ВОКС УКРАЇНА
Досягнення Цілей сталого розвитку
у національному та регіональному розрізах
Автори: Віра Іванчук, Назар Мошняга, аналітики «Вокс Україна»
З реформою децентралізації та збільшенням повноважень громад все більше рішень ухвалюється на місцях. Для руху в напрямку досягнення підтриманих Президентом та Кабінетом Міністрів України Цілей сталого розвитку (ЦСР) потрібне відстеження прогресу не лише на рівні держави, але й на субнаціональному рівні. Однак поки збір статистики на рівні регіонів потребує поліпшення — ми змогли зібрати дані за областями лише для 39 зі 183 показників ЦСР. Далі про досягнення областей детальніше.
«Нiкого не залишити осторонь» — фундаментальний принцип досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР). Країни ООН визначили їх у 2015 році та задекларували намір досягти їх до 2030. Серед Цілей — подолання бідності, захист планети, зміцнення здоров’я та покращення добробуту людей.

Україна приєдналася до ініціативи та визначила систему індикаторів, які показуватимуть прогрес у досягненні Цілей сталого розвитку. Система ЦСР України налічує 183 індикатори. У 2021 році Україна опублікувала звіт за 2020 рік про досягнення Цілей сталого розвитку.

Щоб виміряти прогрес у досягненні ЦСР, Економічна та соціальна комісія для Азії та Тихого океану ООН (UNESCAP) запропонувала методологію, що базується на вимірюванні поточного та прогнозованого темпу руху країн до задекларованих цілей. «Вокс Україна» та Держстат за підтримки Програми розвитку ООН в Україні у 2019-2020 розрахували прогрес України станом на кінець 2019 року з використанням цієї методології та цільових показників на 2020 рік.

У цій статті «йдемо вглиб» та розраховуємо показники за 17 Цілями сталого розвитку відповідно до методології UNESCAP у розрізі областей. Загальноукраїнські показники не завжди відображають ситуацію, яка склалася в різних регіонах — адже регіони в Україні розвиваються неоднорідно. Наприклад, валовий регіональний продукт на одну особу у Києві, який є лідером за багатьма економічними показниками, у 2019 році становив 320885 грн та був майже в 3,5 рази вищим за цей показник в середньому по Україні — 94661 грн на особу. Середня зарплата у Києві станом на серпень 2021 року становила 20358 грн, у той час як в Чернівецькій та Кіровоградській областях 10811 грн та 11088 грн відповідно. За показниками ЦСР деякі області досягли цільових значень, інші наближаються до них, але є й такі, які рухалися у зворотному напрямку. Ситуацію за кожною ціллю в Україні та регіонах можна побачити на Дашборді 1. Нижче ми розглядаємо кожну ціль детальніше.
Матеріал створений за підтримки проекту ПРООН «Громадянське суспільство для розвитку демократії та прав людини в Україні», що реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
Методологія

Ми оцінювали прогрес у досягненні Цілей сталого розвитку в областях за методологією UNSCAP. Методологія дозволяє оцінити, яку частину шляху до цільового орієнтиру показник пройшов від базового року до поточного (індекс поточного стану), та показує, чи достатньо поточного темпу прогресу, щоб досягти цільового значення у визначені терміни (індекс прогнозованого стану). Для оцінки прогресу в цій статті ми використали індекс поточного стану. Він показує частку шляху до цілі, яку країна пройшла до 2019 року, і розраховується за кожним показником, для якого є дані.

Індекс може набувати значень від «-10» до «+10». Оцінка «0» означає, що показник не змінився порівняно з базовим роком. «+10» означає, що цілі, яку заплановано досягти до цільового року (у нашому дослідженні це 2020), досягнено, а «-10» — це такий самий за модулем рух у протилежний від цілі бік. Наприклад, на рисунку 1 нижче у базовому році (2015) фактичне значення показника 11 буде відповідати «0» у Індексі поточного стану. Цільовий орієнтир з фактичним значенням 13 буде відповідати «+10» у Індексі поточного стану. Якщо показник віддаляється від цілі (показник 2016 року на графіку), то Індекс набуває негативних значень.
Рисунок 1. Пояснення розрахунку Індексу поточного стану на основі фактичних даних
Для кожного індикатора прогрес оцінювався залежно від наявних даних:
  • для індикаторів, за якими розпорядники інформації поширюють дані на рівні областей, ми оцінювали прогрес, якого досягла кожна область;
  • для індикаторів, за якими розпорядники інформації не поширюють регіональні дані, ми оцінювали прогрес досягнутий на національному рівні.

В обох випадках ми використали цільові значення визначені на національному рівні.

Якщо для певного індикатора не визначене цільове значення, прогрес не розраховувався. Також прогрес не розраховувався для індикаторів, де немає даних за 2019 рік або дані взагалі відсутні.

Прогрес у досягненні кожної із 17 Цілей ми розрахували як середнє значення прогресу за кожним таргетом (наприклад, таргет 1.1 складається з показників 1.1.1 та 1.1.2), які входять до цієї цілі.

Дані

Ми розрахували прогрес у досягненні ЦСР протягом 2015-2019 років (адже за 2020 рік поки доступні не всі дані). Іншими словами, ми оцінили, яку частку шляху до запланованого на 2020 рік цільового значення Україна прошла за п’ять років з 2015-го по 2019 включно. Дані для індикаторів на регіональному рівні ми отримали від розпорядників інформації у відповідь на запити (деталі у Додатку). Не всі розпорядники відповіли на запити, тому наявна у нас інформація може бути неповною. Дані на національному рівні та цільові значення показників публікує Держстат на своєму офіційному сайті (таблиця 1).
Таблиця 1. Кількість показників ЦСР, для яких наявні дані та цільові показники у 2015-2019 році

Джерело: аналіз авторів
Примітка. Кількість регіональних даних відображає кількість наборів даних, отриманих від організацій, відповідальних за збір даних по показнику в рамках моніторингу досягнення ЦСР. Ми не знаємо, чи наявні регіональні дані у розпорядників інформації, які не відповіли на наші запити, або чи наявна ця інформація у інших державних органів (Таблиця 3).
Зеленим позначені клітинки, для яких є 100% показників, помаранчевим — клітинки, для яких є понад 50% показників, червоним — ті, де є менше 50% показників.

Результати

З 2015 до 2019 року Україна досягла прогресу за 15 із 17 Цілей сталого розвитку. За однією ціллю Україна погіршила свої результати у порівнянні з базовим роком. Це Ціль 10 «Скорочення нерівності» (деталі нижче). За тринадцятою Ціллю «Пом’якшення наслідків зміни клімату» обчислити прогрес неможливо у зв’язку з відсутністю цільового орієнтиру (рис. 2).

Рисунок 2. Прогрес у досягненні Цілей сталого розвитку Україною (розраховано за середнім прогресом таргетів у рамках Цілі)
Джерело: власні розрахунки
Примітка: Кожна Ціль складається з таргетів, які потім розділяються на показники. Наприклад, Ціль 1 «Подолання бідності» має три таргети та п’ять показників. Таргет – 1.1 складається з показників 1.1.1 (значення показника – 7,95), 1.1.2 (10), таргет 1.2 містить один показник 1.2.1 (-10), таргет 1.3 містить показники 1.3.1 (10), 1.3.2 (10). Прогрес за ціллю розраховується за середнім з-поміж таргетів (а значення таргету за середнім з показників). Результат Цілі 1 розраховується так ((7,95+10)/2+(-10)+(10+10)/2))/3 = (8,98-10+10)/3=2,99

Дашборд 2: Рейтинг областей за успішністю у досягненні Цілей сталого розвитку (за тими цілями, для яких наявні регіональні дані)
Примітка: По цілі 15 для областей наявні дані за трьома показниками, але вони не релевантні для оцінки результативності областей (детальне пояснення нижче у описі Цілі 15). Також ми не брали для аналізу ті показники, за якими для областей недостатньо даних (немає даних для 6 і більше регіонів), як у Цілі 17.

За якими ЦСР Україна та області наближаються до цільового показника?

Найбільшого прогресу Україна досягла за ціллю 11 «Сталий розвиток міст і громад» (Ціль 11, рис. 3). Наразі прогрес за цією ціллю можна виміряти за 5 із 10 показників лише на національному рівні у зв’язку з відсутністю регіональних даних. Із 5 показників 3 досягли цільового орієнтиру. Це «частка регіонів, які затвердили і впроваджують регіональні стратегії, розроблені за участю громадськості» (11.2.1), «кількість пам’яток, включених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України» (11.3.2), «рівень впровадження місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення населення» (11.4.1). Показник «кількості об’єктів культурної та природної спадщини внесеної до ЮНЕСКО» (11.3.1) залишається незмінним протягом 5 років, а «площі природно-заповідного фонду загальнодержавного значення» (11.3.3) лише на шляху до цілі.
Рисунок 3. Прогрес України за показниками цілі 11 «Сталий розвиток міст і громад»

Джерело: власні розрахунки

Примітка: прогрес показника за індексом поточного стану (з діапазону від «-10» до «10»). Відображені лише ті індикатори, за якими наявні дані та цільове значення
На другому місці за прогресом — Ціль 16 «Мир, справедливість та сильні інституції» (рис. 4). Наразі прогрес за цією ціллю можна виміряти лише за трьома показниками з 24, для яких уряд визначив цільовий орієнтир. Це — «фінансове забезпечення регіональних програм з протидії торгівлі людьми» (16.2.6), «кількість кримінальних проваджень щодо вилученої зброї» (16.5.1) та «рівень довіри громадян до суду» (16.3.1). Значення усіх цих показників у 2019 році наблизилися до цільових орієнтирів (щоправда, у 2020 показники довіри до суду знову погіршилися). Для оцінки прогресу за цією ціллю в розрізі областей розпорядники поки що не розраховують або не поширюють необхідні дані.
Рисунок 4.
Прогрес України
за показниками
цілі 16 «Мир, справедливість та сильні інституції»

Джерело: власні розрахунки

Примітка: прогрес показника за індексом поточного стану (з діапазону від «-10» до «10»). Відображені лише ті індикатори, за якими наявні дані та цільове значення

На третьому місці за прогресом Ціль 2 — «Подолання голоду, розвиток сільського господарства» (рис. 5). Рух до цієї цілі вимірюється 9 показниками (для них є цільові значення), 7 із яких доступні на регіональному рівні. Два показники - «продуктивність праці в сільському господарстві» (2.2.1), «індекс виробництва харчових продуктів» (2.3.1) — у 2019 році досягли цільового значення, запланованого на 2020 рік.

«Індекс сільськогосподарської продукції на особу» (2.2.2) залишився на рівні 2015 року, а «індекс споживання молока та молочних продуктів на особу» (2.1.2, рис. 6) знижується, тоді як згідно з цілями ООН мав би зростати. Лідерами у досягненні цілі 2 за більшістю показників були Дніпропетровська, Вінницька області та місто Київ. У шести регіонах показник «споживання молока та молочних продуктів» (2.1.2) виріс, але лише Івано-Франківська область досягла цільового значення, запланованого на 2020 рік.

Рисунок 5. Прогрес України за ціллю 2 «Подолання голоду, розвиток сільського господарства»

Джерело: власні розрахунки

Примітка: прогрес показника за індексом поточного стану (з діапазону від «-10» до «10»). Відображені лише ті індикатори, за якими наявні дані та цільове значення

Примітка: цільове значення на 2020 - 270 кг

Наразі прогрес Цілі 5 «Гендерна рівність» (рис. 9) можна обчислити лише за 7 із 20 індикаторів, за якими уряд чи відповідні розпорядники (наприклад, Інститут НАНу чи Державна служба статистики) визначили цільовий орієнтир. Позитивну тенденцію демонструють 5 із 7 показників, 4 з яких досягли цільового значення, а показник «частка жінок серед депутатів Верховної Ради України» (5.4.1) виріс, але поки не досяг цілі. Негативну тенденцію станом на 2019 рік демонструють індикатори «рівень зайнятості жінок віком 25-44 роки» (5.6.2) та «кількість звернень щодо домашнього насильства» (5.2.2).

Згідно зі встановленим цільовим орієнтиром, кількість звернень щодо домашнього насильства мала зменшуватися, проте спостерігається щорічна тенденція до її збільшення. 88% із цих звернень пов’язані з домашнім насильством щодо жінок, 11,2% — чоловіків, 0,8% — дітей. Втім, більша кількість звернень не обов’язково означає погіршення ситуації з насильством. Цей індикатор потребує більш ґрунтовного вивчення. Можливо, зростання кількості звернень свідчить про те, що жертви домашнього насильства менше бояться звертатися по допомогу, або більше з них знають, куди можна звернутися.

Незважаючи на те, що за «Гендерною рівністю» були доступні 6 показників на регіональному рівні, лише для одного з них був визначений цільовий орієнтир — «коефіцієнт народжуваності у віці до 20 років». Щороку спостерігається зменшення частки жінок, які народжують у віці 15-19 років. Проте, незважаючи на загальну позитивну тенденцію до зниження цього показника, дуже високим він лишається в Закарпатській, Кіровоградській, Житомирській, Хмельницькій, Вінницькій та Одеській областях (значення «-10» за індексом поточного стану). Стабільно низький рівень народжуваності у віці до 20 років спостерігається в місті Києві, який уже досяг поставленої цілі за цим показником (рис. 10).
Рисунок 7. Прогрес України за ціллю 5 «Гендерна рівність»

Джерело: власні розрахунки

Примітка: прогрес показника за індексом поточного стану (з діапазону від «-10» до «10»). Відображені лише ті індикатори, за якими наявні дані та цільове значення

Рисунок 8. Коефіцієнт народжуваності до 20 років, на 1000 жінок віком 15-19
Для Цілі 3 «Міцне здоров’я та благополуччя» (рис. 7) на національному рівні доступні 16 індикаторів, 14 із яких мають цільовий орієнтир. Із них для 5 доступні регіональні дані. Прогрес, тобто зниження значень, відбулося для показників «смертність дітей у віці до 5 років» (3.2.1), «кількість хворих з діагнозом активного туберкульозу» (3.3.2), «кількість смертей чоловіків та жінок від цереброваскулярних хвороб у віці 30–59 років» (3.4.1 та 3.4.2), «кількість смертей жінок від злоякісного новоутворення молочної залози у віці 30-59 років» (3.4.3), «ймовірність померти у 20-64, жінки» (3.5.2), «кількість травмованих осіб унаслідок ДТП» (3.6.1). Ще три індикатори, а саме «кількість випадків материнської смертності» (3.1.1), «смертність жінок від злоякісних новоутворень шийки матки, 30-59 років» (3.4.4) та »імовірність померти у віці 20-64 роки, чоловіки» (3.5.1) повільно прямують у правильний бік. За індикаторами «кількість нових хворих з діагнозом ВІЛ» (3.3.1, рис. 8) та «частка жінок, які курять, віком 16-29 років» (3.8.1) спостерігається негативна тенденція. Лідерами у досягненні цієї цілі стали Чернівецька, Вінницька, Івано-Франківська області та місто Київ. Останні позиції займають Кіровоградська та Миколаївська області.
Рисунок 9. Прогрес України за ціллю 3 «Міцне здоров'я та добробут»

Джерело: власні розрахунки

Примітка: прогрес показника за індексом поточного стану (з діапазону від «-10» до «10»). Відображені лише ті індикатори, за якими наявні дані та цільове значення
Докладно про розрахунок руху до Цілі 3 «Міцне здоров’я і благополуччя» можна прочитати в окремій статті.


За ціллю 4 «Якісна освіта» (рис. 11) прогрес по Україні обчислюється за 9 із 14 доступних показників, що мають визначений цільовий орієнтир. Позитивну тенденцію мають показники «кількість учнів денних закладів загальної середньої освіти у розрахунку на одного вчителя» (4.1.2), «відношення кількості вступників до закладів професійної освіти до загальної кількості місць у цих закладах» (4.3.1), «частка населення, яке повідомило, що за останні 12 місяців користувалось послугами Інтернету» (4.5.2), «частка закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості, що мають доступ до мережі Інтернет» (4.7.1), «частка закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості, в яких комп’ютери використовуються в освітньому процесі» (4.7.2) та «частка денних закладів загальної середньої освіти, у яких організовано інклюзивне навчання» (4.7.3). Знижуються «охоплення дітей віком 5 років закладами дошкільної освіти» (4.2.1), «рівень участі населення у формальних та неформальних видах навчання та професійної підготовки» (4.5.1) та «частка чоловіків серед педагогічних працівників» (4.6.1).

На регіональному рівні з наявними цільовими орієнтирами є дані про «кількість учнів денних закладів загальної середньої освіти у розрахунку на одного вчителя, на початок навчального року» (4.1.2), «частку чоловіків серед педагогічних працівників» (4.6.1), «частку закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості, що мають доступ до мережі Інтернет» (4.7.1, рис. 12) та «частку денних закладів загальної середньої освіти, у яких організовано інклюзивне навчання, %» (4.7.3). За цією ціллю в більшості областей спостерігається прогрес порівняно з 2015 роком, проте у Донецькій, Київській, Запорізькій, Одеській, Харківській, Херсонській та Миколаївській областях показники погіршилися.

Рисунок 11. Прогрес України за ціллю 4 «Якісна освіта»

Джерело: власні розрахунки

Рисунок 12. Частка закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості, що мають доступ до мережі Інтернет, за регіонами, %
Наступною в рейтингу досягнення прогресу є «Доступна та чиста енергія» (Ціль 7, рис. 13). За цією ціллю доступні дані лише в цілому по Україні. 5 із 7 індикаторів мають визначені цільові орієнтири. Рухаються до цілі показники «технологічні витрати електричної енергії в розподільчих електромережах» (7.1.2), «максимальна частка імпорту первинних енергоресурсів» (7.2.1), «частка одного постачальника на ринку ядерного палива» (7.2.2; цей показник досяг цільового значення), «частка енергії, виробленої з відновлюваних джерел» (7.3.1). Один індикатор – «виробництво електроенергії» (7.1.1) знижується та відповідно віддаляється від цілі. Однак, на нашу думку, це не обов’язково негативна тенденція, адже зменшення споживання електроенергії може бути пов’язане із запровадженням більш енергоефективних технологій.

Рисунок 13. Прогрес України за ціллю 7 «Доступна та чиста енергія»

Джерело: власні розрахунки

Примітка: прогрес показника за індексом поточного стану (з діапазону від «-10» до «10»). Відображені лише ті індикатори, за якими наявні дані та цільове значення

На шляху до мети і перша Ціль 1 «Скорочення бідності» (рис. 15). Позитивна тенденція спостерігається в 4 із 5 індикаторів. Три з них досягли цільового значення. У протилежний бік рухається показник «частка бідних, які охоплені державною соціальною підтримкою, в загальній чисельності бідного населення» (1.2.1.). Для оцінки прогресу за цією ціллю в розрізі областей розпорядники поки що не розраховують або не поширюють необхідні дані.
Рисунок 14. Прогрес України за ціллю 1 «Скорочення бідності»

Джерело: власні розрахунки

Примітка: прогрес показника за індексом поточного стану (з діапазону від «-10» до «10»). Відображені лише ті індикатори, за якими наявні дані та цільове значення

До Цілі 9 «Промисловість, інновації та інфраструктура» (рис. 14) Україна пройшла приблизно третину шляху. Рух до цілі вимірюється 14 індикаторами, для 9 з яких визначено цільовий орієнтир, а два індикатори — «рівень охоплення населення інтернет-послугами» (9.6.1) та «питома вага дослідників віком до 40 років» (9.7.1) доступні на регіональному рівні. Втім, для останнього Держстат ще не визначив цільовий рівень. Отже, на регіональному рівні можна обчислити лише рух до цілі за показником «охоплення населення інтернет-послугами». 17 з 25 регіонів за цим показником досягли цільового значення. Найменший показник прогресу в Луганській області (вона пройшла 70% шляху до цілі).

На національному рівні три показники — «обсяг перевезень вантажів» (9.1.2), «частка електротранспорту у внутрішньому сполученні» (9.2.1) та «рівень охоплення населення інтернет-послугами» (9.6.1) — досягли чи майже досягли (понад +9 з діапазону від -10 до +10) цільового значення. «Частка працівників, зайнятих на підприємствах, які належать до високо- та середньо- високотехнологічних секторів переробної промисловості» (9.4.3) та «частка реалізованої інноваційної продукції в обсязі промисловості» (9.5.2) рухаються у правильному напрямку. «Негативні досягнення» показують індикатори «кількість перевезених пасажирів» (9.1.3) та «ступінь зносу транспортних засобів» (9.1.4). Ці показники досягли значення «-10», а «частка доданої вартості за витратами виробництва підприємств, які належать до середньовисокотехнологічного сектору переробної промисловості» (9.4.2) та «частка витрат на виконання наукових досліджень і розробок у ВВП» (9.5.1) наближаються до цього значення.
Рисунок 15. Прогрес України за ціллю «Промисловість, інновації та інфраструктура»

Джерело: власні розрахунки

Примітка: прогрес показника за індексом поточного стану (з діапазону від «-10» до «10»). Відображені лише ті індикатори, за якими наявні дані та цільове значення

Прогрес за ціллю 17 «Партнерство заради сталого розвитку» (рис. 16) ми можемо виміряти лише за трьома показниками з чотирьох, для яких доступні цільові значення. З них порівняно з 2015 роком виріс лише один — «кількість проектів публічно-приватного партнерства» (17.3.1). «Співвідношення обсягу приватних грошових переказів із-за кордону із ВВП» (17.1.1) та «чистий приплив прямих іноземних інвестицій (за даними платіжного балансу)» (17.1.2) залишаються на рівні 2015 року.
Рисунок 16. Прогрес України за ціллю 17 «Партнерство заради сталого розвитку»

Примітка: прогрес показника за індексом поточного стану (з діапазону від «-10» до «10»). Відображені лише ті індикатори, за якими наявні дані та цільове значення
На 11 місці за прогресом ціль 8 «Гідна праця та економічне зростання» (рис. 17). Уряд визначив 14 показників, за якими обчислюється досягнення прогресу в цій цілі, й за кожним показником є цільовий орієнтир, а за трьома індикаторами також доступні регіональні дані. Позитивна тенденція спостерігається для 7 індикаторів. На рівні 2015 року залишається «коефіцієнт віддачі основних засобів» (8.2.1) та «рівень зайнятості населення віком 20-64 роки» (8.3.1). Погіршуються значення п’яти показників, а саме «частка експорту товарів з використанням у виробництві технологій високого та середньовисокого рівня» (8.1.3), «місце України у рейтингу за Глобальним інноваційним індексом» (8.1.4), «кількість потерпілих від нещасних випадків на виробництві, які призвели до втрати працездатності» (8.5.1), «кількість загиблих від нещасних випадків на виробництві» (8.5.2) та «частка працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці» (8.5.3). Індикатори, пов’язані з травмами чи смертністю на виробництві, найбільше погіршилися з 2015 року.

Лідерами у досягненні прогресу за ціллю «Гідна праця та економічне зростання» стали Дніпропетровська та Донецька області.
Рисунок 17. Прогрес України за ціллю 8 «Гідна праця та економічне зростання»

Джерело: власні розрахунки

Примітка: прогрес показника за індексом поточного стану (з діапазону від «-10» до «10»). Відображені лише ті індикатори, за якими наявні дані та цільове значення

Рисунок 18. Зміна кількості працівників у суб'єктів середнього та малого підприємництва між 2015 та 2019 роком, %
Прогрес за ціллю 6 «Чиста вода та належні санітарні умови» (рис. 19) вимірюють 12 індикаторів, 7 із яких мають визначені цільові орієнтири. З 2015 року покращилися значення показників «частка сільського населення, яке має доступ до централізованого водопостачання» (6.1.4), «обсяги скидів забруднених стічних вод у водні об’єкти» (6.3.1), «частка скидів забруднених стічних вод у водні об’єкти у загальному обсязі скидів» (6.3.2), «водоємність ВВП» (6.4.1), »поточна водоємність ВВП» (6.4.2). Негативна тенденція спостерігається за показниками «частка міського населення, яке має доступ до централізованого водопостачання» (6.5.1), «частка міського населення, яке має доступ до централізованих систем водовідведення» (6.2.2). У розрізі областей розпорядники поки що не розраховують показники за цією ціллю.

Рисунок 19. Прогрес України за ціллю 6 «Чиста вода та належні санітарні умови»

Джерело: власні розрахунки

Примітка: прогрес показника за індексом поточного стану (з діапазону від «-10» до «10»). Відображені лише ті індикатори, за якими наявні дані та цільове значення

Україна поволі рухається в правильний бік і за ціллю 14 «Збереження морських ресурсів» (рис. 20). Позитивна тенденція простежується у трьох із чотирьох індикаторів. За «часткою скидів забруднених стічних вод у загальному обсязі скидів до морського середовища» (14.1.1) ціль 2020 року досягнено, а індикатори «площа територій та об’єктів природно-заповідного фонду приморських областей» (14.2.1) та «площа територій та об’єктів природно-заповідного фонду в акваторії Чорного та Азовського морів» (14.2.2) зростають. Показник «обсяги добування водних біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України» (14.3.1) мав вирости з 34 до 36 тис. тонн, але натомість скоротився до 30 тис. тонн. Регіональні дані за цією ціллю недоступні (втім, збирати їх має сенс лише для прибережних областей).
Рисунок 20. Прогрес України за ціллю 14 «Збереження морських ресурсів»

Джерело: власні розрахунки

Примітка: прогрес показника за індексом поточного стану (з діапазону від «-10» до «10»). Відображені лише ті індикатори, за якими наявні дані та цільове значення

Є невеликий прогрес і за ціллю 12 «Відповідальне споживання та виробництво» (рис. 21). Із 6 індикаторів, визначених урядом, цільові орієнтири наявні лише для 4. Із них два індикатори досягли цільового значення — «ресурсоємність ВВП» (12.1.1) та «частка післязбиральних втрат в загальному виробництві зернових культур» (12.2.1). Індикатор «частка післязбиральних втрат у загальному виробництві овочів та баштанних культур» (12.2.2) залишився на рівні 2015 року, у той час як «частка спалених та утилізованих відходів» (12.4.2) погіршилася. Для оцінки прогресу за цим показником у розрізі областей розпорядники поки що не розраховують або не поширюють необхідні дані.

Рисунок 21. Прогрес України за ціллю 12 «Відповідальне споживання та виробництво»

Джерело: власні розрахунки

Примітка: прогрес показника за індексом поточного стану (з діапазону від «-10» до «10»). Відображені лише ті індикатори, за якими наявні дані та цільове значення
На 15 місці за рівнем прогресу ціль 15 «Захист та відновлення екосистем суші» (рис. 22), де цільові орієнтири є у 12 з 13 показників. У позитивний бік змінилися індикатори «площа територій та об’єктів природно-заповідного фонду» (15.1.1), «частка площі територій та об’єктів природно-заповідного фонду в загальній території країни» (15.1.2), «площа земель, зайнятих під органічним виробництвом» (15.3.4), «площа територій природно-заповідного фонду в гірських регіонах» (15.4.1), «частка територій природно-заповідного фонду в гірських регіонах» (15.4.2). На рівні 2015 року залишилися 5 індикаторів, а віддаляються від цілі два показника: «площа сільськогосподарських угідь екстенсивного використання» (15.3.5) та «частка площі сільськогосподарських угідь екстенсивного використання» (15.3.6).

За показниками «частка площі територій та об’єктів природно-заповідного фонду» (15.1.2), «частка площі орних земель (ріллі) у загальній території країни» (15.3.3) та «частка площі сільськогосподарських угідь екстенсивного використання» (15.3.6) доступні регіональні дані. Однак вони не підходять для порівняння прогресу областей, адже всі області мають різні географічні умови та різні пріоритети економічної діяльності та розвитку територій.

Рисунок 22. Прогрес України за ціллю 15 «Захист та відновлення екосистем суші»

Джерело: власні розрахунки

Примітка: прогрес показника за індексом поточного стану (з діапазону від «-10» до «10»). Відображені лише ті індикатори, за якими наявні дані та цільове значення


За ціллю 13 «Пом’якшення наслідків змін клімату» урядом визначено лише один індикатор — «обсяг викидів парникових газів» (13.1.1), проте цільовий показник у ньому не визначений, а, відтак, обчислити напрямок руху неможливо. Енергетична стратегія КМУ пропонує скоротити викиди до 35% обсягу 1990 року до 2030 року. Можна взяти цей показник за орієнтир.

Нерівність в Україні віддаляється від цільового значення

Негативна тенденція спостерігається за Ціллю 10 «Скорочення нерівності» (рис. 23). Для п’яти з восьми індикаторів визначені цільові орієнтири. Позитивна тенденція спостерігається у показниках «частка сільських домогосподарств, які потерпали через незабезпеченість населеного пункту своєчасними послугами швидкої медичної допомоги» (10.3.1) та «співвідношення середнього розміру пенсії та середньої заробітної плати в економіці» (10.5.1). Проте більша кількість індикаторів рухаються у зворотному напрямку. Це «частка сільських домогосподарств, які потерпали через відсутність поблизу житла медичної установи» (10.3.2), «частка сільських домогосподарств, які потерпали через відсутність регулярного щоденного транспортного сполучення з іншим населеним пунктом з розвиненою інфраструктурою» (10.3.3) та «співвідношення середньомісячної заробітної плати (доходів) десятої та першої децильних груп працівників» (10.4.1). Ці показники рухаються у протилежний від цілі бік, а останній — досягнув значення «-10». Для оцінки прогресу за цим показником у розрізі областей розпорядники поки що не розраховують або не поширюють необхідні дані.

Рисунок 23. Прогрес України за ціллю «Скорочення нерівності»

Джерело: власні розрахунки

Примітка: прогрес показника за індексом поточного стану (з діапазону від «-10» до «10»). Відображені лише ті індикатори, за якими наявні дані та цільове значення


Рекомендації

При наступному перегляді показників Цілей сталого розвитку та цільових значень Кабінетом міністрів України* та залученим сторонами пропонуємо врахувати такі рекомендації:

  1. Для того, щоб відстежувати прогрес України у досягненні Цілей сталого розвитку необхідно встановити цільові орієнтири у тих показниках, де їх наразі немає (це 68 показників зі 183 — Таблиця 1). При цьому для цілей 15 (захист та відновлення екосистем суші) та 11 (розвиток міст і громад) ми рекомендуємо областям визначити цільові показники на своєму рівні самостійно — враховуючи географічні та економічні особливості.
  2. Для 10 з визначених на державному рівні показників дані поки не збираються. Це зокрема «частка жінок і дівчат віком від 15 років, які будь-коли перебували у партнерстві з чоловіком, що піддавалися фізичному, сексуальному або психологічному насильству з боку теперішнього або попереднього інтимного партнера протягом останніх 12 місяців, за формою насильства та віком» (5.2.1.) та «відсоток фінансової забезпеченості регіональних програм щодо протидії домашньому насильству за рахунок відповідних місцевих бюджетів» (5.2.12). Необхідно почати збір даних за цими показниками. Ще за декількома показниками дані збираються раз на 3 чи 5 років, цього може бути замало для відстеження сталості тенденції (наприклад, показник «частка ризиків з високим рівнем у загальній сукупності національних ризиків у системі запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення» (16.4.1.) збирається раз на 3 роки).
  3. Певні показники потребують перегляду та оновлення. Наприклад, у 2021 році рейтинг Doing Business був закритий, тому надалі неможливо відстежувати прогрес за показником «місце України у рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business» (8.6.3.). Отже, варто раз на рік переглядати систему показників ЦСР та визначати ті, які релевантні, а також за потреби змінювати цільові значення.
  4. Частина організацій, відповідальних за збір даних для моніторингу Цілей сталого розвитку, не відповіла на запит «Вокс Україна» щодо даних (Таблиця 3). Тож навіть за наявності інформації доступ до неї для зацікавлених сторін може бути обмежений. Отже, потрібно розробити процедуру обов’язкової передачі даних розпорядниками до Держстату, який готує звіт за ЦСР, і дотримуватися цієї процедури.
  5. Розпорядники інформації у відповідь на запити надали нам повні набори регіональних даних за 39 показниками зі 183. Проте не всі їх можна використовувати для оцінки прогресу областей. У наступних пунктах про це детальніше.
  6. Частина національних показників нерелевантна для відстеження на рівні областей (наприклад, «частка жінок серед депутатів Верховної Ради України» (5.4.1) чи «частка одного постачальника на ринку ядерного палива» (7.2.2)). Такі показники не варто використовувати для обрахунку результатів областей (ми їх не використовували у своїх розрахунках).
  7. Ще частина показників може використовуватися областями за умови адаптації цільового значення під умови регіону (наприклад, показник «15.2.1. Лісистість території країни» мав би отримати різні цільові значення у степових та гірських районах країни).
  8. Регіональні дані за частиною показників можуть бути відсутні у розпорядника інформації. Наприклад, на запит щодо даних за областями розпорядник інформації за Ціллю 13 «Пом’якшення наслідків зміни клімату», куди входить лише один показник «обсяг викидів парникових газів, % до рівня 1990 року», Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, надіслало нам лише дані по Україні, оскільки на нього не покладений обов’язок відстежувати дані за цим показником в рамках моніторингу ЦСР за регіонами. Натомість на сторінках регіональних представництв Держстату доступні дані за регіонами. Отже, для збору даних на субнаціональному рівні доцільним може бути перегляд організацій відповідальних за збір інформації за показниками ЦСР.
  9. Ми рекомендуємо організувати збір та публікацію у відкритому доступі відсутніх (чи неопублікованих) на регіональному рівні даних за затвердженими показниками та цільовими значеннями за всіма цілями, окрім цілі 14 («Збереження морських ресурсів»), яка релевантна лише для прибережних областей. Для деяких показників цільові значення варто ухвалити на обласному рівні, з урахуванням географічних та економічних умов. Детальна таблиця з показниками, які доцільно збирати на рівні областей - за посиланням.
* Відповідно до Указу Президента України №722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», у 2019 році Кабінет Міністрів був відповідальний за обговорення та удосконалення прогнозних і програмних документів стосовно ЦСР.


Органам місцевої влади, зацікавленим в отриманні регіональної статистики, можна вже зараз, не чекаючи перегляду показників та цільових значень Цілей сталого розвитку, розпочати збір статистики за найбільш актуальними показниками на місцевому рівні. Допомогти в цьому можуть партнерства з регіональними представництвами Державної служби статистики України, обласними департаментами охорони здоров’я та іншими державними органами.

Висновки

За 16 з 17 Цілей сталого розвитку у 2019 році Україна рухалася до поставлених на 2020 рік цілей, хоча й відстаючи від бажаного темпу прогресу. За ціллю 10 — забезпечення економічної рівності Україна віддалилася від цільового значення. Але й інші Цілі потребують пильної уваги, адже жодна з них у 2019 році не була близька до виконання всіх цільових показників на 2020 рік.

З реформою децентралізації українські регіони та громади отримали більше інструментів впливу на життя своїх мешканців, однак для зваженої і дієвої політики важливо будувати її на основі даних, а не інтуїції. Гарною можливістю для отримання релевантних даних за тими сферами, що безпосередньо впливають на якість життя, добробут та збереження довкілля, є збір статистики за показниками Цілей сталого розвитку на рівні областей та громад. Однак поки такі дані у розрізі всіх українських областей ми змогли отримати лише для 39 зі 183 показників.

Ми рекомендуємо якнайшвидше визначити цільові значення для показників, де ті відсутні, та організувати збір статистики за ЦСР не лише на національному, але й на регіональному рівні.

Додатки

Таблиця 2. Розпорядники, відповідальні за збір даних по Цілях сталого розвитку

Джерело: Держстат

Таблиця 3. Відповідь розпорядників інформації по Цілях сталого розвитку на запити «Вокс Україна»

Made on
Tilda