Українці погоджуються оплачувати разом з державою медпослуги та не повністю розуміють, як влаштована медицина у селах. Результати опитування
19 жовтня парламент прийняв законопроект про медичну реформу.
Реформа вже давно назріла, оскільки в декларовану безкоштовність медицини не вірять 87% громадян, а 82% розуміють, що ця платна медицина – ще й неякісна. На це вказує дослідження, що було ініційоване Центром економічної стратегії за підтримки Посольства Чехії в Україні. Опитування проведене GfK Ukraine в липні-вересні поточного року.
Найбільше опитувані підтримують зміни, які передбачають самостійний вибір.
88% підтримки мають два елементи реформи. Перший – принцип “гроші ходять за пацієнтом”, який передбачає, що держава направляє гроші саме тому лікарю і лікарні, яку обрав пацієнт. Другий – самостійний вибір сімейного лікаря, який постійно стежитиме за станом здоров’я пацієнтів. Люди підтримують елементи реформи щодо гарантованого пакету безоплатних послуг (87% підтримки). За умови існування такого пакету, українці згодні оплачувати разом із державою інші послуги – за чіткими офіційними тарифами (76% підтримки).
На що сподіваються українці
Найбільше у нинішній медицині громадян турбує стан обладнання у лікарнях. Тому основною перевагою українці вважають те, що гроші нарешті потраплять у ті лікарні, які вони обрали, та дозволять їм оновити обладнання.
83% громадян сподіваються, що лікарі вийдуть із зони комфорту, де у них є фіксована зарплата і немає причини підвищувати кваліфікацію, і почнуть конкурувати за пацієнта.
| Теза | Рівень погодження |
| Якісні лікарні будуть мати гроші, щоб оновлювати обладнання і ремонт | 85% |
| Лікарі конкуруватимуть за пацієнта, а тому будуть підвищувати власну кваліфікацію і краще ставитися до пацієнтів | 83% |
| Стане зрозуміло, скільки потрібно платити за кожну послугу, і ці платежі будуть офіційними | 80% |
Ризики реформи
Загалом люди менше погоджуються з ризиками, аніж з перевагами реформи.
Основний ризик, про котрий говорять українці – це те, що “Села залишаться без лікарень” – він має 68% підтримки.
При чому такий ризик вважають реальнішим жителі міст, аніж жителі сіл. Тобто існує певний інформаційний розрив між жителями міст та сіл, коли містяни не розуміють, як влаштована медицина у селах, і вірять яскравим висловам політиків.
Оцініть наскільки ви погоджуєтеся, що такий ризик реальний?
– “Села залишаться без лікарень”
Часто реорганізацію лікарень плутають із їх закриттям, що неправильно.
У 2012-2013 рр. у пілотних регіонах – Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській областях та місті Києві – проходив експеримент з реформування системи охорони здоров’я. Жителі сіл пілотних регіонів, яких торкнулась реорганізація, думали, що села залишаться без медицини взагалі.
Насправді ж, як говорить експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій, “закрили багато ФАПів (фельдшерсько-акушерських пунктів), але за великим рахунком ці ФАПи були тільки на папері, вони ніколи не працювали, там не було ніякого лікаря взагалі. Зараз у кращому випадку у селі є лікарня, у якій безкоштовно нічого не можна отримати. Тепер там може з’явитися амбулаторне відділення, в якому буде лише денний стаціонар”. У ньому працюватиме якісний персонал, який зможе надати безоплатно медичні послуги.
