Основний ризик медреформи – доведеться платити двічі. Подолати його дозволять конкурентні тарифи на медичні послуги.
Держава витрачає на охорону здоров’я 3,5% ВВП. В принципі, не так вже й багато. Однак ще 3,5% ми докладаємо зі своїх кишень – купуючи за власний кошт ліки та даючи лікарям неформальні платежі.
Коли ми планували медичну реформу, ми поставили перед собою дві основних цілі.
Перша – побудувати систему, при якій тягар витрат людей на охорону здоров’я буде з часом знижуватися, систему, яка дозволить перекласти фінансові ризики з людини на державу.
Друга – покращити сервіс, підвищити якість надання медпослуг. Це можливо за умови, якщо постачальники послуг (лікарні та лікарі) конкуруватимуть за пацієнтів.
Найголовніша “цеглина” медреформи – принцип “гроші ходять за пацієнтом”. Він полягає у тому, що держава припиняє сліпо утримувати медзаклади. Держава укладатиме з медзакладом договір, згідно з яким виділятиме йому кошти за конкретні послуги надані конкретній людині. Медичні заклади перетворяться на некомерційні підприємства. Вони зможуть залишатися у державній або комунальній власності, але вже в статусі підприємств. Для того, щоб отримати дохід, їм потрібно буде його заробити.
В свою чергу людина отримає реальне, а не номінальне право обрати собі медичний заклад та лікаря. Фактично пацієнт “своїми ногами” визначатиме, куди держава повинна буде спрямувати кошти. А в медичного закладу буде чітке розуміння – за кожним пацієнтом прийде реальне фінансування.
Основний ризик медреформи: доведеться платити двічі.
Найбільша “ракова пухлина” медичної економіки – це неформальні платежі. Вони є просто величезними. Подолати їх буде важко, тому що вони дуже глибоко вкоренилися в систему.
Але коли держава розрахує тарифи на медпослуги і платитиме лікарні за цими тарифами, і медзаклади, і пацієнти зможуть відмовитись від неформальних платежів.
Важливий момент – тарифи мають бути достатньо високими, щоб оплатити лікарні всі видатки на надання цієї послуги.
Чи вистачить у держави коштів на покриття цих витрат?
Вже зараз можна сказати, що відповісти на це питання буде непросто, тому що у держави виникне багато спокус: пообіцяти людям забагато безкоштовних послуг, встановити трішки нижчі тарифи, щоб зекономити на видатках.
Свого часу низькі тарифи встановили Молдова та Киргизстан, однак це не вирішило проблему з корупцією. Медичні заклади отримували низький дохід, люди продовжували нести неформальні платежі.
У 2020 році, коли реформа розповсюдиться на всі види медичної допомоги, основним завданням держави буде – встановити чесні ринкові тарифи на медичні послуги.
Додатково. 26 жовтня у Києві відбулася конференція “Чого нам чекати від осені реформ”. Захід ініціював Центр економічної стратегії, VoxConnector виступив партнером. Дискусійна панель “Реформи соціальної сфери” була присвячена, зокрема, обговоренню новацій в системі охорони здоров’я.
Заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк презентував ключові цілі та ризики втілення медреформи. Відеозапис промови доступний за цим посиланням https://youtu.be/arXZa1sPNsg?t=59m30s
