Дезінформація шкодить вашому здоров’ю. 13 причин для «Детоксу від пропаганди»
Beta

Дезінформація шкодить вашому здоров’ю. 13 причин для «Детоксу від пропаганди»

Photo: ua.depositphotos.com / kwanchaidp
30 Вересня 2022
FacebookTwitterTelegram
271

Агресія росії в інформаційному полі — це агресія, якої світ ще не бачив. Проти українців ведеться не просто геноцид, але й інформаційне виснаження, кампанії з дезінформації та всі методи інформаційного впливу, про яке людство раніше не знало і не знало, як з ними боротися. В умовах гібридної війни проти України відбуваються і атаки на сферу охорони здоров’я, які прямо можуть нашкодити здоров’ю українців.

Як саме ворог впливає на наше здоров’я в інформаційному полі та як протидіяти ворожій дезінофрмації у галузі здоров’я? Відповіді на це питання ми шукали разом із представниками уряду, медичної та журналістської спільноти під час дискусії на онлайн-презентації бази фейків про здоров’я «Детокс від пропаганди», яка відбулася 26 вересня.

У дискусії під час події взяли участь:

  • Олексій Куценко, старший технічний радник та керівник з посилення системи управління охороною здоров’я проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я»;
  • Марія Карчевич, заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України;
  • Анастасія Кісільова, менеджерка з комунікацій МОЗ України;
  • Федір Лапій, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики, консультант з вакцинації проти COVID-19 у проєктах Світового банку, голова правління «Батьки за вакцинацію»
  • Катерина Балабанова, директорка Центру розвитку медсестринства;
  • Наталія Бушковська, журналістка та фактчекерка;
  • Дарина Дмитрієвська, сімейна лікарка та співзасновниця ГО «Медичні лідери».

Створена база фейків про здоров’я «Детокс від пропаганди» та її презентація — результат спільної роботи команди VoxCheck та проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я». Водночас, партнер проекту Міністерство охорони здоров’я України підтримувало наші спільні напрацювання та поширювало наші матеріали на своїх ресурсах протягом всіх 4 місяців реалізації проекту. 

Що таке платформа «Детокс від пропаганди»?

За підтримки проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» впродовж чотирьох місяців VoxCheck щотижня аналізував та спростовував наративи щодо охорони здоров’я, які поширює російська пропаганда в інформаційному просторі України, Білорусі, росії. Команда VoxCheck використовувала електронні інструменти моніторингу, а також ручне дослідження платформ та соціальних мереж. Основними каналами для моніторингу були соціальні мережі, телебачення, радіо, преса, інформаційні агенції.

Кожен із наративів ми включали до однієї з категорій:

  • дезінформація — свідоме поширення неправдивої інформації. 
  • місінформація — неправдива інформація, яка виникла внаслідок несвідомих помилок користувачів. 
  • малінформація — правдива або частково правдива інформація, яку використовують для того, щоб завдати шкоди людині, організації або державі.

Після виявлення таких наративів команда VoxCheck здійснює перевірку фактів, використовуючи офіційні та верифіковані джерела. На основі перевірок VoxCheck створив базу «Детокс від пропаганди», яка налічує всього 1273 кейси та 13 наративів. Відтак, кожен фейк став прикладом якогось із цих окремих наративів. 

Дезінформація про здоров’я: основні ворожі наративи за червень-вереснь

1. Військово-біологічні лабораторії та медичні досліди над громадянами України 

Це була одна з найбільш популярних тем для фейків, які циркулювали у російських медіа. Їх, як правило, можна було віднести до категорії «дезінформація». Зазвичай першоджерелом для таких дезінформаційних наративів було російське міноборони. Зі слів міноборони згодом ЗМІ та соцмережі рф масово поширювали заяви, що нібито Україна спільно із США здійснювали медичні досліди над людьми. 

Пропаганда кремля ставила за мету залякати і переконати людей в тому, що біолабораторії несуть серйозну небезпеку — що, мовляв, їхня діяльність призвела до серйозних захворювань. За словами фейкометів, цей факт прямо доводить присутність НАТО в Україні або те, що українська сторона готувала провокації з використанням зброї масового знищення. 

2. Чорна трансплантологія в Україні

Пропагандисти поширювали повідомлення, що начебто на Донбасі «чорні трансплантологи» забирають органи у поранених українських бійців та місцевих із проросійськими поглядами, а також дітей продають на органи. Так, наприклад, російські медіа протрактували дозвіл українським командирам завіряти заповіти військових як дозвіл на продаж їхніх органів. 

Одна з цілей таких наративів була викликати недовіру до української влади і залякати місцеве населення. Ці фейки часто спрямовувалися на населення окупованих територій, зокрема Донецької та Луганської областей. Також неправдиві заяви повинні були таким чином деморалізувати військових.

3. Україна створює загрозу хімічних атак

Цей наратив був також одним із найпоширеніших за останні 4 місяці. Фейки на цю тему з’являлися у російському сегменті, утім інколи їх можна було зустріти також в італійських, сербських та білоруських медіа. Російські ЗМІ неодноразово писали, що українські військові начебто підривають цистерни з хімічними речовинами, мінують хімічні склади, влаштовують екоцид або використовують хімічну зброю проти російських військових. 

Мета таких заяв для росії полягала в тому, щоб створити так званий «інформаційний шум», аби потім самим завдати удару по хімічним об’єктам. Подібні фейки також повинні були залякати населення та намагалися привити певну лояльність до окупаційного режиму, щоб створити з української влади ворога для власного населення.

4. Україна загрожує біологічною зброєю

Російські соцмережі, ЗМІ та деякі особисті акаунти у Facebook поширювали фейки, що начебто українська влада навмисно заражає людей туберкульозом чи іншими смертельними хворобами або розробляє біологічну зброю разом із іншими країнами на своїй території. Такі повідомлення також належили до дезінформації, а здебільшого їхнім першоджерелом була інформація, яку надало Міністерство оборони рф. 

Бездоказові аргументи рф використовує, щоб обґрунтувати необхідність «захистити» населення України, тобто здійснити повномасштабне вторгнення на територію сусідньої незалежної держави.

5. Поширення інфекційних захворювань в Україні

Цей наратив можна віднести до місінформації. Тобто чітких доказів, що фейки на цю тему мають російські витоки, немає. Відтак, можна зазначити, що користувачі здійснювали свідомі помилки, посилаючись на анонімні джерела. Так, наприклад, в мережі з’являлися новини, що Україну очікує спалах інфекційних захворювань, що вода заражена холерною паличкою тощо. Подібні заяви спростовувало Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України. 

6. Спалах мавпячої віспи

На тлі розповсюдження мавпячої віспи в Європі частіше почали з’являтися наративи, в яких применшують або взагалі заперечують загрозу цього захворювання. 

Неправдиві новини дещо схожі на ті, які конспірологи писали і про COVID-19. Поширювали їх як в Україні, так і в росії, білорусі, Грузії, Естонії, Азербайджані. Так, серед основних фейків про мавпячу віспу були такі: підготовка до протидії мавпячій віспі — це нова схема для обдурювання населення або вакцинація проти мавпячої віспи небезпечна. Подібні фейки були частиною як дезінформаційної, так і місінформаційної кампанії. 

7. Гуманітарна криза в Україні

Здебільшого, це була російська малінформація, яка почала з’являтися з травня, коли в Україні гостро стояло питання гуманітарної допомоги на окупованих територіях. Найчастіше неправдиві повідомлення на цю тему можна було зустріти на анонімних телеграм-каналах. Основний посил був у тому, що Україна не піклується зовсім про своїх громадян, роздає гуманітарну допомогу на підконтрольних їй територіях лише за гроші, тоді як росія дійсно «допомагає» людям на окупованих територіях — відкриває аптеки, відновлює водопостачання, завозить ліки.  

Подібні фейки мали чіткий намір — завдати репутаційного краху спроможності України забезпечувати базові потреби населення на територіях як підконтрольних Україні, так і окупованих територіях.

8. Українські військові мілітаризують об’єкти

Фейки на цю тему були частиною російської дезінформаційної кампанії. Його запустили у відповідь всьому світу, коли з’являлися кадри того, як росія знищує об’єкти цивільної інфраструктури в Україні, зокрема медичні заклади. Росія почала перекладати вину на українську сторону, що нібито ЗСУ використовує цивільні об’єкти у воєнних цілях. Мовляв, на базі лікарень українські військові розміщують військову техніку, підрозділи батальйонів, перетворюють медзаклади на штаби територіальної оборони тощо. Такі заяви знову ж таки лунали з вуст російського Міноборони, і згодом їх підхоплювали прокремлівські медіа. 

Такі повідомлення мають пряму загрозу, ними створювали «інформаційний шум» перед тим, як росія завдавала удару по певних об’єктах.

9. Українська влада та Захід планують голод в Україні та світі

Ця дезінформаційна кампанія була тісно пов’язана із конспірологією. У рамках цього наративу була присутня ненависть до будь-яких міжнародних інституцій, до «колективного заходу». Російські медіа та телеграм-канали поширювали фейки, що начебто українська влада та Захід планують голод в Україні та світі. Окремим піднаративом було те, що начебто ЗСУ самі знищують зерносховища чи націлено спалюють поля пшениці. А натомість росія нібито допомагає вирішити продовольчу кризу. 

10. Пандемія коронавірусу та вакцинація

«Вічнозеленою» темою для фейків про здоров’я залишається пандемія коронавірусу. Дезінформацію про це поширювали російські та західні джерела. Серед популярних тез — вакцинація проти COVID-19 шкодить і зменшує народжуваність, або що в Європі населення знову будуть обманювати й запроваджувати карантинні обмеження. Російські медіа поширювали начебто нові «докази» причетності США до виникнення нового коронавірусу, які оприлюднило російське Міноборони.

11. Провокації на ЗАЕС

Приводом для провокацій та шантажу як української сторони, так і всього світу для росії стала Запорізька АЕС. Росіяни відчайдушно намагалися виправдати акти тероризму та перекласти провину на Україну, постійно вигадуючи сотні фейків та маніпуляцій навколо ситуації на ЗАЕС. Впродовж липня та серпня російські медіа та соцмережі просували наратив, що Україна провокує ядерну катастрофу на ЗАЕС. Також у серпні прокремлівські медіа писали, що начебто ЗСУ завдали удару по сховищу радіоактивних відходів на ЗАЕС. Саме так рф веде дезінформаційну кампанію, щоб виправдати обстріли ЗАЕС.

12. Реформування системи охорони здоровʼя

Багато маніпуляцій було також про реформу системи охорони здоров’я як в Україні, так і у всьому світі. До прикладу, окупаційна влада Херсонщини заявляла, що скасовує медреформу, бо вона «вбила медицину», нібито ліквідувавши чи приватизувавши медичні заклади.  

13. Нарколабораторії та бойові наркотики для ЗСУ

Власне сам термін «нарколабораторії» вигадали російські пропагандисти. Ключова мета була довести, що будь-хто, хто стає на захист України, робить це лише під впливом певних речовин і не з доброї волі, адже Україна має слухняно «чекати на російське звільнення». Подібні фейки були здебільшого спрямовані на російську аудиторію. В численних сюжетах на російському телебаченні намагалися надати певні докази таким заявам. Зокрема, пропагандисти приходили на певні розбиті заводи і показували нібито пляшки, у яких зберігали наркотики. 

Хто, як і де поширює дезінформацію?

«Щоб розумітися на фейках, потрібно розуміти, хто і чому їх створює — їх природу і джерела», — зауважує Федір Лапій, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики, консультант з вакцинації проти COVID-19 у проєктах Світового банку, голова правління «Батьки за вакцинацію». 

За словами Лапія, існує декілька основних джерел створення фейків. Перше джерело —  це люди або інституції, які націлено поширюють дезінформацію. Друге джерело — це так звані «romantic stupid» або «романтичні телепені», які підхоплюють і поширюють фейки. Це, до прикладу, люди, які беруть участь у різних антивакцинаторських заходах, вірять у так звану «світову змову», чи «золотий мільярд». Третю група — найбільш небезпечна. До неї належать справжні медичні працівники, «еліта медичної спільноти». Лікарі мають авторитет для пересічних громадян, а тому й можуть чинити значний вплив на суспільство.

Крім того, Федір Лапій згадує про дослідження, опубліковане у 2018 році у American Journal of Public Health. У ньому йдеться про те, що більшість контраверсійних повідомлень в соцмережах щодо вакцинації походили з так званої Internet research agency, штаб-квартира якої знаходиться під Санкт-Петербургом. Це установа, яка фінансується урядом рф та яка вивчає як вплинути на думки населення та використати цей вплив у цілях росії. Це ще раз доводить: росія спеціально займається кампаніями з дезінформації. 

Журналістка Наталія Бушковська згадує також про поняття «евристики доступності» — ментальне спрощення, коли ми весь час чуємо якусь інформацію незалежно від того, є вона правдивою чи ні, і починаємо вірити цій інформації. Часто саме дезінформація стає тією «аксіомою», в яку ми віримо. Один із прикладів такої «евристики доступності» — вакцини, які спричиняють аутизм. Науковці вже розробили чимало досліджень, які спростували цей фейк. Проте все одно залишаються батьки, які відмовляються вакцинувати дитину, бо вірять, що начебто вакцини спричиняють аутизм. Саме тому, якщо, наприклад лікар скаже пацієнту, що щеплюватися не варто, то змінити ставлення до вакцинації у людини вже надалі буде дуже складно.

Яка небезпека дезінформації у сфері охорони здоров’я

Дезінформація надзвичайно шкодить українцям, як у ментальному плані, так і в фізіологічному. Так, неможливість мислити критично чи ухвалювати логічні рішення призводить до багатьох фізичних ушкоджень. В Україні не так багато людей, які точно впевнені у рішеннях, які вони ухвалюють з приводу свого здоров’я. 77% українців хотіли отримати поради саме від своїх сімейних лікарів про те, чи слід їм робити щеплення від COVID-19. Ця цифра показує, наскільки великою є частина суспільства, яку важливо вчасно інформувати, надаючи достовірні дані з приводу всього, що відбувається в системі охорони здоров’я. Будь-який особа, яка сумнівається у чомусь, є дуже вразливою до дезінформації, місінформації чи малінформації, або ж може сама провокувати фейкові наративи.

Як каже Катерина Балабанова, директорка Центру розвитку медсестринства, використовуючи медичні фейки, ворог намагається зруйнувати довіру до влади та до країни. Медична тематика для фейків — найбільш небезпечна, адже це стосується безпосередньо здоров’я людини, чогось дуже близького їй і водночас того, що складно перевірити. 

Як протидіяти медичним фейкам?

Кожен учасник дискусії запропонував різні підходити до протидії дезінформації у галузі здоров’я. Ми спробували виділити кілька ключових підходів:

1. Безперервна та тісна взаємодія між різними секторами суспільства — державними установами, донорськими організаціями та професійною спільнотою.

2. Методи prebunking, тобто, попередження дезінформації, та debunking, тобто власне спростування фейків.

Важливо вчасно подавати інформацію будь-якій аудиторії. Адже якщо людина відразу не знаходить чітку інформацію щодо того чи іншого питання, вона починає шукати її у різних джерелах. Відтак, існує ймовірність того, що ця інформація може виявитися некоректною.

3. Внутрішня комунікація з лікарями та медсестрами, підвищення якості освіти лікарів

З часом внутрішня комунікація з медичними працівниками може перерости і в зовнішню комунікацію — тобто те, що будуть розповідати медики своїм пацієнтам. Наприклад, чим краще та якісніше МОЗУкраїни надасть інформацію медикам про певний законопроєкт у сфері охорони здоров’я, тим якіснішою та чіткішою ця ж інформація буде серед населення.

Крім того, велику роль у донесенні правдивої інформації можуть відігравати медсестри — так вважає Катерина Балабанова. Саме медсестра здійснює так звану освіту пацієнта, доносячи до нього інформацію простою і зрозумілою мовою. Медичні працівники, які часто виконують роль саме першоджерела інформації, повинні знати, як надавати ефективну інформацію пацієнту.

Сімейна лікарка та співзасновниця ГО «Медичні лідери» Дарина Дмитрієвська каже, якщо займатися освітою сімейних лікарів первинки, які мають найшвидший доступ до пацієнта та до найширшої групи пацієнтів, то можна буде справляти величезний позитивний вплив на населення.

4. Діджиталізація для лікарів

Дарина Дмитрієвська також нагадала, що українське суспільство достатньо діджиталізоване і звикли шукати інформацію, зокрема, про здоров’я у мережі. А отже лікарі також мають поширювати у форматі текстових чи відео дописів усю правдиву інформацію про здоров’я.

5. Якісна медична та наукова журналістика 

Представниця журналістської спільноти Наталія Бушковська вважає, що медійники мають давати адекватну базу пацієнту, яка зможе стати непоганим щепленням проти дезінформації, незалежно від того йде вона від блогера чи від лікаря. Медична журналістика повинна чітко роз’яснювати інформацію щодо охорони здоров’я.

Дисклеймер: Цей інформаційний матеріал підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданої від імені народу Сполучених Штатів Америки, за підтримки Програми Уряду Великої Британії «Good Governance Fund», наданої від імені народу Великої Британії. Відповідальність за зміст цього інформаційного матеріалу, який необов’язково відображає погляди USAID, Уряду Сполучених Штатів Америки, UK aid або Уряду Великої Британії, несе виключно компанія ТОВ «Делойт Консалтинг» в рамках контракту №72012118C00001.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний