Денис Назаренко: “Монетизація реально спонукатиме споживачів економити енергоресурси” | VoxUkraine

Денис Назаренко: “Монетизація реально спонукатиме споживачів економити енергоресурси”

17 Листопада 2017
FacebookTwitterTelegram
176

На сьогодні комунальні субсидії отримують близько 60% домогосподарств. Якщо ціна на газ підвищиться, кількість субсидіантів зросте.

9 листопада Верховна Рада прийняла законопроект про житлово-комунальні послуги, який врегульовує відносини між постачальниками та споживачами комунальних послуг, визначає правила обліку їх споживання у багатоквартирному будинку, та вводить монетизацію субсидій – виплату комунальних субсидій українцям реальними коштами. Разом з тим уряд схвалив монетизацію субсидій на рівні підприємств ТКЕ з січня наступного року. Фахівець програм з європейської інтеграції Dixi Group Денис Назаренко розповів VoxConnector про те, як узгоджуватимуться між собою ці два види монетизації, якими будуть подальші кроки уряду у цьому напрямку і чи призведе монетизація до скорочення кількості субсидіантів.

Як узгоджуватимуться між собою два види монетизації – на рівні домогосподарства і на рівні підприємств ТКЕ?

Законопроект прийнято парламентом, але поки він не підписаний ані спікером, ані президентом. Ознайомитися з остаточним варіантом на разі неможливо, а судячи з історії його прийняття та кількості правок – кінцевий текст може відрізнятися від опублікованого на сайті парламенту проекту.

У випадку з нормою щодо монетизації йдеться про виплату комунальних пільг та субсидій у грошовій формі споживачу комунальних послуг. Це означає, що після набрання цією статтею сили ми уже не повернемось до формату виплат на користь підприємств ТКЕ. Монетизація на рівні підприємств буде перехідним етапом до монетизації на рівні домогосподарств.

Коли можна чекати на монетизацію?

Норма про монетизацію субсидій на рівні споживачів починає діяти з 1 січня 2019 року. Таким чином, у Кабміну є ще приблизно 13 місяців для того, щоб розробити відповідний порядок проведення розрахунків, підготуватися до запровадження цільової моделі.

Ймовірно, перехід з 1 січня 2018 року на прямі розрахунки держказначейства з надавачами комунальних послуг дозволить відпрацювати новий формат фінансових відносин перед переходом на наступний етап.

Чи можна чекати на скорочення кількості субсидіантів у результаті монетизації?

– Сьогодні субсидії отримують приблизно 60% домогосподарств в країні.

Якщо ціну на газ для населення буде підвищено, потреба у підтримці найменш захищених споживачів зростатиме. У такому випадку кількість субсидіантів збільшиться. Водночас, до цього часу мають покращитися підходи до верифікації отримувачів.

Ви зараз про зміну критеріїв для тих, хто зможе отримувати субсидії. Що це дасть?

– Вона дозволить відсіяти тих, хто користується підтримкою безпідставно.

Справа в тому, що отримати субсидію достатньо легко, і органи соціального захисту не мають ресурсів для ретельної перевірки усіх заявників. Вже зараз пропонуються покращення у цій сфері, але далі пропозицій процес поки що не рухається.

Також, сама по собі монетизація реально спонукатиме споживачів економити енергоресурси та вкладати гроші у заходи з енергоефективності, адже це буде дійсно вигідно. Інвестиції у енергоефективне обладнання дозволить значно зменшити обсяги споживання, що з одного боку скоротить прямі витрати на комуналку, а з іншого – економія дозволить отримати невикористану частину призначеної субсидії “живими” грошима.

Яких кроків чекати від уряду у цьому напрямку?

– Дуже ймовірно, що уряд закладе додаткові стимули для енергоефективності –наприклад, встановить обмеження (невикористані суми субсидій можна буде витрачати тільки на подальше утеплення). Окрім того, Кабмін може почати поступово зменшувати обсяг державної допомоги, і у перспективі її не вистачатиме для покриття високого рівня споживання.

Загалом, оптимізація надання субсидій – це вкрай нагальне питання. Таким воно і залишатиметься у середньостроковій перспективі, адже право на отримання субсидії на загальних підставах втрачає той споживач, який різко збільшує свої доходи та/або суттєво зменшує витрати на “комуналку”. Настання обох факторів швидко, на жаль, очікувати не варто.

Автори