Реформування українського законодавства мало би відбуватись у межах Коаліційної угоди з чітко встановленими хронологічними рамками, проте очевидною є тенденція до спорадичності. Багато з пунктів угоди коаліція не встигла виконати вчасно і поки що не ясно, чи зможе і схоче виконати до кінця восьмого скликання.
Цей текст – спроба показати, які істотні зміни відбулися в законодавстві України за весну цього року. Написати його було би складніше без відгуків аналітиків VoxUkraine, які постійно в проекті «Індекс моніторингу реформ» відстежують та оприлюднюються реакцію близько 20 експертів на поточні зміни у законодавстві.
Текст поділено на дві частини. У першій показано істотні законодавчі зміни, в другій – висвітлено, які нові органи створено для підготовки реформ з позитивними намірами, прописаними в установчих документах, але без повноважень проводити реформи.
Законодавчі зміни
Дерегуляція
Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» високо оцінили опитані VoxUkraine експерти. Коли Президент 2-го квітня підписав цей закон, то на його сайті з’явилися слова:
“Головною метою цього Закону є дерегуляція господарської діяльності, приведення законодавства в окремих сферах у відповідність до правового поля ЄС, що дає можливість Україні підвищити позицію у рейтингу Doing Business”.
Проте, інші законодавчі акти з дерегуляції “зависли” у Верховній Раді. Так, 27-го травня на засіданні Уряду Прем’єр-міністр вимагав від парламенту більшої активності для просування України в рейтингу Doing Business:
“Парламент вже в третій чи в четвертий раз не голосує два закони по покращенню рейтингу України Doing Business in Ukraine. Тобто через те, що Парламент не підтримав декілька разів наші ініціативи, втратили 30 пунктів в покращенні інвестиційної привабливості України. У минулому році ми покращили цей рейтинг на 16 пунктів, у цьому році у нас була можливість додатково покращити на 30 пунктів, але у зв’язку з тим, що аналіз буде проводитися станом на травень і Парламент не підтримав наші ініціативи, ми втратили цю можливість. І це просто неприйнятно”.
Міжнародний досвід доводить, що сходження України на вищу позицію у згаданому рейтингу дозволить зробити країну інвестиційно привабливішою.
Кроки до електронного уряду
Кабмін 18 березня прийняв постанову «Деякі питання спрощення порядку надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в якій оголосив, що
“рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, отримані в електронній та паперовій формі за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, мають однакову юридичну силу”.
Це позбавить людей необхідності стояти в чергах для отримання паперових документів і значно пришвидшить процедуру.
Крім того, у квітні Міністерство юстиції запустило онлайн-сервіс реєстрації підприємств, оформлення електронних виписок і довідок, електронного підпису, а також відкрило доступ до Єдиного держреєстру підприємств і організацій. Варто зазначити й істотне полегшення в системі торгів арештованим майном. Перша заступниця міністра юстиції Наталія Севостьянова 5-го березня повідомила, що:
«СЕТАМ вивів торги у прозору площину. В мережі Інтернет всі можуть бачити лоти, які є в системі, брати участь у торгах, підвищуючи вартість лоту. За результатами 6 місяців роботи пілотного проекту у середньому по системі ціна лотів збільшувалася на 12,1%».
Деолігархізація
19 березня парламент прийняв закон «Про акціонерні товариства», а вже 27 березня його підписав Президент.
Цей закон надає можливість державі повернути фактичний контроль над підприємствами, у яких вона є мажоритарним власником, тобто “деолігархізувати” (модне нині слово), акціонерні товариства з державною часткою більше 50%. Проте, олігархічна еліта, міцно вкорінена в управлінській ланці, не поспішає втілювати цей Закон на практиці. Наприклад, Ігор Коломойський ладен був зі зброєю захищати свій контроль над Укрнафтою (і навіть вступив у конфлікт із журналістом). Пізніше, в 20-х числах квітня охорона не пустила представника Фонду держмайна України на «Запоріжжяобленерго», яке асоціюють із Коломойським.
30 квітня президент підписав закон “Про ринок природного газу”, який має демонополізувати відповідний ринок. Зокрема, пункт 5 статті 3 встановлює
“невтручання держави у функціонування ринку за винятком випадків, коли це є необхідним для усунення вад ринку або забезпечення інших загальносуспільних інтересів, та за умови, що таке втручання здійснюється у мінімально достатній спосіб”.
Закон передбачає конкуренцію українських і закордонних постачальників газу і боротьбу за споживача. Новий закон впроваджує систему контрактів на постачання газу, але тарифи все одно визначає держава. В статті 13 закону йдеться про те, що “всім споживачам (оптовим покупцям) гарантується право вибору постачальника (оптового продавця)”. Стаття 18 утверджує рівність державних і недержавних суб’єктів ринку природного газу в доступі до газотранспортних та газорозподільних систем, газосховищ, установки LNG і приєднанні до газотранспортних і газорозподільних систем. Це ж стосується і виробників біогазу або інших видів газу з альтернативних джерел.
Закон “Про ринок природного газу” Роман Ніцович, експерт DixiGroup, розглядає як шанс диверсифікації зовнішніх постачальників газу до України:
“Стратегія-2020 чітко говорить про 30% обмеження частки одного постачальника в закупівлях “будь-якого з енергоресурсів”. Про це також ідеться у коаліційній угоді. Отже, на черзі – диверсифікація зовнішніх постачальників не лише газу, а й вугілля, нафти і нафтопродуктів, а особливо ядерного палива”.
Нацбанк взявся перевіряти бенефіціаріїв банків. 14 травня була опублікована постанова Нацбанку № 315. Згідно з постановою, банкам потрібно
“у строк до 29 травня 2015 року подати до Національного банку України перелік пов’язаних із банком осіб та … забезпечити щомісячне … подання до Національного банку України актуалізованого переліку пов’язаних із банком осіб”.
Крім того, постанова визначає параметри пов’язаної особи, які раніше не були виписані в законодавстві України. Пов’язаними особами тепер вважаються всі, хто має заборгованість лише перед одним банком, а також спільну інфраструктуру, спільних юридичних радників, постачальників послуг, економічну залежність від банку чи займається діяльністю в галузі, де банк займає виняткову позицію. Пов’язаною автоматично вважається юридична чи фізична “
особа, щодо якої наявна публічна інформація про її пов’язаність із банком, документально нею не спростована”, а також якщо “процентні, комісійні та операційні доходи (витрати) за операціями з особою є відмінними від поточних ринкових умов/умов операцій з іншими боржниками/контрагентами”.
Підвищення прозорості
7 квітня Петро Порошенко підписав закон Про внесення змін до Закону України “Про Рахункову палату”. Тепер Рахункова палата України має повноваження “здійснення контролю за надходженням коштів до Державного бюджету України”, поряд із контролем за погашенням і набуттям державного боргу, контролем за фінансуванням державних програм, друку грошей і використання золотого запасу, аналізом виконання Державного бюджету.
Робота над помилками
12 травня ВРУ скасувала стягнення військового збору під час валютних операцій, що помилково було встановлене у грудні 2014 року і негативно впливало на валютний ринок.
Інституційні зміни
18 березня Кабмін створив Національне агентство із запобігання корупції. Формування штату Агентства наразі триває. Визначення цього органу абстрактне:
“Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику”.
До складу Агентства входить 8 осіб – по одному представнику від Президента, ВРУ, Кабміну, керівника Нацагенства з питань державної служби, а також чотири особи, делеговані «громадськими об’єднаннями, що мають досвід роботи у сфері запобігання корупції».
Наприкінці березня 2015 року Петро Порошенко створив Раду з фінансової стабільності. Метою її, як вказано на сайті Президента, є
“забезпечення своєчасного виявлення і мінімізації ризиків, що загрожують стабільності банківської та фінансової системи держави”.
До Ради з фінансової стабільності на громадських засадах входять Голова Національного банку України, міністр фінансів та інші особи, відповідальні за фінансову стабільність у країні, за впровадження фіскальної та монетарної політики.
Підбиваючи підсумки “весни реформ-2015”, варто виділити тенденцію до спорадичного реформування українського законодавства, яке мало би відбуватись у межах Коаліційної угоди з чітко встановленими хронологічними рамками. Але багато з її пунктів коаліція не встигла виконати вчасно і поки що не ясно, чи зможе і схоче виконати до кінця восьмого скликання. Серед них:
- очищення суддівського корпусу від “нечесних і некваліфікованих” суддів у другому кварталі 2015 року;
- прийняття нового закону “Про державну службу” в четвертому кварталі 2014 року та завершення адмінреформи в першому кварталі 2015 року;
- впровадження вільного ринку комунальних послуг у четвертому кварталі 2014 року – першому кварталі 2015 року;
- створення Національної комісії з регулювання транспорту та прийняття закону про залізничний транспорт у першому кварталі 2015 року;
- прийняття закону про забезпечення прозорості фінансування партій та виборчих кампаній згідно з рекомендаціями ГРЕКО у першому кварталі 2015 року;
- зміна законодавства про місцеві вибори (зокрема, запровадження виборів мера у два тури) у першій половині 2015 року.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
