Кабмін прийняв рішення про монетизацію субсидій на комунальні послуги.
Як вона працюватиме?
При визначенні суми субсидії враховуються, у тому числі соціальні норми споживання енергоресурсів. Минулого року були значно завищені. Люди споживали менше, аніж покривалося субсидією, формувалися залишки.
Минулого року усі кошти, які були “зекономлені” отримувачами субсидій, повернулися до державного бюджету.
На сьогодні соціальні норми споживання теж досить високі, але дозвіл монетизувати “економію” – різницю між нормативними показами і реальним споживанням – це значний крок вперед. Стимулювати субсидіантів до енергозаощадження – надзвичайно важливе завдання, і “премія за енергоефективність” – це своєрідна цукерка.
Запроваджується грошова виплата енергоощадним родинам – еквівалент вартості зекономлених 150 кіловат електроенергії або 100 кубів газу. Тобто, родина зможе отримати до 700 грн “премії”.
Але тут же виникають практичні питання – як знати, що родина використала газ і електрику саме для опалення, а не для приготування їжі чи інших цілей? До того ж, не зрозуміло, чи отримають монетизовані виплати споживачі, в яких централізована система опалення. Якщо ні, то це дискримінація, бо значна частина енергоощадних родин не отримає мотивації. Якщо так, то механізм реалізації складно уявити.
Підприємства-надавачі послуг мають скласти списки субсидіантів, які спожили електрики і газу менше, ніж передбачено соціальними нормативами, а споживачі з 1 липня до 1 вересня повинні подати заяву у місцеве управління соціального захисту населення, на підставі якої здійснюватиметься виплата грошової винагороди за енергоефективність. Далі споживач уже відкриває рахунок у банку чи отримує можливість отримати кошти через Укрпошту.
Попри безперечний позитив самої ідеї, є кілька інших питань без відповіді. Чи знайдуться додаткові кошти у державному бюджеті? На сьогодні кошти за пільги і субсидії органами з державного бюджету надавачам послуг відшкодовуються із величезною затримкою.
По-друге, складність адміністрування і необхідність додаткових людських/часових ресурсів працівників органів соціального захисту. І основне – необхідність інших, стратегічних і тактичних заходів. Наприклад, введення більш жорстких критеріїв для отримувачів субсидій – врахування депозитів, майнового стану, “штрафів” за неефективне використання ресурсів (наприклад, через позбавлення субсидій) тощо. А також – формування єдиної бази отримувачів субсидій, забезпечення доступу до всіх реєстрів, можливість перевірок, з подальшою повною монетизацією (коли споживачі отримуватимуть кошти на карточки і самостійно розраховуватимуться з постачальниками). Проте, навряд чи вдасться зробити це за рік-два.
Тому вже цього року потрібен перехідний етап – “монетизація” на рівні постачальників послуг. Для споживачів ця норма нічого не значить, але для надавачів комунальних послуг, які на сьогодні розраховується “клірингом” з Нафтогазом, це критична необхідність. Також необхідно повністю монетизувати послуги з управління багатоквартирними будинками. Щоб люди почали розраховуватися з організаціями, які управляють будинками (ОСББ, ЖЕКи – управителі), реальними коштами.
