Beta

Досвід медреформи на місцях. Іллінці, Вінничина

29 Жовтня 2020
FacebookTwitterTelegram

Медична реформа в Україні розпочалась ще 2 роки тому, а зміни на вторинній ланці – лише з 1 квітня. Завдяки їй лікарні фінансуються ефективніше і мають більше гнучкості, щоб розпоряджатися власними грошима. Однак, разом з більшими коштами зросла і відповідальність за розвиток лікарні і якість послуг.

VoxCheck, Internews за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міжнародного фонду Відродження у серії матеріалів перевірить, як втілюють медичну реформу на місцях та з якими негараздами стикаються медики та їхні пацієнти далі від столиці. 

Першим пунктом команди була Звенигородка на Черкащині. Тепер – місто Іллінці, Вінничина. 

Раніше районній лікарні там щороку доводилося просити додаткові гроші на зарплати. 

«В нас хронічно, до того, поки ми не були комунальним підприємством, в нас хронічно не хватало грошей. … В кінці року в нас завжди не хватало 2 млн до заробітної плати. Да, нам давали ці гроші, але що потрібно було для цього робити? Це потрібно було писати листи, просити депутатів міської ради, депутатів районної ради, в районні раді грошей немає, їздити в Вінницю, писати, звертатись до народних депутатів», – розповідає Микола Масленчук, головний лікар Іллінецької центральної районної лікарні. 

Цього року медустанова підписала контракти на дев’ять груп послуг і отримає за ними 23,8 млн грн. З другого кварталу 2020 року до сьогодні лікарня отримала вже 17,5 млн грн. Головний лікар каже, що цього точно вистачить на зарплати. Тепер йому не потрібно «жебракувати» та випрошувати фінансування для лікарні у місцевих депутатів.

Завдяки медичній реформі лікарні отримують більше самостійності. Головний лікар може сам вирішувати, на що витрачати кошти, а не просити на це дозволу у місцевої влади. Наприклад, на ремонт приміщень лікарні, закупівлю необхідного обладнання чи технічних засобів.

До того ж, очільнику Іллінецької районної лікарні тепер не потрібно звертатись у районну раду, щоб вони запровадили нову посаду. Це легко вирішити його наказом. Кошти від НСЗУ лікарня також отримує напряму, а не через районну раду. Це значно пришвидшує процес отримання коштів. 

Проте, дуже часто медичну реформу критикують за занижені тарифи Національної служби здоров’я.

«В цьому році бюджет НСЗУ 72 мільярди на реформу, а на наступний рік вони подали 240 мільярдів. О, оце реальні цифри, за реальними тарифами. От тоді, коли це буде, тоді я зможу підвищити заробітну, в основному спирається це в заробітну плату», — ділиться Микола Масленчук. 

І справді, на реалізацію програми медичних гарантій планували виділити 72 млрд гривень. Пізніше, у травні 2020 року, цю суму збільшили до 87,8 млрд грн. Згодом додали ще мільярд. 

У НСЗУ ніколи не заявляли, що нинішні тарифи остаточні. Їх планували переглядати і збільшувати і на 2021 рік НСЗУ уже пропонують підвищити тарифи та хочуть отримати з держбюджету 240 млрд грн. То ж тепер черга за міністерством фінансів — чи знайде відомство такі гроші на медицину в наступному кошторисі — або чи погодяться народні депутати затвердити таке фінансування.

Детальніше про зміни в медичній системі, хиби та успіхи на місцях дивіться у наступних відео VoxCheck. Серія документальних відео про медичну реформу з українських регіонів підготовлена за підтримки Internews (за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)) та Міжнародного фонду Відродження в рамках проекту «Де реформа?».

Автори
  • Текст: Валерія Степанюк, Анастасія Іванцова

    Відео: Лєна Шуліка, Макс Скубенко, Валерія Золотарьова, Ілля Смик

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний