Facebook VS ЗМІ: Хто “Краще” Відпрацював Panamagates в Україні

Євгенія Кузнєцова та Дмитро Потєхін проаналізували тональність постів майже 400 опініон-лідерів у Facebook та двох тисяч медіа-повідомлень у ЗМІ в перші дні офшорного скандалу в Україні. Хто більш категоричний і критичний у ставленні до президента, що опинився в центрі світового скандалу, і хто подає інформацію більш зважено?

Гучні події і кризові ситуації – це можливість дослідити динаміку та структуру обговорення новин у медіа-просторі.

Panamagates сколихнув медіа-простір усього світу. І Україна не є винятком, радше навпаки: президенти лише кількох країн (у переліку, зокрема, Україна, Аргентина, Азербайджан) опинилися в епіцентрі світового розслідування. Новина про реєстрацію офшорних компаній на ім’я українського президента Петра Порошенка стала центральною темою для обговорення в українських ЗМІ та соцмережах протягом декількох днів після її оприлюднення 3 квітня.

Останні дослідження показують, що соціальні медіа нарівні з професійною журналістикою формують медіа-простір (Anderson, 2015 [2]). Усе частіше саме соцмережі стають джерелом новин, від яких згодом відштовхуються традиційні ЗМІ (Hermida, 2012 [3]). При цьому зберігається різниця у сприйнятті та висвітленні новин між інтернет-ЗМІ та соціальними мережами (Ceron, 2015 [1]).

Дані для дослідження надані Mediapulse Monitoring Agency. База даних агентства включає ділові всеукраїнські видання, регіональні видання, інтернет-ЗМІ та 15 телеканалів.

У межах дослідження було проаналізовано 397 статусів на Facebook у період з 3 по 5 квітня, 247 медіа-повідомлень за 3 квітня та 1607 повідомлень за 4 квітня. Для визначення тональності повідомлень було застосовано комбінований метод ручного та автоматичного аналізу (за пошуком складених списків ключових тематичних слів і виразів).

Facebook говорить

Ми проаналізували масив текстів, згенерованих лідерами думок на Facebook у перші три доби з того часу, як ім’я Порошенка з’явилося в контексті панамських документів. Цей аналіз дає можливість відстежити структуру й динаміку дискусії в соцмережах.

Абсолютна більшість (94%) статусів на Facebook у першу добу після оприлюднення інформації про офшори мали явно виражений негативний тон.

З текстів, які було опубліковано від імені 1270 акаунтів, включених до бази даних (за популярністю та кількістю фоловерів), лише 4% мали нейтральний тон (наприклад, пропонували зачекати на офіційне розслідування) і 2% намагалися виправдати наявність імені президента в панамських документах.

4 квітня картина трохи змінилася, негативне тональне забарвлення мали вже 78% статусів за рахунок того, що збільшилася кількість нейтрального контенту (8%) та статусів з виправданнями дій президента (14%). Нагадаємо, що саме 4 квітня о 15:23 президент вперше відреагував на наявність свого імені у панамських документах. Проте посилання Порошенка на те, що створення офшорних фірм – це зона відповідальності його юридичних радників, не позначилося радикально на дискусії у Facebook.

Як бачимо, наступного дня, 5 квітня, кількість текстів, де президенту висуваються нові звинувачення, знову збільшується (на 4%).

Значна частина статусів, які містили виправдання наявності прізвища Порошенка в офшорних списках, паралельно апелювала до неетичності розслідування Слідство.інфо, яке вийшло на Громадському телебаченні, а саме прив’язки часу реєстрації офшорних компаній (серпень 2015-го) до Іловайського котла.

У звинувачувальних статусах також 28 разів згадували Путіна в контексті офшорів Порошенка. Як відомо, в українському медіа-дискурсі порівняння з Путіним, або принаймні згадка політика в одному ряду з російським президентом, – це завжди негативний тон і репутаційні втрати.

Інтенсивність висвітлення панамських документів у Facebook почала помітно спадати вже 5 квітня.

ЗМІ: наздоганяючи блогерів

Третього квітня, одразу після оприлюднення прізвищ фігурантів так званого офшорного скандалу, традиційні ЗМІ фактично дублювали дискусію в соцмережах: 85% повідомлень мали негативний тон. Так, медіа вдавалися до таких формулювань: «тайный налоговый маневр» (Медиавектор), «махинации действующего президента» (Новое Время), «подвійне життя президента» (Громадське), «сліпий траст існує тільки в його фантазіях» (24 канал),  «офшорна бізнес-імперія» та «офшорка президента» (24 канал).

У першій половині дня 4 квітня (до 13:00) кількість звинувачувальних повідомлень починає йти на спад і становить 70%, що також повторює динаміку дискусії в соцмережах. У негативних повідомленнях ЗМІ продовжували апелювати до «скандального расследования» (Апостроф), «налогового маневра» (Новое Время та Радіо24), «масштабных пирамид Порошенка» (Вести), «офшорных финансовых схем» (Главный портал Киева).

Водночас у повідомленнях, що виправдовували дії президента (їх у першій половині дня 4 квітня було 25%), ЗМІ в основному апелювали до слів юридичних консультантів Порошенка, що офшори були необхідні для реструктуризації активів Roshen (The Politics), що заснування офшорних компаній означало «реальну спробу» продати Roshen (Риа Новости, Гордон), та навіть згадували теорію, що «слив против Порошенко мог организовать Кремль» (112.ua).

Після першої реакції президента на фігурування його прізвища в панамських документах (о 15:23 4 квітня) структура обговорення теми на Facebook та у традиційних ЗМІ стала різко відрізнятися. Так, якщо на дискусію у Facebook реакція президента не особливо вплинула і частка негативних повідомлень залишалася на рівні 78%, у ЗМІ частка позитивних і нейтральних повідомлень різко зросла і станом на 17:00 четвертого квітня разом становила 51%.

Так, у ЗМІ з’явилися такі повідомлення, як «юристи, які керують активами Порошенка, мають відповісти на усі закиди ЗМІ» (7 днів), і увага акцентувалася на тому, що для підготовки до продажу компанії Roshen і передання його у “довірчу власність” створення офшорів було необхідним.

Слід зауважити, що можна було уникнути такої кількості негативних повідомлень принаймні у традиційних ЗМІ, якби прес-служба президента своєчасно відреагувала на оприлюднення прізвища Порошенка в панамських документах, адже кількість нейтральних та позитивних повідомлень почала зростати тільки після першої реакції президента на офшорний скандал.

Цікаво, що тональність повідомлень у ЗМІ часто відрізняло лише одне сполучне слово. Так, частина медіа писали, що Порошенко не передав активи Roshen у сліпий траст, однак створив офшорні компанії (як виправдання). Інша частина писала, що президент не тільки не передав активи Roshen у сліпий траст, але й створив офшорні компанії (як обтяжуюча обставина) або не продав свої активи, а (натомість) створив три офшорні компанії (як протиставлення).

Так лише за допомогою одного сполучного слова можна маніпулювати думкою читача, не пропонуючи аудиторії додаткових аргументів та експертних пояснень.

Висновки

Підсумовуючи проаналізовані дані, ми вважаємо, що якість контенту в українському медіа-просторі лишається поверхневою, особливо коли питання стосується сфери, яка потребує базових економічних знань. Медіа-дискурсу також бракує фаховості висвітлення такого принципу державного управління та антикорупційної політики, як конфлікт інтересів. Більшість медіа звертається до звичного емоційного забарвлення новин (як негативного, так і позитивного) замість того, щоб пропонувати аудиторії пояснення базових термінів для розуміння ситуації.

Від соцмереж навряд чи варто очікувати зваженої реакції на кризову інформацію. Але завдання соцмереж і не полягає у просвітництві, крім того, Facebook-спільнота не обмежена професійною етикою. Натомість соцмережі виступають, скоріше, тригером для обговорення певної теми у ЗМІ і є традиційно більш радикальними у висловлюваннях.

Примітки