1 травня 2019 року набув чинності закон №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», який є частиною пакету зі збільшення енергоефективності. Що саме зміниться для українців?
Навіщо потрібен цей закон
Мета закону — демонополізувати пропозицію на ринку житлово-комунальних послуг та забезпечити прозоре тарифоутворення. Обидва пункти і досі є проблемними для України. Перші кроки до досягнення цих цілей вже були зроблені прийняттям законів «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Але ці закони не могли функціонувати на 100% без зміни закону «Про комунальні послуги». З 1 травня, з моменту набуття їм чинності, усі три закони зможуть повноцінно працювати.
Про які ключові зміни необхідно знати українцям?
Нова класифікація послуг
У рамках закону було створено новий перелік послуг у сфері ЖКГ. Змінилися не лише назви послуг, але і загальна їх структура. Зокрема, поводження з побутовими відходами стало окремою послугою, тоді як раніше було частиною послуги з утримання багатоквартирного будинку. Ця зміна не вплине на суму платежів — але тепер рахунок на оплату вивезення сміття надсилатиметься окремою квитанцією.
Нова класифікація розроблена таким чином, щоб відповідати новому підходу до оплати комунальних послуг, щоб назви послуг були максимально узгоджені з термінами, які використовуються у відповідних профільних законах — «Про теплопостачання», «Про відходи», «Про ринок природного газу», та щоб зробити принципи формування тарифів якомога більш прозорими.
Послуга з управління багатоквартирним будинком
Ця послуга існувала ще у старому законі «Про житлово-комунальні послуги». Проте вона «додавалася» до послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, і ані споживачі, ані самі управителі не розуміли, що вона передбачає. Крім того, на цю послугу у старому законі не поширювалися пільги та субсидії.
В новому законі «Про комунальні послуги» послугу з управління будинком об’єднано з його утриманням. Ціна послуги відтепер є договірною, а співвласники будинку отримали право вільно обирати управителів та змінювати їх в разі потреби. Це має стати підґрунтям для реальної конкуренції на ринку управління житлом.
Також тепер на цю послугу поширюється чинна система пільг та субсидій.
Управитель проти ЖЕКу: в чому різниця?
Це залежить від співвласників будинку. Згідно з новим законом, вони можуть за домовленістю покладати на управителя додаткові функції — зокрема, наймати підрядників, проводити ремонт, у тому числі капітальний, спільного майна, і навіть здавати це майно в оренду за дорученням співвласників будинку.
Оплата послуг управителя залежатиме від обсягу покладених на нього обов’язків, і сторони можуть вільно домовлятися про те, яка ціна влаштує ї співвласників, і управителя.
Отже, наскільки управитель відрізнятиметься від ЖЕКу та наскільки ефективно працюватиме — залежить від мотивації та ініціативності самих співвласників будинку.
Нові формати договорів щодо надання комунальних послуг
Новий закон передбачає три базові моделі договору про надання комунальних послуг: індивідуальний, колективний та договір з ОСББ як колективним споживачем. Співвласники вільні обрати варіант, який їм найбільше до вподоби. Вони повинні зробити вибір протягом року з моменту набуття законом чинності, але надалі модель можна буде змінити.
Якщо вибір не зроблено за вказаний термін, починає працювати варіант «за замовчуванням», розроблений на основі індивідуальної моделі.
Індивідуальний договір:
- кожен співвласник укладає договір з виконавцем послуги самостійно;
- виконавець відповідає за якість послуги перед кожним співвласником персонально;
- у разі несплати виконавець звертається напряму до боржника;
- до ціни (тарифу) за одиницю послуги додається плата за абонентське обслуговування, а також обслуговування і поточний ремонт внутрішньобудинкових систем
Колективний договір:
- укладається з уповноваженою особою від імені усіх співвласників будинку;
- виконавець не здійснює безпосереднього збору платежів, обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкових мереж;
- співвласники платять за послугу, виходячи з розміру затверджених цін (тарифів) та обсягу спожитих комунальних послуг, абонентська плата та плата за обслуговування не стягуються;
- збір платежів і їх перерахування виконавцеві здійснює уповноважена особа;
- позов до боржника подається виконавцем послуги.
Договір з ОСББ:
- укладається ОСББ як юридичною особою від власного імені;
- співвласники платять лише за комунальну послугу, виходячи з ціни(тарифу) та обсягу споживання, без плати за абонентське обслуговування і без плати за обслуговування;
- за борги відповідає ОСББ як юридична особа – виконавець не має права звертатися з позовом безпосередньо до конкретного боржника;
- внутрішні відносини між ОСББ і співвласниками регулюються статутом об’єднання та рішеннями його органів управління, а не законом чи договором.
Кожні з моделей має свої переваги та слабкі сторони. Співвласники мають обрати варіант, виходячи з своїх уподобань та потреб, а також домовленостей з виконавцем комунальних послуг.
