Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook
У мережі поширюють інформацію про те, що, згідно з Загальною декларацію прав людини ООН, нація має право та обов’язок скинути владу, якщо вона не розвиває культурні, економічні та інші потреби народу.
Скриншот допису про положення Загальної декларації прав людини
Утім, це — неправда. Загальна декларація прав людини ООН не містить жодної статті, яка б наділяла націю правом та обов’язком скидати владу, якщо вона не реалізовує культурні, економічні та інші потреби народу.
Ні в яких інших документах ООН схожої інформації також немає.
Загальна декларація прав людини була прийнята 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН, її головною метою було проголошення невід’ємних прав та основних свобод людини.
Як проголошується в преамбулі Декларації, потрібно охороняти права людини, «щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення». (“Whereas it is essential, if man is not to be compelled to have recourse, as a last resort, to rebellion against tyranny and oppression, that human rights should be protected by the rule of law”). Тобто, Декларація не закликає до скинення влади.
Стаття 21, єдина стаття, яка пов’язана з відносинами індивіда та влади, проголошує право людини брати участь в державному управлінні та наголошує на важливості проведення чесних виборів. Положення про революційну зміну влади в ній немає.
В оригіналі 21 стаття звучить так:
“1. Everyone has the right to take part in the government of his country, directly or through freely chosen representatives.
- Everyone has the right of equal access to public service in his country.
- The will of the people shall be the basis of the authority of government; this will shall be expressed in periodic and genuine elections which shall be by universal and equal suffrage and shall be held by secret vote or by equivalent free voting procedures.”
Декларація не могла зобов’язати націю скинути владу. Загальна декларація прав людини проголошує лише права, якими наділена людина. Єдини обов’язок в ній встановлює стаття 29, пункт 1: «Кожна людина має обов’язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи».(“Everyone has duties to the community in which alone the free and full development of his personality is possible.”)
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
