Чи може ЕКА стати драйвером українського експорту?

Чи може ЕКА стати драйвером українського експорту?

Photo: ua.depositphotos.com / TarasValerievich
11 Грудня 2023
FacebookTwitterTelegram
721

Дії росії значно знизили виробничі та експортні можливості України. Чи зможе Експортно-кредитна агенція сприяти значному зростанню експорту?

Експорт відіграє ключову роль у формуванні валютної виручки, яка, разом із фінансовою підтримкою партнерів, дозволяє закуповувати необхідні військові (й не тільки) товари за кордоном. Оскільки експорт менш чутливий до проблем внутрішнього ринку, пов’язаних із війною, експортоорієнтовані галузі забезпечують стабільність зайнятості населення та генерацію дохідів, сприяючи зниженню соціальної напруги.

Умови війни суттєво впливають на динаміку зовнішньої торгівлі. Зокрема, за даними Держстату обсяг експорту товарів знизився з 48 млрд дол. США за 9 місяців 2021 р. до 27,1 млрд дол. США за аналогічний період 2023 р., тобто з 36% до 20% ВВП за відповідні періоди. Цьому “сприяли” не лише обмеження логістики, а й руйнування підприємств, виїзд або мобілізація працівників та відключення електроенергії через обстріли. Останні вплинули не лише на матеріальне виробництво, а й на експорт послуг, зокрема ІТ. Крім того, росії вдалося значно обмежити морський експорт з України, що призвело до зміни структури вивезення товарів на користь залізничного та автомобільного транспорту (рис. 1). Проте альтернативні маршрути через сухопутний кордон із ЄС дорожчі та мають меншу пропускну здатність.

Рисунок 1. Структура експорту (млрд дол. США) за видами транспорту, %

Джерела: збірка Держстату “Зовнішня торгівля України, 2021 рік” та публікація Держстату від 23.01.2023 

Які інструменти має держава, щоб підтримати експорт тих товарів, яких Україна виробляє більше, ніж потрібно для задоволення власних потреб? Перш за все це фінансові інструменти. 

У світі добре себе зарекомендували спеціалізовані фінансово-кредитні установи, такі як банки розвитку, фонди розвитку чи експортно-кредитні агенції (ЕКА). Наразі в Україні створене і працює лише ЕКА. 

ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» – це фінансова організація, створена у 2018 р., яка на 100% належить державі (КМУ), веде комерційну діяльність і регулюється НБУ (у січні 2023 р. НБУ врегулював діяльність ЕКА як страховика зі спеціальним статусом). Основні функції ЕКА – зниження ризиків експортних операцій та розширення доступу експортерів до фінансування. Зокрема ЕКА займається страхуванням, перестрахуванням та наданням гарантій, бере участь у виконанні програм часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами в рамках державної програми «Доступні кредити 5-7-9». Банкам-партнерам ЕКА не потрібно формувати додаткові резерви при кредитуванні експорту, оскільки гарантії та договори страхування ЕКА служать як забезпечення кредиту. Крім того, з 1 січня 2024 р. ЕКА зможе страхувати експортні кредити та інвестиції від воєнних ризиків. Втім, попри законодавчий дозвіл на таку діяльність, ЕКА необхідно знайти кошти на неї – наприклад, докапіталізуватися за рахунок бюджету або зовнішніх інвесторів. 

Наразі обсяг операцій ЕКА невеликий, але поступово він зростає. Так, у 2021 році ЕКА підтримало експортних контрактів на 82,3 млн грн, у 2022 році – на 3,2 млрд грн, а за 10 місяців 2023 року – вже на 5 млрд грн. Втім, це все ще менше 0,5% українського експорту. Для порівняння, щорічно країни-члени Бернського союзу, Міжнародної асоціації страховиків кредитних інвестицій,  надають банкам, експортерам та інвесторам захист від платіжних ризиків на близько 2,5 трлн дол. США, що еквівалентно 13% світової транскордонної торгівлі товарами та послугами. 

Найбільші обсяги фінансування експорту здійснюють розвинені країни

У 2021 р. п’ятірка країн, які надали найбільший обсяг офіційної середньо- та довгострокової фінансової підтримки експорту, виглядала так: Китай (11 млрд дол. США), Італія (10,9 млрд дол. США), Німеччина (7,2 млрд дол. США), Франція (5,9 млрд дол. США), Швеція (5,4 млрд дол. США). Станом на перше півріччя 2023 р. у 21 країнах ЄС працюють 25 ЕКА, які  у 2020 р. надали експортерам кредитів на 85 млрд євро та застрахували ризики на 362 млрд євро. 

На нашу думку, із відповідними змінами до законодавства ЕКА може розширити свою діяльність як фінансової інституції через залучення коштів та надання гарантій не лише для експорту, а й для проєктів, які підвищать пропускну здатність логістичних шляхів для українського експорту. Це можуть бути:

  • участь у проектах або залучення інвесторів до проектів реконструкції залізничних перевалочних пунктів із широкої колії на євроколію з відповідними елеваторами та складськими приміщеннями; 
  • гарантування/ залучення міжнародного фінансування у розвиток залізничної інфраструктури та залізничних пунктів митного контролю країн-сусідів з огляду на великі черги з вагонів, зокрема за рахунок фізичних обмежень пунктів митного контролю; 
  • фінансування будівництва або розширення ключових експортних автошляхів на території України для пришвидшення обороту вантажного транспорту;
  • проєкти з будівництва логістичної інфраструктури (наприклад, проєкт із будівництва логістичних хабів міг би бути прискорений за підтримки ЕКА). 

Крім того, як координатор залучення коштів та/або страхування ризиків, ЕКА могло би взяти участь у проєктах із відбудови, зокрема “зеленої” відбудови (наприклад, у Південній Кореї у 1969 р. будівництво атомної станції було частково профінансовано за рахунок Експортно-імпортного банку США; у Китаї місцеве ЕКА (Export Credits Guarantee Department) надало гарантії на розширення будівництва електростанцій Shandong Zhongua Power Company).

В умовах ускладнення фізичного переміщення товарів експорт послуг (зокрема ІТ послуг) став “рятівним колом” для української економіки. Так, у 2022 р. частка ІТ послуг у загальному експорті сягнула 12,9%, а в експорті послуг перевищила 45%. Проте у 2023 році спостерігалося скорочення реальних обсягів експорту цього сектора, що актуалізує необхідність його підтримки.

Виклики ІТ сектора можна поділити на зовнішні (глобальне скорочення зайнятості в ІТ секторі й відповідно падіння попиту на ІТ послуги протягом 2022-2023 рр.; відмова частини компаній працювати з Україною через війну; релокація та зміна резидентства  українських ІТ фахівців) та внутрішні. Головну внутрішню проблему керівники ІТ компанії вбачають у бронюванні ключових фахівців, яку ЕКА наразі не може вирішити. Проте воно могло би взяти на себе окремі організаційні аспекти.

По-перше, проблеми виїзду за кордон для зустрічі з іноземними замовниками (особливо важливо для компаній, які надають послуги аутсорсингу/аутстафінгу, або для залучення інвестицій та спільних проектів). ЕКА могло б, верифікуючи компанії, подавати списки на надання дозволів на виїзди (аналогічно механізму, що діє для релігійних, культурних та спортивних організацій). Такий механізм був би актуальним не лише для ІТ, а й для інших галузей, де особисте спілкування відіграє важливу роль, зокрема компаній креативної індустрії. Для компаній, зареєстрованих у Дія Сіті, або ГІГ-контракторів такий механізм можна було б розповсюдити і на ФОПів (критичну необхідність у цьому відзначають лідери ІТ ринку України). 

По-друге, проблеми просування на нові ринки: ЕКА могло б проводити активне маркетингове просування українських розробників на світових ринках ІТ послуг і не тільки. Хоча це прямо не передбачено чинним законодавством України, багато зарубіжних ЕКА виконують цю функцію. Включення маркетингової підтримки до переліку завдань ЕКА, зокрема в рамках передбаченого в законі «підвищення конкурентоспроможності товарів (робіт, послуг) українського походження на світових ринках» сприяло б просуванню українського експорту. 

Чи є альтернатива ЕКА у царині фінансової підтримки експортерів в Україні? Влітку 2023 р. за результатами міжнародної Конференції з питань відновлення України було оголошено про запуск Українського фонду розвитку, фінансованого Міністерством економіки України та за підтримки Blackrock, JP Morgan та McKinsey. До того ж, обговорюється можливість створення державного банку розвитку на кшталт успішних банків, що існують у Німеччині (KfW), Китаї (China Development Bank, Export-Import Bank of China, Agriculture Development Bank of China), Японії (BOJ), та Бразилії (BNDES). 

Національні банки розвитку (у світі їх близько 500 станом на 2021 р.) надають довгострокові кредити для інфраструктурних та промислових проектів, спрямованих на підвищення енергоефективності та стійкості національних економік. Банкам розвитку, як правило, притаманний менший ризик ліквідності через використання похідних інструментів виключно для хеджування своїх операцій, і відповідно їхня діяльність не орієнтована на отримання прибутку. Як банк розвитку, так і ЕКА сприяють економічному розвитку, проте вони мають різні цілі фінансування: ЕКА сфокусоване на розвитку експорту й відповідно підтримці експортерів, тоді як банки розвитку переважно фінансують внутрішні проєкти, часто проєкти з розвитку інфраструктури. В умовах слабких інституцій ризиками банку розвитку є неправильний розподіл та нецільове використання коштів, що може призвести до накопичення проблемних активів. Тому доцільність створення українського банку розвитку ще дискутується.

Водночас ЕКА вже працює як державний інститут розвитку, серед завдань якого “співпраця з міжнародними та іноземними фінансовими організаціями, в тому числі для акумуляції міжнародної фінансової допомоги, для забезпечення зростання експорту та національної економіки”. Тобто українська ЕКА має законодавчий потенціал для пом’якшення дефіциту зовнішньої торгівлі, розвитку логістичної інфраструктури та залучення коштів на відновлення шляхом спрощення доступу експортно-орієнтованих підприємств до банківського кредитування та страхування інвестицій українських та іноземних компаній в Україні від військових ризиків. 

Наразі ЕКА надає консалтингові послуги та організовує міжнародні заходи разом із ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», а також співпрацює з іноземними ЕКА в частині перестрахування інвестицій в Україні. Посилення діалогу між ЕКА та бізнесом продемонструє комерційним банкам та приватним страховим компаніям, що кредитування/страхування у невизначеному економічному середовищі може бути розповсюдженою та  прибутковою діяльністю. 

Отже, незважаючи на дефіцит фінансових ресурсів, ЕКА може розширити свою діяльність як всередині країни, так і на міжнародній арені. В Україні воно може популяризувати свої послуги серед українського бізнесу та банків-партнерів, брати участь у вирішенні локальних проблем українських експортерів. На зовнішніх ринках ЕКА могло б активніше залучати іноземні ЕКА та фінансові установи до фінансування та страхування військових ризиків для проєктів із розвитку експортної логістичної інфраструктури, відновлення енергетики, інших перспективних галузей економіки, а також просувати українські товари і послуги.

Автори
  • Юлія Шаповал, кандидат економічних наук, науковий співробітник, відділ грошово-кредитних відносин, ДУ «Інститут економіки і прогнозування Національної академії наук України»
  • Олексій Шпанель-Юхта, кандидат економічних наук, молодший науковий співробітник, відділ грошово-кредитних відносин, ДУ «Інститут економіки і прогнозування Національної академії наук України»

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний