Станом на червень 2018 року державний борг України досяг позначки $76,3 млрд. Пік виплат припадає на наступні 1,5 роки – за цей період держава повинна буде повернути кредиторам $10 млрд лише валютного боргу. Сергій Дробот для VoxUkraine розібрався у тому, наскільки значним є борг України та чим державі загрожує його зростання.
-
Розмір держборгу
Загальна сума державного боргу України складає $76,3 млрд, або 72% до ВВП. Це один з найвищих показників у Європі, проте для нашої країни є прогресом: у 2016 році він складав 82%. Для порівняння, у Білорусі та Польщі співвідношення боргу до ВВП складає 50%, в Румунії – менш ніж 40%. При цьому показники США та Японії більші за українські, 108 і 236% відповідно. Варто зазначити, що великий борг не є проблемою, якщо держава здатна його обслуговувати.
-
Кредитори
Від загальної суми $76,3 млрд приблизно 60% ($47,2 млрд) – зовнішні запозичення. У цю суму входять $9,6 млрд гарантованого державою боргу, а решта – прямий борг України у вигляді єврооблігацій та позики міжнародних організацій. Ще приблизно $4,3 млрд – внутрішні запозичення в іноземній валюті (так звані валютні ОВДП – облігації внутрішньої державної позики). Приблизно $6,8 млрд – борг НБУ перед МВФ. Борг у національній валюті складає близько 625 млрд грн.
-
Чому борг збільшується
Головний чинник зростання боргу – покриття дефіциту бюджету за рахунок запозичень. Ще один фактор, що вплинув на збільшення співвідношення борг/ВВП – різка девальвація гривні у 2014-2015 роках. Через девальвацію «доларовий» розмір економіки України скоротився удвічі: зі $183 млрд у 2013 році до $91 млрд у 2015-му.
-
Головна проблема держборгу
Розмір державного боргу не є головною проблемою України. “Проблемність” боргу значною мірою залежить від його структури та графіку платежів. І головною проблемою у нашому випадку є те, що пік виплат за борговими зобов’язаннями України припадає на наступні півтори роки. Виплати уряду на 2018-2019 роки складуть приблизно по $6,7-6,8 млрд (з урахуванням валютних ОВДП, але без урахування платежів Нацбанку за кредитами МВФ).
-
Де взяти гроші
Україна має декілька джерел коштів для виплат за валютними боргами. По-перше, можна перевести кредит, або, як кажуть фінансисти, рефінансувати виплати. По-простому – взяти новий кредит, бажано довший (на більший термін) і дешевий (менша ставка), щоб погасити старий. Друге джерело – використовувати валюту, яка накопичилася з попередніх років. Український уряд на кінець 2017 року мав, за оцінками експертів, $2,4 млрд валютних залишків, а на кінець липня вони знизилися менш ніж $0,8 млрд, що, вочевидь, недостатньо для проведення всіх виплат. Третій варіант – купити іноземну валюту за гривню на ринку або безпосередньо в НБУ, для чого потрібно мати гарний запас гривневої ліквідності і/або достатню пропозицію іноземної валюти на ринку. Четвертий, «крайній» варіант – не платити за валютними боргами, тобто оголосити дефолт і домовлятися з кредиторами про реструктуризацію – відстрочення виплат або списання боргу (чи його частини).
-
Чи можна позичити на зовнішніх ринках
Станом на літо 2018 року світ стоїть на межі масштабних торговельних воєн, США впевнено підвищує ключову ставку ФРС (це призводить до зростання прибутковості американського боргу, що тягне вгору вартість боргу для інших країн). Відсутність прогресу в програмі МВФ, а також постійні політичні потрясіння на кшталт нещодавнього звільнення міністра фінансів не сприяють зростанню привабливості українських єврооблігацій. У таких умовах запозичення на зовнішніх ринках може виявитися надзвичайно дорогим або, що більш імовірно, взагалі не відбутися через відсутність попиту на український ризик з боку приватних кредиторів.
-
Що робити Україні
Найсприятливіший сценарій для України – це виконати зобов’язання, що залишилися перед МВФ: прийняти нову формулу розрахунку газових тарифів і поліпшити показники бюджету, щоб отримати транш у розмірі $1,9 млрд. Після цього відкриється доступ до 1 млрд євро від ЄС (два транші по 500 млн євро) і до близько $0,8 млрд кредитних ресурсів Світового банку. Залишок можна буде покрити випуском нових єврооблігацій, а також за рахунок збільшення обсягу випуску додаткових валютних ОВДП та/або купівлі валюти з резервів НБУ (при збільшенні випуску гривневих ОВДП)
