіки та суспільства. Я на власні очі побачила готовність молодого покоління брати участь у конференції в Києві у 2015 році. Це було через кілька місяців після Євромайдану, після анексії Криму росією та початку її відкритих військових дій на Донбасі. Темою конференції було, як модернізувати Україну та боротися з корупцією. Українські учасники здавалися дуже рішуче налаштованими боротися за це. Цей досвід справив на мене глибоке враження. Ми не повинні залишати їх наодинці.

Список літератури

IT Ukraine Association (2021), Ukraine IT report 2021.

Komarnytska, E, I Supruniuk, O Toporkov, M Grzegorczyk, C Turp-Balazs and A Wrobel (2022), “The country at war: The voice of Ukrainian start-ups”, Emerging Europe.

Kreston Ukraine (2021), “Ukraine deal review 2021: Tech venture capital and private equity deals of Ukraine”.

Lviv IT Cluster (2021), IT research 2021.

Ця публікація входить до збірки есе, створеної за ініціативи НБУ. У ній відомі економісти, політологи та історики – визнані світом експерти – на волонтерських засадах діляться своїми думками та аргументами про те, чому, допомагаючи Україні, ви допомагаєте всьому світу. Повну збірку есе можна прочитати за посиланням 

#допомогаУкраїні_допомогасвіту

Автори
  • Моніка Шніцер, Мюнхенський університет та Центр досліджень економічної політики (ЦДЕП)

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний