Стокгольмський Арбітраж виніс окреме рішення у спорі Нафтогазу та Газпрому щодо контракту на постачання газу до України від 2009 року.
У тому числі Арбітраж відхилив вимоги Газпрому щодо застосування принципу “бери або плати” у контракті на постачання газу.
Умова “бери або плати” була найбільш принциповим пунктом суперечки, адже “важила” майже 35 млрд доларів із загальної суми у 47 млрд доларів, яких вимагав від українського концерну “Газпром”.
Як відомо, у минулому “Нафтогаз” офіційно оголошував: якщо справа не буде виграна можливе банкрутство і ліквідація “Нафтогазу”. І це дійсно було б найімовірнішою опцією для держави. Нескладно уявити відповідні наслідки для газового ринку, енергетичній безпеки і загалом економіки України.
Економічний смисл цієї, загалом застарілої у міжнародному газовому бізнесі, умови полягає у необхідності купляти і оплачувати газ у встановлених обсягах навіть тоді, коли покупцю це не потрібно у певний момент часу. Протягом тривалого часу дії контракту Україна дійсно не вибирала законтрактовані обсяги, і, якби рішення Арбітражного суду було інакшим, “Нафтогаз” був би зобов’язаний придбати у “Газпрому” гігантські обсяги дуже дорогого газу.
Ціна газу була ще одним суперечливим моментом, щодо якого суд прийняв принципове рішення.
У підписаному у 2009 році контракті загалом було дуже багато “білих плям”, які створювали можливості для різного розуміння, тиску та зловживань. У частині встановлення ціни, відповідно до позиції “Нафтогазу”, сторони домовилися про умови формування ціни, за якими вона значним чином перебільшувала ринковий рівень.
У звичайній практиці таке перебільшення є підставою для перегляду ціни, але відповідної можливості у контракті не було зафіксовано. Аналогічним чином, суд погодився із доказами юристів української компанії і постановив перерахувати обсяг грошових зобов’язань за поставлений з травня 2011 до жовтня 2015 років газ за більш справедливими (меншими, як варто очікувати) цінами.
Говорячи про фактичні суми, важливо розуміти, що нещодавнє рішення є лише вироком по суті, тобто, арбітраж погодився з одними аргументами і відкинув інші.
Всупереч тому, що кажуть медіа з Російської Федерації, це рішення не є попереднім і у жодному випадку не може бути оскаржене – міжнародний комерційний арбітраж не передбачає жодних вищих інстанцій на кшталт апеляцій.
Але друга його частина, яка має бути оголошена пізніше влітку, міститиме фактичні розрахунки за поставлений газ відповідно до ринкової кон’юнктури.
