Минулого року Верховна Рада допустила технічну помилку, і ліквідувала податкову міліцію.
Це стало своєрідним поштовхом, стимулом для того, щоб прискорити роботу над реформою податкової міліції.
З одного боку ми бачимо, що Міністерство фінансів виступає як прогресивіст, як драйвер реформи. Мінфін наполягає на створенні єдиного органу, який акумулює функції податкової міліції та інших силових органів по боротьбі з економічними злочинами.
З іншого боку, ми бачимо спроби депутатів на рівні парламентського комітету з питань податкової та митної політики повернути в правове поле податкову міліцію.
Як бути далі?
Міністерство підготувало свій законопроект про створення фінансової поліції, який ще повинен розглянути уряд.
Паралельно в парламенті зареєстрований депутатський законопроект “Про фінансову поліцію” №4228, який також передбачає створення єдиного органу по боротьбі з економічними злочинами проти держави.
Багато в чому ці законодавчі ініціативи схожі.
Як показує практика, коли у політичного істеблішменту є реальне бажання щось зробити – законопроекти готуються, доопрацьовуються і приймаються дуже швидко.
Тому очевидно, що реформа податкової міліції не відбувається не через технічну неготовність законопроекту, а через наявність політичних причин, які блокують створення нового органу.
Потрібно рухатися далі: визначитися з тим, який законопроект – урядовий чи депутатський – ми беремо за основу і якомога швидше доопрацювати його. Як правило, в урядових законопроектів більше шансів на проходження.
Для бізнесу готовність влади провести реформу податкової міліції – це сигнал про те, буде чи не буде покращення інвестклімату, про готовність влади приймати реальні, а не декларативні рішення.
І сьогодні цей сигнал від влади – дуже змішаний.
