Чи робить вживання тютюну українців біднішими? Результати обстеження домогосподарств 2021 року

Що нам відомо про тягар тютюнопаління в Україні?

Вживання тютюну залишається серйозною проблемою для системи охорони здоров’я в Україні. У 2019 році поширеність куріння в Україні серед осіб віком від 15 років становила 42,0% для чоловіків та 14,4% для жінок. Тютюнопаління спричинило 18% усіх смертей в країні  (28,4% серед чоловіків та 6,9% серед жінок). Reitsma et al (2021) також зазначають, що в Україні найвищий у світі рівень смертності від куріння серед чоловіків – 487 на 100 000 чоловіків (з 95% довірчим інтервалом 396–590).

Крім величезного тягаря в соціальному сенсі та для здоров’я, ця смертельна звичка також породжує вражаючі економічні втрати. Всесвітня організація охорони здоров’я оцінює щорічні збитки внаслідок погіршення здоров’я й втрати продуктивності через тютюнокуріння в усьому світі в 1,4 трильйона доларів США. Куріння тютюну також спричиняє значний соціально-економічний тягар, який непропорційно лягає на найбільш уразливі верстви населення, у такий спосіб посилюючи бідність. Бідні домогосподарства, які витрачають більшу частину свого доходу на тютюн, змушені жертвувати основними потребами, як-от їжа, освіта та охорона здоров’я. ВООЗ також зазначає, що вживання тютюну призводить до раку, серцевих нападів, респіраторних та інших захворювань, що спричиняє додаткові витрати на охорону здоров’я.

Попередні дослідження показують, що витрати на тютюн негативно впливають на частку витрат домогосподарств на їжу, освіту й медичне обслуговування (Wang, Sindelar and Busch 2006). У контексті України Serhieieva (2021) показала, що куріння пов’язане зі зменшенням витрат на їжу та напої, а також витрат на охорону здоров’я.

Ця стаття описує результати нещодавнього дослідження (Obrizan 2024) про вплив тютюнопаління на бідність і депривацію в Україні у 2021 році – останньому році перед повномасштабним російським вторгненням.

Поширеність та витрати на тютюнопаління в Україні у 2021 році

У статті використано дані «Обстеження умов життя домогосподарств» за 2021 рік, зібрані Державною службою статистики України (Укрстатом). Укрстат визначає метою зазначеного обстеження отримання даних щодо соціально-демографічних характеристик домогосподарств, структури їхніх витрат та ресурсів, а також для комплексного дослідження рівня матеріального добробуту різних соціальних груп населення.

Обстеження 2021 року містить 2 набори даних, які описують 7 614 домогосподарств та 15 824 осіб із цих домогосподарств, які можна об’єднати за допомогою ідентифікаторів сімей. Дані про тютюнові й інші витрати, а також показники бідності й депривації (наприклад, труднощі з придбанням основних продуктів харчування, отриманням медичної допомоги та освіти) доступні лише на рівні домогосподарств. Отже, одиницею аналізу є домогосподарство. Після видалення спостережень із відсутніми даними в моделях використовуються до 7 578 домогосподарств (або 99,5% вихідної вибірки).

Показник	Середнє	Середньоквадратичне відхилення	Мінімум	Максимум
Домогосподарство  має витрати на тютюн	0.29	0.454	0	1
Витрати  домогосподарства на тютюн, дол. США	98.49	211.994	0	1695.86
Частка   витрат на тютюн у грошових витратах	0.021	0.044	0	0.468
Домогосподарство витрачає  на тютюн понад 10% коштів	0.074	0.262	0	1

У таблиці 1 представлено ключові статистичні дані щодо витрат домогосподарств на тютюн в Україні у 2021 році. У середньому 29% домогосподарств купували тютюнові вироби. Середні тютюнові витрати домогосподарства становлять 98,49 доларів США на рік, навіть з урахуванням домогосподарств із нульовими витратами на тютюн. Це приблизно 1,4 мільярда доларів США на рік загальних тютюнових витрат, що становить близько 25,6% від оціночної загальної економічної вартості куріння, включно з прямими витратами на охорону здоров’я та непрямими витратами, пов’язаними з втратою продуктивності через хворобу та передчасну смерть (за даними Тютюнового атласу). Середні витрати на тютюн є набагато вищими (339,63 доларів США) серед домогосподарств із курцями. Максимальні річні тютюнові витрати сягають 1 695,86 доларів США, що свідчить про суттєві розбіжності між домогосподарствами. Частка тютюну в грошових витратах в середньому становить 2,1%, тоді як максимальна частка може сягати 46,8% загальних грошових витрат домогосподарства. 7,4% домогосподарств витрачають 10% або більше власних коштів на тютюн.

На рисунку 1 наведено гістограми витрат домогосподарств на тютюн та частки тютюнових витрат домогосподарств із курцями. Обидва розподіли зміщені вправо: більшість домогосподарств із курцями витрачають на тютюн менше 500 доларів і менше 10% сімейних грошових витрат. Однак частки домогосподарств із вищими витратами на тютюн (у доларах США та відносно загальних витрат) також є значними. Ці цифри вказують на те, що придбання тютюнових виробів може стати значним фінансовим тягарем для домогосподарств із курцями.

Які домогосподарства витрачали більше на тютюн у 2021 році?

Цікаво визначити, які характеристики домогосподарств асоціюються з вищими витратами на тютюн. Хоча такі моделі не обов’язково мають причинно-наслідкову інтерпретацію, вони все одно представляють важливу інформацію про фактори, що пов’язані із вживанням тютюну. Моделі використовують стандартні стійкі помилки з вагами домогосподарств та кластеризацією на рівні регіону (області).

Обстеження дозволяє включити в регресійні моделі багато соціально-демографічних та соціально-економічних характеристик. Зокрема, моделі охоплюють такі соціально-демографічні показники: 5 показників віку та статі голови домогосподарства (18-29 років, 30-59 років та 60+ років для обох статей, де жінки-голови 18-29 років є базовою категорією), розмір сім’ї, кількість дітей віком до 18 років та осіб віком 56-59 та 60+ років і кількість пенсіонерів (із розумінням того, що формальний статус пенсіонера та вік охоплюють різні аспекти індивідуальної динаміки).

До соціально-економічних характеристик входять: два показники розміру міста (менше та більше 100 тисяч мешканців, де сільська місцевість є базовою категорією), показники освіти для членів домогосподарства (вища освіта та відсутність початкової освіти, де середня категорія – загальна середня чи подібна освіта – є базовою категорією), кількість кімнат у житлі, індикатори відсутності водогону, туалету й проточної гарячої води в житлі та індикатори домогосподарств, які мають земельну ділянку і сільськогосподарських тварин.

Результати оцінки представлені в Таблиці A1 у Додатку. Цілком логічно, що ймовірність позитивних витрат домогосподарства на тютюн зростає на 11,3 відсоткових пункти й на 46,59 доларів США для кожного додаткового члена домогосподарства (тут і далі коефіцієнти є статистично значущими на рівні 1%, якщо не зазначено інше). Результати також вказують на те, що респонденти, які мешкають у великих містах (із населенням понад 100 тис.), мають на 8,3 в.п. вищу ймовірність витрачати кошти на тютюн та на 33,42 долара США більше річних витрат на тютюн (обидва коефіцієнти на межі значущості 5%).

З іншого боку, менше споживання тютюну асоціюється з кожною додатковою дитиною віком до 18 років (на 12,9 в.п. нижча ймовірність витрачати кошти на тютюн та на 59,35 дол. США менше витрат на тютюн на рік), з наявністю будь-якого підприємця в сім’ї (на 9,3 в.п. та 50,83 дол. США; значущість на рівні 5%), з наявністю будь-якої особи з вищою освітою в домогосподарстві (на 6,6 в.п. та 25,68 дол. США).

Чи асоціювалося вживання тютюну з бідністю та депривацією в Україні у 2021 році?

Лінійна регресія може бути простим способом оцінки потенційного (але не обов’язково причинно-наслідкового) зв’язку між індикатором витрат домогосподарства i на тютюн та депривацією (наприклад, браком грошей, щоб купити їжу):

Ознака депривації (i) = a0 + a1*ДГ з витратами на тютюн (i) + a2*x2(i) + … + e(i),

де a0 – константа, коефіцієнти a1, a2 тощо показують граничний лінійний ефект відповідного фактора, а e(i) є залишком для окремого домогосподарства, який не пояснюється моделлю.

Однак сім’ї, де є курці, можуть відрізнятися від сімей без курців за віком, доходом, освітою, що робить відбір домогосподарств із курцями невипадковим. Замість лінійної регресії це дослідження застосовує метод підбору за схильністю (propensity score matching або PSM) як більш адекватний підхід для оцінки невипадкового вибору домогосподарства щодо куріння.

Зокрема, модель logit використовується для прогнозування схильності мати витрати на тютюн у домогосподарстві на основі наявних характеристик, як-от вік та стать голови домогосподарства, розмір сім’ї тощо. Потім кожне домогосподарство з курцями порівнюється з домогосподарством без курців (і навпаки) на основі найменшої відстані між їхньою схильністю курити (або не курити).

Для домогосподарства без курців наявне фактичне значення ознаки депривації (як-от сума витрат на їжу в гривнях). Використовуючи наявні витрати на продукти харчування для відповідного домогосподарства з курцями, можна отримати «потенційний показник», який мало би домогосподарство без курців, якби вирішило почати палити. При застосуванні методу PSM часто розраховують «середній ефект впливу» (average treatment effect – ATE), який обчислюється як середнє значення різниці між наявними та потенційними результатами для кожного домогосподарства.

Обстеження Укрстату за 2021 рік містить 34 різні ознаки депривації. Наприклад, перший показник ozn_depr_1 набуває значення 1, якщо домогосподарство «потерпають від того, щоб не відмовляти собі в найнеобхідніших недорогих продуктах харчування», та 0 в іншому випадку. Деякі показники депривації не обов’язково пов’язані з бідністю, наприклад, відсутність невідкладної медичної допомоги, що скоріше може вказувати на віддалене місце проживання.

Для цілей цього дослідження ми обрали п’ять ключових індикаторів, подібних до тих, що були визначені в попередніх дослідженнях, пов’язаних із харчуванням, охороною здоров’я та освітою. У таблиці 2 наведені частки депривованих домогосподарств у вибірці та середні ефекти впливу ATE для вибраних індикаторів депривації на основі методу PSM, який включає повний перелік вищезазначених соціально-демографічних та соціально-економічних характеристик.

Як це часто буває в емпіричних дослідженнях, попередні результати є змішаними. Таблиця 2 показує, що лише один середній ефект впливу (ATE) є статистично значущим на рівні 1%, а ще один ATE – на рівні 10% (обидва пов’язані з доступністю продуктів харчування). Зокрема, якби кожна сім’я вживала тютюнові вироби, то ймовірність не мати достатньо грошей на базові харчові потреби виросла би приблизно на 5,9 відсоткових пункти. Це величезне зростання, зважаючи на те, що в опитуванні 2021 року лише 6,0% домогосподарств страждали від нестачі основних продуктів харчування!

При інтерпретації цих результатів слід також пам’ятати, що ситуація з бідністю в Україні суттєво погіршилася після початку повномасштабної російської агресії. Obrizan (2022) показав, що в регіонах, де відбуваються бойові дії, для жінок без вищої освіти ризик не мати достатньо грошей на їжу на 9,6-9,9 відсоткових пунктів вищий.

Частка депривованих	АТЕ	Середньокв. відхилення	z	P>|z|
Недостатньо грошей на купівлю недорогої їжі
0.06	0.059***	0.02	2.96	0.003
Недостатньо грошей на купівлю м’яса чи риби через день
0.186	0.034*	0.018	1.9	0.057
Недостатньо грошей, щоб оплатити візит до лікаря
0.241	0.021	0.019	1.1	0.272
Недостатньо грошей на купівлю ліків
0.233	0.015	0.019	0.8
Недостатньо грошей для отримання професійної освіти
0.046	-0.004	0.006	-0.67	0.502

Отже, слід впроваджувати комплексні заходи боротьби з тютюнопалінням (Shymanskyi 2023), особливо в світлі згубного впливу куріння на продовольчу безпеку, яка погіршилася після початку повномасштабної війни.

Висновки

Тютюнопаління залишається серйозною проблемою для охорони здоров’я, а також соціально-економічною проблемою в Україні. У цьому дослідженні використовується обстеження умов життя домогосподарств в Україні 2021 року для визначення характеристик  домогосподарств, які мають позитивні витрати на тютюн, що вказує на значні соціально-економічні й соціально-демографічні відмінності між курцями і тими, хто не палить.

Вплив куріння на бідність та депривацію в Україні є неоднозначним – паління пов’язане зі збільшенням депривації щодо їжі, але не охорони здоров’я й освіти, можливо тому, що їх надає держава (принаймні частково). Однак не виключено, що повномасштабна війна могла погіршити ситуацію, що має стати темою майбутніх досліджень (за умови доступності даних).

Список літератури

Obrizan, M., 2022. Poverty, Unemployment and Displacement in Ukraine: three months into the war. arXiv preprint arXiv:2211.05628.

Obrizan, M., 2024. Does tobacco use make Ukrainians poor? Evidence from 2021 household survey. Working paper.

Reitsma, M.B., Kendrick, P.J., Ababneh, E., Abbafati, C., Abbasi-Kangevari, M., Abdoli, A., Abedi, A., Abhilash, E.S., Abila, D.B., Aboyans, V. and Abu-Rmeileh, N.M., 2021. Spatial, temporal, and demographic patterns in prevalence of smoking tobacco use and attributable disease burden in 204 countries and territories, 1990–2019: a systematic analysis from the Global Burden of Disease Study 2019. The Lancet, 397(10292), pp.2337-2360.

Serhieieva, O., 2021. Tobacco use and household expenditures on food, education, and healthcare in Ukraine. MA Thesis, Kyiv School of Economics.

Shymanskyi, V., 2023. The drivers of smoking in Ukraine: the impact of social interactions, alcohol expenditures, and Covid-19. MA Thesis, Kyiv School of Economics.

Wang, H., Sindelar, J.L. and Busch, S.H., 2006. The impact of tobacco expenditure on household consumption patterns in rural China. Social science & medicine, 62(6), pp.1414-1426.

Я хочу подякувати учасникам дослідницького онлайн-семінару, організованого The Virtual Ukraine Institute for Advanced Study (VUIAS), особливо Вікторії Середі та Даніелю Шенпфлугу за корисні поради.