Президент та його команда впевнено говорять, що законодавство щодо ринку землі в Україні буде ухвалено до кінця поточного року. Однак досі точаться суперечки щодо того, який саме формат (модель) ринку потрібен нашій країні. Громадська коаліція за скасування земельного мораторію провела вже три фахові дискусії про те, якими мають бути оптимальні умови функціонування ринку землі.
6 висновків третьої панельної дискусії «Що мають робити, та як працювати державні органи, аби майбутній ринок землі в Україні був вигідним для всіх?».
1. Потрібно ліквідувати можливість безоплатної приватизації земель, бо цей інструмент використовують в корупційних цілях. Зараз з 60,4 млн га приватизовано вже близько 60% – і це при тому, що правом на безоплатну приватизацію скористалися лише 17 млн громадян. Очевидно, «безоплатної» землі на всіх не вистачить, і це робить безоплатну приватизацію інструментом маніпуляцій з боку чиновників, які розпоряджаються цією землею.
2. Потрібно переглянути функції Держгеокадастру – зараз орган реєструє, управляє, передає право власності та контролює всі процеси набуття і реалізації прав на землю. Тобто, фактично ДЗК перетворився на потужну вертикально-інтегровану «державну корпорацію», що агресивно відстоює та лобіює власні відомчі інтереси на всіх рівнях державного управління. Натомість, країні потрібне сервісне відомство, яке б опікувалося технічними питаннями координації національної інфраструктури геопросторових даних.
3. Органам місцевого самоврядування мають бути передані всі ті питання управління земельними ресурсами, які доцільно вирішувати саме «на місцях». Передусім, мова про інвентаризацію земель, просторове планування території, рішення щодо того, яким має бути цільове призначення земель, тощо.
4. Потрібно забезпечити прозорість даних – кожен громадянин повинен мати доступ до повної інформації про земельні ділянки, їх власників (окрім персональної інформації), суми купівлі-продажу. Зараз багато даних закрито від публічного доступу, що створює необхідність «йти за витягом», а, відтак, платити додаткові кошти. Саме тому необхідно перевести всі процедури в онлайн, оцифрувати їх та мінімізувати особисту комунікацію між конкретним чиновником, що приймає рішення та громадянином.
5. Потрібно об’єднати всю інформацію, яка стосується земельних ресурсів та нерухомості, в один реєстр. Зараз наявна інформація неповна і розпорошена серед кількох реєстрів – ії бракує як державі для прийняття управлінських рішень, так і громадянам. З реєстрами також нерозривно пов’язано посилення спроможності України протистояти рейдерству – що є одним із пріоритетів для нової влади. Зокрема, народний депутат України від партії «Слуга народу» Денис Малюська, який був присутній на дискусії, вважає, що проблема рейдерства має бути вирішена до моменту запуску ринку землі.
6. Нарешті, інституційна рамка земельної реформи – це не лише про реформу діючих інституцій. Це також про доцільність створення механізмів/ інституцій, які допоможуть забезпечити фермерів та середніх агровиробників фінансовим ресурсом після створення ринку землі. Офіс Президента розглядає можливість/доцільність створення спеціальної інституції, на яку буде покладено відповідне завдання. За словами представника Офісу, розробка всіх необхідних для запровадження ринку земель законів є «питанням наступних півроку».
