VoxUkraine оцінив успіхи двократного прем’єра України Арсенія Яценюка у напрямках, які більш за все впливають на економіку України. Результат половинчастий – Яценюк розпочав більше важливих реформ, ніж усі його попередники разом, але не зробив і половини того, що від нього очікувало постмайданне суспільство.
Шістнадцятий прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк у неділю, 10 квітня, заявив, що йде у відставку. Яценюк очолював виконавчу гілку влади 775 днів (якщо 12 квітня Рада погодить його відставку), більше за нього керували Кабміном лише Юлія Тимошенко, Микола Азаров, Віктор Янукович та Валентин Пустовойтенко.
Вперше парламент проголосував за Яценюка-прем’єра відразу після перемоги Майдану 27 лютого – тоді “за” висловились 371 депутати. (До речі, більша підтримка була лише у Юлії Тимошенко в 2005 році – за неї проголосувало 373 нардепи).
Яценюку вдалося втриматися на посаді прем’єра після дострокових виборів у листопаді 2014-го року. Нова Рада делегувала його керувати міністрами 341 голосами.
Прем’єрство Яценюка припало на найдраматичніші часи у новітній історії України: країна переживала окупацію Крима, сепаратистську “пожежу” на Півдні та Сході, війну на Донбасі, найглибший економічний спад у XXI сторіччі і трикратну девальвацію національної валюти. З іншого боку, попри все це Україна встояла і пережила найскладніші часи, в чому, безумовно, є і заслуга Яценюка.
Яким прем’єр-міністром був Арсеній Яценюк? Щоб дати однозначну і об’єктивну відповідь на це питання, треба мати більше інформації щодо контексту й умов, у яких Яценюк приймав (чи не приймав) рішення. Деякі речі чіткіше бачаться здалеку.
Але VoxUkraine взявся оцінити успіхи і провали Яценюка з проблем, які найбільше впливають на економіку України, а також знаходяться у зоні відповідальності Кабміну. Результати оцінки непереконливі – 4 провали проти чотирьох часткових успіхів і двох успіхів. Дуже схоже на трійку з мінусом.
Проблемний табель Арсенія Яценюка
Рисунок 1. Чинники, які найбільше заважають розвитку економіки України та що зробив уряд Яценюка
Війна на Сході – окремий виклик як для Кабміну, так і для суспільства загалом. Як стало відомо із записів РНБО, навесні 2014 року Україна могла спиратись буквально на кілька тисяч військових. За два роки, з неоціненною допомогою громадянського суспільства, держава відновила обороноздатність. І хоча в Україні військові дії та армія медійно пов’язуються с президентом, але робота уряду не меньш важлива для функціонування Збройних сил.
Заради справедливості потрібно зазначити, що інші українські уряди практично не вирішували вказані проблеми (а з пов’язаними з війною й не стикалися), а лише поглиблювали їх – варто згадати допуск на український ринок Росукренерго в 2006-му чи підняття середньої пенсії практично до рівня середньої зарплати за часів Азарова, що зробило Пенсійний фонд дефіцитним.
Єдина непопулярна реформа, що була запроваджена до Яценюка – це поступове підвищення пенсійного віку для жінок (у 2010 році в рамках програми МВФ).
Підсумок
Уряд Яценюка зробив значно більше, ніж попередні уряди, проте значно менше, ніж від нього очікувало суспільство. На початку першої каденції Яценюк назвав свій Кабмін “урядом камікадзе”, маючи на увазі, що він буде проводити непопулярні реформи та через це втрачати рейтинг. Проте, насправді було проведено лише одну непопулярну реформу – доведення тарифів на енергію для населення до ринкового рівня, а рейтинг втрачено скоріше через відсутність реформ (зокрема, боротьби з корупцією), аніж через їх упровадження.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
