Економічні Свободи в Україні: Що Змінилося Після Майдану

Після Єврореволюції та зміни уряду, українці сподівалися на швидкі реформи, які наблизити б країну ближче до західної моделі економіки. Тим не менш, за перше півріччя 2014 року Україна втратила 2.5 бали в індексі економічної свободи та на даний момент знаходиться на останньому місці серед 67 європейських країн за цим показником (у тому числі після Росії та Білорусії). Ця стаття розглядає Індекс економічної свободи та його компоненти для можливості виявлення найбільш актуальних курсів реформ.

Оцінка економічної свободи України складає 46.9⁽¹⁾ пункти, що ставить її економіку на 162ге місце за індексом Економічних свобод 2015⁽²⁾ року. Ця оцінка на 2.4 пункти нижча ніж була в Індексі 2014 року, що пов’язане зі скороченням восьми з десяти компонентів економічних свобод та особливого погіршення у правах власності, управлінням державними витратами та інвестиційній свободі. Україна посідає останнє місце з 43 Європейських країн з загальною оцінкою яка нижча ніж середня по світу. Крім того, Україна продемонструвала друге за розміром падіння серед усіх країн включених до Індексу 2015. У 2013-2014 роках економічна свобода України збільшилася на 1.1 пункт через покращання у половині з 10 показників економічних свобод, переважно через поліпшення у свободі бізнесу та грошово-кредитній політиці [1].

Економічні свободи в Україні після Майдану

Основне із головних завдань Еврореволюції досі залишається невирішеним: усунути олігархів та корупцію з Уряду. Це має стимулювати бізнес та економічний розвиток роблячи правила та норми більш прозорими. Але, дивлячись на індекс можна стверджувати, що в першій половині 2014 року не було ніяких позитивних змін у такому важливому показнику наприклад, як захист прав власності. Захист прав власності в Україні залишається низьким, і навіть дещо понизився порівняно з 1998-2013 роками (Рис 1). Прозахідно налаштовані українці сподівалися що у результаті революції буде можливість усунути олігархів з політики та глибоко укорінене кумівство, котре надає можливість власникам великого бізнесу накопичити багатство, експлуатуючи їх доступ до можновладців, а не за рахунок ефективного управління. Але судова система й досі залишається слабкою, а контракти погано виконуються [1].

Зараз є деякі поліпшення в свободі від корупції, але відповідно до індексу в 2014 році рівень корупції повернувся до рівня 2009 року (2010 Індекс відображає дані за 2009 рік, тобто часи до уряду Януковича). Мінімальний рівень корупції в Україні спостерігався в 1995-1998 роках під час першого терміну Кучми. Крім того, в період президентства Ющенка свободи від корупції поступово збільшувалися та досягнули максимуму у 2007 році. Доки не опублікується новий Індекс (2016) не буде можливості зробити висновки щодо зростання свободи від корупції у 2014 році: чи це є тимчасовий стрибок чи довгострокове явище.

Податкова свобода збільшується коли податкове навантаження на фізичних і юридичних осіб знижується (Рис. 2). В Україні у 2014 році загальне податкове навантаження досягало 38.9 відсотків ВВП, а державні витрати склали 49 відсотків ВВП (індекс витрат уряду є найвищим за весь період) [1]. Максимальне значення фінансової свободи спостерігалося відразу після помаранчевої революції (2004-2005), в той час як державні витрати у вигляді частки від ВВП скорочувалися в 2000-2005 роках в основному за рахунок швидкого зростання ВВП. Після 2007 року фіскальна свобода залишалася досить стабільною, але частка державних витрат у ВВП постійно збільшується – в основному через високі соціальні обіцянки усіх українських урядів.

Можливо найбільш важливим для інвесторів є показник ефективності регулювання, який включає в себе три компоненти: Свободу Бізнесу, яка вимірюється часом і вартістю процедур необхідних для відкриття та ведення бізнесу; Свободу Праці, яка відображає легкість найму і звільнення та загальну гнучкість ринку праці; а також індекс Валютних Свобод, який враховує інфляцію та контроль цін. Всупереч очікуванням, індекс Свободи Бізнесу знизився після 2003 року та почав рости тільки з 2009 року. Аналогічна хоча і менш виражена картина спостерігається по індексу грошової свободи, в той час як свобода праці поступово знижується протягом останніх 10 років. Спостерігається деяке зниження всіх трьох компонентів між 2014 і 2015 індексами, але ще занадто рано робити висновки про тенденції. Однак ясно одне, – регулювання ринку праці має бути значно лібералізоване (Рис 3).

Останнім компонентом індексу економічної свободи є Відкритість ринків (Рис 4), яка включає в себе три суб-індекса: Фінансову свободу (вимірюється ступенем незалежності центрального банку і здатностю уряду обмежити або вплинути на діяльність банківського сектора), Інвестиційну свободу, яка включає в себе заходи рівного ставлення до іноземних та вітчизняних інвесторів та захисту прав інвесторів, та Торгову Свободу, яка є складовою тарифних і нетарифних бар’єрів у торгівлі.

Розглядаючи ці три показника, можна побачити двоетапне зниження Фінансової свободи після 2008 року (від “сильного державного втручання” до “обширного втручання”), яке було пов’язане з втратою незалежності Центрального банку та розширення участі держави у банківському секторі (у зв’язку з порятунком декількох крупних банків після кризи 2008 року).

Інвестиційна свобода найбільше знизилась у 2001 році (ймовірно у зв’язку з боротьбою проти відтоку капіталу і використання офшорів для ухилення від сплати податків), та подальше зниження було у 2008 та і 2014 роках, коли були введені системи контролю міжнародного обміну та капіталу для боротьби із фінансовою кризою.

Свобода торгівлі поступово зростає тому що Україна реалізує свої зобов’язання в рамках СОТ.

Український шлях порівняно з Грузією

Як видно з вищесказаного, шлях України до модернізації є дуже складним та далеким від ідеального. Але чи є можливий простий та правильний курс реформ?

В даному випадку Грузія може бути країною для порівняння, де в 2004 році після “Трояндової революції” було реалізовано ліберальні реформи. Реформи в Грузії можна охарактеризувати як радикальні та швидкі – вони практично відразу ж почали приносити швидкі результати (Рис 5).

Вже з 2005 року економіка Грузії отримала перші вигоди від реалізації реформ (Індекс 2006 року). Для контрасту, в Україні після Майдану економічні свободи знизилися (2015 індекс порівняно з 2014). Звичайно, результати реформ не можуть бути негайними, але позитивний вплив грузинських реформ спостерігався вже у 2005 році.

У 2004 році після Помаранчевої революції був сплеск економічної свободи в Україні, але на жаль з подальшим поступовим зниженням. Рис 5 явно показує різницю між пропущеною можливістю модернізації (Україна після помаранчевої революції) та її використанням найбільшою мірою (як в Грузії). Після невеликого сплеску в Індексі свободи України в 2014 (з урахуванням даних за 2012-2013 роки) настав спад, викликаний погіршенням у захисту прав власності, зростанням державних витрат та погіршеннях інвестиційній свободи та свободи праці (ці останні показники в 2015 Індексі є найнижчими з 1995 року).

Радикальні реформи Грузії в першу чергу були успішними у захисті прав власності та боротьби з корупцією (Рис 6). Цей успіх став можливий завдяки швидким і радикальних реформам у державному секторі. Грузія різко скоротила кількість державних одиниць та чиновників з істотним збільшенням заробітної плати державних службовців та покарання корупції. Одною із найрадикальніших реформ була повна заміна державних співробітників ДАЇ.

Україна також намагається боротися з корупцією і повторити реформу грузинської поліції, але робить це доволі повільно. Велике падіння в 2015 прав власності може бути пояснено експропріацією деякої власності колишніх чиновників після революції, а також змінами в судовій системі на початку 2014 року, що зробило систему практично непрацюючою. Якщо реформи будуть продовжуватись ми повинні будемо побачити деякі поліпшення в індексі захисту прав власності в Україні (у Грузії поліпшення захисту прав власності спостерігалося тільки з 2007 році – через три роки в після початку реформ). В Україні «свобода від корупції» дещо збільшилася після 2004 року, але потім знову впала, так як бюрократія та бізнес зрозуміли що новий уряд цілком толерантний до корупції. В даний час занадто рано робити які-небудь прогнози на довгострокову антикорупційну тенденцію, оскільки ми спостерігали невеликі поліпшення в індексі свободи від корупція щораз новий уряд вступав на посаду (це, ймовірно, термін протягом якого коли “старі” шукачі політичної ренти замінюються “новими”).

Одна з найбільш важливих реформ у Грузії була реалізована у сфері свободи бізнесу (Рис 7).

Грузинські реформатори спростили бюрократичні процедури для бізнесу та знизили рівень державного контролю. Вони “очистили” податкову службу, таким чином, зачинаючи нові відносини між платниками податків та податковими органами. Крім того, кількість податків та їх ставки було помітно знижено.

Рис 7 показує, що індекси свободи бізнесу рухалася в протилежних напрямках в Грузії та Україні. Цікаво, що легкість ведення бізнесу покращилися при Януковичі, злегка перевищив рівень 2004 рока, але це було “компенсовано” поганим захистом прав власності та зростанням корупції.

Важливою частиною Грузинських реформ було поліпшення інвестиційного законодавства, що призвело до збільшення обсягу інвестицій в економіку (рис 8). До цього Грузія ввела кілька формальних обмежень на інвестиції і, як наслідок, інвестиційна свобода впала в другій половині 2003 року – першій половині 2004 р. Протягом цього часу також непрозорі правила були ускладнені адміністративними процедурами та частими вимаганнями хабарів.

В Україні через політичну нестабільність в кінці 2013 – першій половині 2014 приплив прямих іноземних інвестицій впав практично до нуля. У 2009 році він впав через фінансову кризу, а в 2002 через деякі обмеження на потік інвестиційного капіталу – приховані бар’єри для імпорту та зростання витрат на імпорт.

Причини труднощів реалізації реформ в Україні

За останні півтора року в Україні було прийнято більше економічних реформ за класифікацією Melzig (2005), в той час як демократичні реформи, а саме, верховенство закону та державного управління відстають у імплементації. Melzig (2005)⁽³⁾ показав, що економічні та демократичні реформи підсилюють один одного, хоча економічні реформи мають більший вплив на демократичні реформи, ніж навпаки (Рис 9). Тим не менш, в якійсь точці відсутності демократичних реформ (в основному верховенства закону та неприпустимості корупції) стає основною перешкодою для подальшого розвитку економічних змін.

Важливість інститутів була підкреслена також Acemoglu (2005), який виявил що існуючі політичні інститути та розподіл ресурсів розділяють “де-юре” і “де-факто” політичні сили, які, могли б стимулювати зміни в існуючих економічних правилах (Рис 10).

На відміну від України, Грузія змогла побороти корупцію на всіх рівнях влади і, таким чином, здійснювати ефективні економічні реформи.

Куди ми йдемо?

Головний успіх Грузії та подальша можливість для здійснення реформ була викликана тим, що новий уряд у 2004 році почав переслідувати корумпованих екс-чиновників. 2004 рік у Грузії характеризувалася серією арештів найбільш корумпованих високопоставлених урядовців, котрі в обмін на більш м’які вироки повинні були повертати гроші в казну. Цей досвід був запозичений з арсеналу методів боротьби з мафією в Італії та США.

Але Український новий уряд так и не заарештував жодного колишнього високопосадовця. На жаль, в Україні зв’язки між державою та бізнесом залишаються налагодженими, а корисні інтереси урядовців сильніші прагнень до реформ.

Рисунок 11 показує основні результати реформ в Україні та Грузії в період між 1995 і 2015 роками.

Основна увага має бути приділена вдосконаленню Захисту прав власності, тому що добре захищені права власності в країні абсолютно необхідні для розвитку бізнесу та інвестицій. Грузія реформувала свою судову, пенітенціарну системи та кримінальне законодавство з метою посилення захисту прав власності.

Для поліпшення Інвестиційної Свободи Україна також могла б використати грузинський досвід: усунення обмежень на іноземні інвестиції, відкриті та недискримінаційні торговельні відносини з рештою світу, рівний статус іноземців і т.д.

Податкова свобода може бути посилена за рахунок зменшення кількості податків і податкових ставок.

Для поліпшення Свободи Бізнесу Україні потрібна дерегуляція.

Примітки

Посилання