Beta

ФЕЙК: Під час ПЛР-тесту людям імплантують гідрогель Дарпа – наноантени для підключення до 5G

30 Травня 2021
FacebookTwitterTelegram

Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook

У мережі поширюють інформацію про те, що нібито під час проведення ПЛР-тесту людям імплантують гідрогелі Дарпа – наноантени для підключення до 5G.

Утім, це – фейк.

Автори дописів вказують, що нібито таке дослідження провели співробітники лабораторії у Братиславі (Словаччина). Утім, жодна авторитетна лабораторія у Словаччині не повідомляла про такі дослідження, а автори фейку посилаються на публікацію в соцмережі «Вконтакте», заборонену в Україні. У «дослідженні», опублікованому в соцмережі, немає інформації про те, хто і де саме його проводив.

У цих дописах гідрогель пов’язують з агентством Міноборони США – Агентством передових оборонних дослідницьких проєктів (Defense Advanced Research Projects Agency, DARPA).

Схожий фейк про мікрочип від вчених Пентагону ми вже спростовували.

Гідрогель Дарпа – це датчик, що може виявляти різні захворювання в організмі людини. Проте цей датчик не є мікрочипом чи наноантеною.

Датчик (біосенсор) виготовлений з гідрогелю, із матеріалу, подібного до контактної лінзи або імпланту рогівки. Розмір кожного датчика – приблизно 5 мм. Гідрогель пов’язаний з флуоресцентними молекулами, що подають сигнал пропорційно концентрації хімічної речовини в організмі, наприклад, кисню, глюкози чи іншої біомолекули. Приклавши до шкіри оптичний зчитувач, можна «зчитати» флуоресцентні сигнали, які виходять від біосенсорів. Ці дані передаються на смартфон для використання пацієнтом чи медпрацівниками. 

За словами компанії-розробника Profusa датчик не містить у собі жодних електроннних чи металевих компонентів. Початково прилад створили для того, щоб спостерігати за здоров’ям солдатів в режимі реального часу в зонах активних бойових дій. Наразі датчик не використовують, він тільки проходить випробування для подальшого можливого застосування.

Фейки про те, що у ПЛР-тестах містяться різні сторонні предмети, наприклад, мікрочипи та пріони ми вже спростовували.

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний