В Україні з’явиться державний реєстр отримувачів житлових субсидій. Таке рішення було прийняте на останньому засіданні уряду.
Передбачається, що реєстр підвищить ефективність програми надання житлових субсидій.
В чому полягає “неефективність” субсидій і чи є ще якісь причини створення реєстру?
У 2015 році уряд запровадив новий механізм субсидій, який дозволив пом’якшити наслідки серйозного підвищення цін на газ для населення. Суть нового підходу на той момент була у тому, що субсидії – це максимально просто, мінімум документів та вимог до апліканта.
Швидка зміна механізму і мінімальний набір умов призвели до того, що субсидії надавалися не лише тим, хто цього дійсно потребував. За офіційною статистикою, у 2015 році багатші господарства отримували в середньому більше субсидій, ніж бідніші.
Безготівкові пільги та субсидії у 2015 році, грн на одне домогосподарство
У 2016 році Мінфін взяв курс на верифікацію соціальних виплат – перевірку соціальних видатків на предмет пошуку правопорушників. За результатами перевірки, 44% порушень стосувалися саме субсидій. Мінфін порахував, що майже 730 млн грн субсидій щомісяця виплачувалися неправомірно.
Субсидії на ЖКГ займають вагоме місце у державних видатках.
Цього року у держбюджеті передбачено 61,1 млрд грн на програму субсидій. І коли частина таких виплат направлена не тим, хто їх дійсно потребує, це означає, що державні фінанси розподіляються неефективно і певні напрямки залишаються недофінансованими.
База даних субсидіантів потрібна не лише для контролю виплат, що відбуваються зараз, але і для здійснення монетизації субсидій в майбутньому. Монетизація передбачає, що споживачі зможуть отримувати заощаджену субсидію “на руки” і розпоряджатися цими коштами для утеплення свого житла, встановлення лічильників тощо. Без єдиної бази даних неможливо буде якісно відслідковувати використання субсидії кожним господарством та індивідуально виплачувати надлишок.
При цьому є кілька застережень щодо можливості і якості створення такого реєстру.
По-перше, сумнівною здається ремарка в постанові про те, що реєстр не потребує додаткових видатків з держбюджету, адже щоб інтегрувати різні територіальні бази даних між собою, потрібно передбачити додаткові витрати. Такий реєстр намагалися створити в попередні роки, але далі намірів справа не пішла – дані про отримувачів субсидій залишалися територіально роздробленими.
По-друге, реєстр субсидій стане інструментом перевірки виплат і протидії шахрайству лише при об’єднанні з іншими базами даних. Реєстр буде створено під керівництвом Мінсоцполітики, але Мінсоцполітики, наприклад, не має можливості перевірити наявність покупки дорожче 50 тис грн – доступ до банківської таємниці є лише у Мінфіну. Те ж саме із реєстрами цивільних справ Мін’юсту, інформацією про власників паспортів Державної міграційної служби тощо. Тут ми маємо негативний досвід минулого року, коли під час верифікації більшість відомств відмовилися надавати інформацію Мінфіну, посилаючись на відсутність необхідних підзаконних актів та інші бюрократичні причини.
З іншого боку, цього року з’явилися зовнішні стимули для створення реєстру. В останньому Меморандумі МВФ стоїть ще амбіційніша задача, ніж створення реєстру субсидій, – створення єдиної бази даних усіх соціальних виплат до кінця грудня 2017 року. І це структурний маяк, тобто одна із основних вимог кредитора до України.
