Економіка війни: як утримати економічний фронт
Beta

Економіка війни: як утримати економічний фронт

25 Травня 2022
FacebookTwitterTelegram
885

Економіка України зазнає колосальних збитків від російської агресії, й наразі ці втрати оцінити важко, адже війна триває. Страждає бізнес, інвестори, банки, звичайні люди. Світова економіка, яка ще не оговталась від наслідків пандемії, теж відчуває наслідки війни, зокрема загрозу продовольчої кризи. Роль України у світі, здається, недооцінила й сама Україна. Про зовнішнє середовище, банківський сектор, інвестиційний клімат та фондовий ринок під час війни розповіли учасники панельного обговорення у межах Весняного ділового форуму-2022.

Весняний Діловий Форум на тему “Українська мрія — шляхи оновлення держави після війни” відбувся у Львові 20 травня 2022 року. “Вокс Україна” був аналітичним партнером події та публікує серію матеріалів у рамках партнерства 

Дивіться відеозапис Форуму.

Фінансовий та інвестиційний сектор економіки – ключові тенденції обговорювали:

  • Вадим Денисенко, директор Українського Інституту Майбутнього
  • Катерина Рожкова, перша заступниця Голови Національного Банку України
  • Володимир Лавренчук, директор Neqsol holding
  • Антон Кіркач, член правління АТ «Кредобанк»
  • Марина Бартошек, генеральний директор інвестиційної компанії «Фрідом Фінанс Україна»
  • Модерував Володимир Глащенков, організатор і засновник Весняного Ділового Форуму

План відновлення: як не втратити шанс стати сильною державою

Вадим Денисенко, директор Українського інституту майбутнього, свій виступ розпочав із тези, що «план Маршалла» – це не лише про фінансову допомогу, але й про світогляд. Оригінальний план Маршалла змінив усю архітектуру світу. Отже, те, що буде закладено в план відновлення сьогодні, стане підґрунтям до того, якою Україна буде за 40-50 років та яке місце вона посяде у глобальному світі. Український інститут майбутнього пропонує сценарії завершення війни та напрямки відбудови країни, які дозволять не втратити шанс. 

На думку пана Вадима, після виконання першочергового завдання – завершення війни, держава буде власником великого, хоча і обмеженого, ресурсу відновлення, який буде надходити у вигляді міжнародної допомоги та можливих репарацій. Тому цей ресурс необхідно сконцентрувати на “точках росту”, які спрацюють у перспективі 3-5 років. 

Інститут рекомендує під час перехідного періоду від старої системи до нової сконцентруватися на зміні системи управління країною у післявоєнний час, розглянути можливості зміни Конституції України в частині впровадження президентської форми правління (“Вокс Україна” не підтримує цю думку, зокрема, ми багато писали про переваги парламентської форми правління та децентралізації – прим. ред.). 

Окрім того, слід запровадити антикорупційну політику, жорстке антитрастове законодавство, ухвалити закон про лобізм за прямою аналогією зі США та заборонити проросійські партії. Пан Вадим пропонує створити вже зараз Агенцію відновлення, яка нестиме відповідальність за впровадження ініціатив та використання міжнародної допомоги. А також сконцентрувати і посилити ресурс Рахункової палати України як впливового аналітичного центру, який буде формувати картину післявоєнного економічного життя. Окремим викликом Інститут вбачає повернення населення. Для цього держава має, спрогнозувати та спланувати міграційні потоки українців, а також забезпечити або створити умови для створення робочих місць на території країни, відбудувати зруйновану інфраструктуру і забезпечити людей житлом. 

Інститут рекомендує запровадити на державному рівні програму “Отримай нову професію”, де люди, які втратили роботу, зможуть перевчитися, програму “Живи і працюй”, за якою держава будує житло разом з інвестором і розділяє ризики через державні гарантії. Крім того важливі створення можливостей для інвестування в Україну для українців, посилена взаємодія з діаспорою як лобістом України у світі, з культурною, політичною, інформаційною, комунікаційною складовою. 

Економіка війни, макроекономічний огляд та ситуація в банківському секторі

Катерина Рожкова, заступниця Голови Правління НБУ, розповіла про зовнішнє середовище, про ситуацію в Україні, про те, як на війну відреагував банківський сектор та як працює бізнес у воєнних умовах. Вокс Україна готує розширений матеріал, на цю тему, який буде розміщено найближчим часом на нашому  сайті.

Пані Катерина зазначила, що політика монетарної підтримки економіки (в т.ч. кількісне пом’якшення), застосована під час пандемії, спровокувала інфляцію у багатьох країнах. Глобальна інфляція продовжує зростати через такі фактори як подорожчання палива, що у свою чергу підвищує ціни на електроенергію, посилення карантинних обмежень у Китаї, руйнування ланцюгів постачання по всьому світу, через обмежену пропозицію окремих продуктів харчування, а тепер – через російську агресію проти України. У світі все більше говорять про продовольчу кризу, а Україна, один із ключових експортерів продовольчих товарів, сьогодні має у своїх заблокованих портах близько 20 млн зерна з урожаю минулого року. До війни Україна мала серйозну вагу у світовій економіці, й після війни цю вагу необхідно нарощувати.

Яким буде падіння ВВП України? Є різні оцінки, в тому числі НБУ та міжнародних фінансових інституцій. За ними, економіка може впасти не менш, ніж на третину. Це залежатиме від тривалості війни та територій, які вона охопить. 

У березні бойовими діями були охоплені 10 областей та м. Київ, які раніше формували понад 55% ВВП. Там, де були активні бомбардування чи окупація, підприємства припиняли роботу. У квітні завдяки ЗСУ кількість окупованих областей зменшилася до шести; раніше вони формували близько 20% ВВП. 

Після шоку перших тижнів війни в порівняно спокійних та звільнених регіонах економічна активність відновлюється. З кінця квітня економіка воєнного часу демонструє ознаки стабілізації на низькому рівні, як і запас міцності підприємств. Ціновий тиск залишається високим через порушення ланцюгів постачань, нерівномірний попит та зростання витрат. Найбільший внесок у пришвидшення інфляції мало подорожчання продуктів харчування. 

Найважливіше, що попри надзвичайно складну ситуацію план посівної виконано на 70%, погодні умови сприятливі для розвитку озимих та ранніх ярих культур. Але скорочення економічної активності та надання стимулів економіці зумовили формування значного дефіциту бюджету, який покривався значною міжнародною допомогою та монетарним фінансуванням. Глибоке падіння економічної активності та запровадження низки податкових змін для пом’якшення шоку в економіці призвели до суттєвого скорочення податкових надходжень у березні-квітні. Утім, доходи підтримували дострокові перерахування дивідендів державними підприємствами (у березні), авансова сплата податків (як у березні, так і у квітні), а також грантові кошти від міжнародних партнерів. Натомість видатки суттєво виросли – насамперед на забезпечення військових потреб та соціальні програми, а також на підтримку бізнесу та відновлення регіонів.

Банківська система продовжує належно працювати в умовах воєнного стану: робота відділень відновлюється, фондування стабільне, корпоративний кредитний портфель повільно зростає. У травні працює вже близько 80% всіх відділень, зокрема 75% відділень системно важливих банків у Києві та понад 80% у північних областях. Висока ліквідність сектору знижує попит на інструменти НБУ та дає змогу знижувати ставки за депозитами населення. Обсяг фондування надалі зростає, помітнішою стає зміна тенденцій: депозити населення призупинили зростання, натомість кошти накопичуються на рахунках бізнесу.

Гривневе кредитування бізнесу зростає значною мірою за рахунок кредитів, наданих державними банками. З початку року обсяг чистих гривневих кредитів бізнесу виріс на 3%, кредитів населенню – зменшився на 1.3%. Від початку повномасштабної війни обсяг гривневих кредитів бізнесу виріс на 4.1%, валютних – зменшився на 7.2%. Кредити населенню зменшилися на 5.6%. 

У І кварталі банківський сектор був збитковим – вперше з 2017 року. Головний чинник – формування резервів, дві третини з яких – у березні. Очікується, що надалі втрати від кредитного ризику для банків зростуть. Проте після війни банки отримають достатньо часу для відновлення капіталу. 

Очікування інвестицій в Україну: порядок денний на травень

«Головна задача інвестора сьогодні, – зазначає Володимир Лавренчук, директор Neqsol holding, – це забезпечення функціонування наявного бізнесу в Україні. Ми не можемо прогнозувати, яка буде нова інвестиція, але підтримка наявного коштує великих ресурсів. Власники компаній дуже дуже добре знають, що капітал “висушується”, і це відбувається в усіх бізнесах, незалежно від розміру. Як зберегти наявну компанію і де залучити новий капітал – це наразі постійне питання».

Як інвестори підтримують бізнес? Наприклад, компанія “Водафон Україна” має інвестувати 1.5 млрд грн в обладнання, забезпечення підтримки роботи мережі і поновлення зв’язку, який руйнує ворог. 330 млн грн коштує компанії підтримка програми “Безкоштовні послуги” для клієнтів у нульовому балансі, які продовжують отримувати послуги. Соціальні інвестиції в гуманітарну сферу сьогодні становлять 160 млн грн. 

Банки, і не лише українські, не готові надавати кошти на довгострокові інвестиції. Інвестори очікують розподілу “водоспаду” донорських програм, і це додає впевненості у майбутньому. Але поки не буде чіткого розуміння механізмів розподілу коштів, того, яка модель залучення міжнародних коштів буде впроваджена, яким чином розподілятимуться ризики від інвестицій, хто надасть інвестору гарантії, неможливо планувати серйозні угоди на довгостроковий період. 

Окремий інструмент інвестування – це приватизація державних об’єктів. Наша компанія розглядала такі можливості. Проте з нашого досвіду, приватизація несе неймовірні ризики та потенційні втрати від прихованих минулих угод, які не можна виміряти у майбутньому і які держава не гарантує. Приватизація залишається небезпечним інструментом для інвестора, який потенційно може призвести до фінансових втрат. 

Акції українських компаній сьогодні впали в ціні, як і євробонди. Теоретично, інвестори, які люблять ризик, могли би придбати ці папери зараз за низькою ціною. Але ми наразі не бачимо таких угод. Маржа не завжди є визначальним фактором для великих інвесторів, які заходять на ринок. Визначальним фактором є надійність капіталу, але сьогодні через війну ця надійність не гарантується. А коли втрачається капітал, ухвалити рішення про доінвестування дуже важко. Сьогодні для нас справжня інвестиція – це військові облігації. 

В умовах заявленого безпрецедентно високого рівня підтримки від міжнародних донорів інвестори чекають на механізм  і комбінацію залучення приватного та міжнародного капіталу, розподіл частини ризиків між донорами через різні програми, багатофакторний рівень підтримки. Від держави очікується необхідний рівень юридичних гарантій, який б дозволили інвестору придбати об’єкти і бути юридично захищеним. Це питання за багато років не зрушилося. Проте якщо не буде подібних гарантій, на інвестиції навряд чи варто розраховувати. 

Кредитування під час та після війни: потрібна державна підтримка

Антон Кіркач, член правління АТ «Кредобанк», каже, що облікова ставка залишається ключовим інструментом монетарної політики, й на цю ставку продовжує спиратися більшість банківських інструментів. Для підтримання банківської ліквідності були корисні програми рефінансування від НБУ. А в ситуації з надлишком ліквідності прекрасним інструментом є депозит овернайт від НБУ. Ці інструменти спираються на облікову ставку. 

В 1 кварталі 2022 року Кредобанк відчув скорочення прибутку і сформував резерви у майже такому ж обсязі, як і під час пандемії. Але, на думку пана Антона, війна матиме більший негативний ефект. Збитковість банків означає, по-перше, скорочення податків, а по-друге, скорочення капіталу та зменшення можливостей кредитування. На відміну від інших криз, сьогодні банки не зіткнулися з кризою ліквідності, відпливу клієнтів немає. Це свідчить про високий рівень довіри населення до банківської системи, підсилений рішенням про збільшення ліміту гарантування вкладів фізичних осіб. 

Для відбудови економіки потрібне відновлення кредитування. Для цього важливі державні програми, такі як “5-7-9”. Такі програми підвищують доступність кредитів – знижують ризики та роблять їх дешевшими. “Ми бачимо значний позитивний ефект діяльності Фонду розвитку підприємництва і віримо, що він і надалі матиме стабільну підтримку від держави,” – каже пан Антон. 

Фондовий ринок в Україні: потрібно спрощувати доступ інвесторів

Марина Бартошек, генеральна директорка інвестиційної компанії «Фрідом Фінанс Україна», зазначила, що до війни було багато дискусій про те, чи є фондовий ринок в Україні чи його немає. Цифри на кінець 2021 року свідчать, що все-таки є, хоча йому катастрофічно не вистачає як інструментів, так й інвесторів. Український фондовий ринок на кінець 2021 року в цифрах майже 4 млн відкритих рахунків власників цінних паперів. Загальний обсяг торгів на ринках капіталу становив 1,10 трлн грн. На ньому присутні 408 випусків корпоративних облігацій загальним обсягом розміщення 70,55 млрд грн, і крім того  91 цінний папір іноземних емітентів. Проте, звісно, порівняно з європейськими країнами Україні є куди рости. 

Для цього необхідно створити економічні  умови для розвитку бізнесу та захистити інтереси інвестора. Як не дивно, “ковідні” роки заклали початок розвитку фондового ринку в Україні.  Наприклад, у 2021 році українські емітенти випустили облігацій на 12 млрд грн, і ці облігації користувалися попитом через низьку дохідність ОВДП. 

Через війну зупинено обіг усіх цінних паперів, крім військових ОВДП. Через форс-мажорні обставини корпоративні емітенти не мають змоги виплачувати доходи за своїми борговими цінними паперами.  Вітчизняні емітенти зазнають збитків, тому їхні акції втрачають вартість.

Військові облігації можна купити за спрощеною процедурою ідентифікації та підтвердження джерела походження коштів. Їхній термін погашення – від 2 місяців до 1,5 року; дохідність – до 11,5% у гривні, 3,7% у доларах та 2,5% у євро. Через продаж військових ОВДП на ринку уряд залучив 77,3 млрд грн ($2,6 млрд)

Фондовий ринок буде розвиватися лише коли почне розвиватися економіка. Для його розвитку потрібно спростити регулювання й полегшити доступ інвесторів до фінансових інструментів. Наприклад, зберегти ліміт для спрощених моделей ідентифікації клієнтів до 400 тис. грн, забезпечити повноцінну торгівлю українськими цінними паперами, дозволити розрахунки у валюті на організованому фондовому ринку (біржі), спростити процедури для емітентів та організувати «народне ІРО» перспективної державної компанії.

На думку пані Марини, для українських IPO потрібно:

  • Забезпечити повноцінний захист прав власності та покращити умови діяльності компаній (у 2020 році Україна посіла лише 64 місце зі 190 у рейтингу Doing Business).
  • Забезпечити зручність та простоту виходу на ринок. Наприклад, максимально спростити процедуру реєстрації проспекту емісії акцій.
  • Запровадити податкові пільги для компаній та учасників ІРО – наприклад, податкові канікули до 3 міс. для компаній, які вийшли на ІРО, або однорічне скасування оподаткування інвестиційного доходу учасників первинного аукціону.
  • Доносити до українських інвесторіва інформацію про ІРО, принципи роботи фондового ринку, ризики та потенціал інвестування.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний