Верховна Рада ухвалила закон про комерційний облік у сфері теплопостачання, гарячого та холодного водопостачання.
Рівень обліку тепло-та водопостачання на сьогодні нерівномірний.
Облік холодної води по країні майже 100%-й, оскільки процес технічно набагато легший і процес встановлення пройшов вже давно.
З гарячою водою так само проблем майже немає, а от облік тепла на рівні будинків, за даними спеціалізованих громадських організацій, станом на цей час складає лише 68,5%. При цьому, по країні він дуже нерівномірний. Наприклад, у Львівській області обліковується 84% тепла у житловому секторі, а у сусідній Тернопільській області – лише 10%.
Всупереч критичній позиції окремих депутатів, жодної “зради” із оплатою лічильників не буде.
Побудинкові лічильники мають протягом року після прийняття закону встановлювати постачальники послуг, тобто, місцеві обласні та міські енергетичні компанії за власний рахунок та на умовах (зокрема, модель та характеристика, ціна лічильника), які вони попередньо за кілька місяців повідомляють споживачам.
Дійсно, споживачі мають компенсувати такі витрати. Мова йде про будинкові лічильники, які, якщо поділені на стандартний модельний 3-поверховий будинок на 27 родин, обернуться в середньому у 1800 грн, а для кожної родини у стандартному 16-поверховому будинку на 320 домогосподарств – лише у 156 грн. Лічильники знаходитимуться у власності мешканців будинку, тобто виховуватимуть відповідальне ставлення господарів.
Разом з тим, закон передбачає численні пом’якшення фінансового навантаження – розстрочку платежу на 5 або більше років, компенсацію за рахунок місцевого бюджету або самостійний вибір лічильника споживачем (якщо йому не підходять умови постачальника). В останньому випадку місцеве обленерго не має права завадити споживачу і зобов’язано встановити придбаний споживачами (сертифікований) прилад.
Також варто відзначити, що для якісного спільного управління таким майном вкрай важливо створити ОСББ, яке стане незамінним інструментом і обов’язковою умовою для можливості скористатися значними фінансовими ресурсами державного Фонду енергоефективності.
Зрозуміло, що неможливо зекономити те, що не вимірюється.
На сьогодні за відсутності будинкового лічильника, постачальник надає послуги та нараховує кожному споживачеві вартість соціального нормативу тепла. Ці нормативи формувалися за радянських часів у цілком інших умовах, і за роки незалежності (особливо за останні 3 роки) кілька разів переглядалися у бік зменшення, але досі мають слабке обґрунтування.
Справжня проблема полягає у тому, що чинна система протирічить законному принципу оплати тільки за спожите. Вона не враховує втрати у мережі (які знаходяться загалом у жахливому стані), індивідуальну поведінку окремих квартир і абсолютно не сприяє жодному збереженню енергії.
Результат – відкриті узимку вікна і шалені рахунки.
Побудинковий облік дозволить кожній квартирі оплачувати частку спільного, але фактичного споживання тепла та гарячої води. Частка пропорційна квадратурі квартири та включає розподіл спільних територій.
Це не захистить споживача від безвідповідальності сусідів по під’їзду, але, принаймні, не дозволить постачальнику приховувати свої втрати у мережі, постачати надмірне тепло і вимагати за нього оплату. Також нові правила убезпечать окремі будинки із свідомими та економними мешканцями від неконтрольованих витрат тепла сусідами по кварталу.
Наступний крок – встановлення індивідуальних лічильників, які повністю ізолюють рахунки кожної окремої квартири. Вони теж врегульовуються законом, але точні умови встановлення цих лічильників мають бути ще доопрацьовані Кабміном. Утім, ніщо не заважатиме найбільш відповідальним споживачам встановити такі лічильника вже зараз, поки вони не у загальнонаціональному дефіциті. Повний індивідуальний облік комунальних послуг – це перший крок до загальнонаціональної тенденції до економії ресурсів, енергетичної модернізації житла та, з рештою, зміцнення енергетичної безпеки країни. Не кажучи вже про те, що це дуже вигідно.
