Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення породив низку обхідних тіньових схем, і значна їх частина «присвячена» питанню, як заволодіти державними підмораторними землями, яких в Україні загалом близько 10,5 млн га. Охочі «зайти з чорного ходу» намагаються залучати до участі у таких схемах голів або інших посадовців сільрад та райдержадміністрацій, чиновників Держгеокадастру, підставних осіб.
Задокументовані підтвердження застосування схем зустрічаємо в кримінальних новинах, повідомленнях правоохоронних органів, звітах НАБУ. Так, за Інформацією НАБУ, сума хабарів, на яких викрито посадовців, що вдалися до земельної корупції, складає понад 2,5 млн грн, 300 тис. євро та 70 тис. доларів США, і це – лише розслідувані НАБУ декілька епізодів у 2014-2017 роках.
До кожної із наведених схем є цілком конкретні статті Кримінального кодексу, причому – для обох сторін оборудки, і це ще не всі збитки, які очікують на учасників.
Що було
Отримання землі у власність за безцінь
До 2017 року (поки не запрацювали електронні земельні торги) працювала схема, коли зацікавлена особа домовлялася з відповідальним чиновником, в обмін на фінансову винагороду, про виділення ділянки в оренду.
Коли в 2017 році були запущені електронні земельні торги, схема прикрилася. Але ті, хто отримав державну землю в оренду раніше, щоб зберегти її, сьогодні домовляються з чиновниками про продовження договорів, обходячи торги.
Приклад. В 2017 році в Одеській області голова та чиновник однієї районної державної адміністрації отримали хабар у $2300 за продовження договору оренди земельної ділянки.
Аналогічний випадок був у Волинській області. Там голова однієї з РДА віддав 16 га землі в оренду за хабар у $2000.
Отримання державної землі у власність
Кожен громадянин України має законне право на безкоштовне отримання певної земельної ділянки. Для ведення власного господарства – до 2 га землі, для садівництва – 0,12 га. На практиці пересічним громадянам часто доводиться стикатися з відмовою чиновників на отримання ділянки, без обґрунтованих причин, з формулюванням «землі немає».
На практиці пересічним громадянам часто доводиться стикатися з відмовою чиновників на отримання ділянки, без обґрунтованих причин, з формулюванням «землі немає».
Проте фіксуються випадки хабарів чиновникам, які, за відповідну плату, допомагають реалізувати конституційне право громадянина «на безкоштовні 2 га».
Приклад. Чиновники однієї з сільських рад Вінницької області погодили безоплатну передачу землі в приватну власність, зловживаючи своїм становищем, зокрема, підробили рішення сільради та незаконно отримали інші документи.
Отримання землі через підставних осіб
Оскільки держава надає громадянам безкоштовно 2 га землі для ведення особистого господарства, працює схема, за якої бізнесмен знаходить групу людей, за винагороду отримує від них довіреність на оформлення права власності і далі «домовляється» з чиновником. За схемою земля формально знаходиться у власності фізичних осіб, але насправді контролюється організатором схеми через договір оренди на 49 років, або взагалі на підставі неофіційної домовленості.
Іноді цими підставними особами стають учасники АТО, яким держава гарантує першочергове право отримання землі. Оскільки в Україні немає чітко визначеного порядку зміни цільового призначення землі, то часто особи, які отримали свої безкоштовні 2 га землі сільськогосподарського призначення, змінюють цільове призначення цієї землі та продають її підприємцям.
Оскільки в Україні немає чітко визначеного порядку зміни цільового призначення землі, то часто особи, які отримали свої безкоштовні 2 га землі сільськогосподарського призначення, змінюють цільове призначення цієї землі та продають її підприємцям.
Схема діє як один із способів отримати земельну ділянку через підставних осіб.
У кейсі ГПУ подібну схему намагалися реалізувати з учасниками АТО: отримати від них довіреність на оформлення землі, потім змінити її цільове призначення та викупити.
Буває, що підставних осіб використовують без їхнього відома, коли підприємець вступає у змову з діючими чиновниками Держгеокадастру та місцевих адміністрацій, що мають доступ до персональних даних, копій паспортів. Далі підроблюються заяви певних осіб про виділення їм землі, проводяться всі технічні процедури та приватизується земля. При цьому громадяни, чиї документи було використано, не знають, що стали власниками землі.
За такою схемою чиновники Держгеокадастру Київської області приватизували понад 5 га землі. Ринкова вартість даної землі оцінюється в 4 млн грн.
У Волинській області селяни, отримавши свої 2 га, передали право розпоряджатися ділянками підприємцям за 1-2 тисячі гривень. При цьому довіреність на оформлення договору від селян отримували треті особи. В реальному договорі оренди ціна передачі була 41 тисяча гривень, з цієї суми селяни були змушені сплатити податки.
Оренда землі державної власності на 49 років (з можливістю викупу)
Цією схемою активно користувалися аграрні підприємства, коли Держгеокадастр передавав в оренду фермерам землі без аукціонів і без обмеження площ. Зокрема, агрохолдинг створював фермерське господарство, якому в оренду видавалася земля на 49 років. Далі ферма під 3% передавала землю у суборенду агрохолдингу.
Суборенда землі державної установи
У державній та комунальній власності перебуває 10,5 млн га землі сільськогосподарського призначення. З цього обсягу – найбільше землі перебуває під управлінням НАН України.
Державні підприємства часто не в змозі власноруч обробляти такий масив землі. Тому землі здають в оренду – легальну або тіньову.
При тіньовій схемі оренди, державні організації, які управляють землями, передають ділянки в суборенду в обхід земельних аукціонів, це відбувається за особистими домовленостями між керівником організації та аграрієм. Процес передачі державної землі в користування відбувається через підписання договору підряду з приватними структурами.
При тіньовій схемі оренди, державні організації, які управляють землями, передають ділянки в суборенду в обхід земельних аукціонів, це відбувається за особистими домовленостями між керівником організації та аграрієм.
Часто керівники держпідприємств і, навіть, військових частин передають землю в користування бізнесменам неофіційно, оскільки важко проконтролювати, хто обробляє поле, якщо воно знаходиться далеко від населених пунктів.
Наразі лише в НАБУ перебуває 25 справ щодо корупції з державними землями. Держава та місцеві громади лише за цими справами вже втратили 7000 гектар. Загальні збитки від таких оборудок перевищують 450 мільйонів гривень.
Отримання державної землі під забудову
Часто державні органи влади передають забудовникам землю, якою вони розпоряджаються. В обмін забудовник зобов’язується виділити певну кількість квартир в майбутньому ЖК для співробітників держоргану.
За даними НАБУ, в результаті такої операції, сукупна вартість квартир виявляється нижчою за ринкову вартість самої земельної ділянки.
Що буде
Існує 7 статей Кримінального кодексу (ККУ), актуальних для зазначених схем.
Так, для посадовців (як органів державної влади, так і місцевого самоврядування), зловживання службовим становищем може розглядатися за трьома статтями ККУ: ст. 191 («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становище»), ст. 364 («Зловживання владою або службовим становищем»), ст. 368 («Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою»). Залежно від обтяжуючих обставин покарання може сягати позбавлення волі до 12 років та супроводжуватись конфіскацією майна винної особи.
Для тих, хто в обхід закону отримав земельну ділянку у власність чи користування, це дві статті того ж ККУ: ст. 369 («Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі»), ст. 354 («Підкуп працівника підприємства, установи чи організації , який не є службовою особою»). За ними можна отримати позбавлення волі до 10 років, з можливою конфіскацією майна.
Обробка державної або комунальної землі за незаконними договорами «суборенди» (на практиці – це договори підряду, спільного обробітку, інвестиційної діяльності) небезпечна з двох причин. По-перше, з точки зору юридичної, той, хто таким чином обробляє, не є належним користувачем, а тому не може вважатися і власником майбутнього урожаю; і якщо його врожай відберуть (або знищать), він не зможе відстояти своє право в суді та претендувати на відшкодування витрат на посів с/г культур. По-друге, є ще й ст. 197-1 ККУ, яка передбачає обмеження волі до 4 років та штраф. Отож, вклавшись в обробіток неналежної тобі землі, можна і витратитись на сільгоспроботи, не отримавши врожаю, та ще й за грати сісти.
Часто в описаних схемах використовуються підроблені документи. За ст. 358 ККУ (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут чи використання), передбачено в кращому випадку штраф до 17 000 грн., у гіршому – позбавлення волі до 5 років. Причому, за цією статтею, використання завідомо підробленого документу також є злочином і передбачає кримінальну відповідальність.
Окрім кримінальної, винні особи можуть бути притягнені також до адміністративної, майнової, дисциплінарної юридичної відповідальності.
Матеріали підготовлено за інформацією Проекту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» .
