ФЕЙК: Україна планує заразити пташиним грипом прикордонні російські регіони

У мережі поширюють заяву Григора Григоряна про те, що нібито військові вірусологи США з України збираються підірвати здоров’я росіян. Начебто йому приходять сигнали колег, що в прикордонні регіони росії готують у політ пташок з H5N1 — пташиним грипом. 

Також він зазначив, що «як мінімум в Україні та Казахстані американці працюють над цим. Україна та Казахстан — це країни з високою інтенсивністю перельоту диких птахів на зимівлі та у зворотному напрямку. Тобто, патоген пташиного грипу обрали тому, що є механізм його глобального поширення, щоб ніхто не здогадався. Робота ведеться і з вірусом Ебола, і вірусом Марбурга. Про це натякав недвозначно навіть голова Всесвітньої організації охорони здоров’я, що наступна пандемія може бути спричинена вірусом Марбурга. Але після оперативної реакції росії на ці погрози та розробки російської вакцини проти вірусу Ебола — у двопартійній американській комісії з ведення біовійни вирішили змінити вектор з вірусу на бактерії».

Утім, це — фейк. Україна лише проводить біоспостереження за мігруючими птахами для оцінки ризиків передачі ними вірусів, не йдеться про цільове зараження птахів.

Григорій Григорян — ексголова служби безпеки харчових продуктів Вірменії, звільнений у 2011 році. Не вперше поширює російські наративи про Україну. Зокрема стверджував, що «підготовка біологічних диверсій» стала однією з причин початку «операції з зачистки України від нацизму».У попередніх випусках ми спростовували фейки про роботу «таємних американських біолабораторій» в Україні. 

У рамках Програми зі зменшення біологічної загрози українські вчені справді співпрацювали з американськими колегами в рамках проекту «Оцінка ризиків поширення окремих особливо небезпечних збудників пташиного грипу, які потенційно переносяться мігруючими птахами над Україною». Однак цей проект реалізовувався з 31 січня 2018 по 31 січня 2019 року. 

Мета проекту полягала у проведенні біоспостережень за мігруючими птахами, зосереджуючись на наступних цілях:

• розробка ресурсів секвенування геному вірусу для глибшого наукового аналізу динаміки ризику пташиних вірусів та їхніх носіїв в Україні;
• оцінка екологічного, епізоотичного та епідеміологічного ризику інфекційних захворювань, що передаються перелітними птахами, пов’язаними з основними пролітними шляхами в Україні.

Секвенування геному — це один із методів діагностики вірусу. На відміну від ПЛР-тестів, що встановлюють факт наявності чи відсутності в організмі людини вірусу шляхом визначення його генетичного матеріалу, геномне секвенування дозволяє не лише виявити вірус, а й ідентифікувати конкретний варіант, а також нові (раніше не описані) зміни генів вірусу. Крім того, ця технологія та обладнання дозволяють працювати з іншими патогенами (гельмінтами, бактеріями, вірусами тощо) на геномному рівні. Секвенування корисне як для дослідження всіх фундаментальних біологічних процесів, так і для прикладних методів, таких як діагностика захворювань та судова медицина. Про жодну розробку нових форм вірусу чи їхнє поширення не йдеться.

Хвороба має серйозні наслідки для суспільства в усьому світі та є частиною програм моніторингу Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Тож подібні дослідження є поширеною світовою практикою для протидії поширенню вірусу у визначеній місцевості.

Щодо вірусів Ебола та Марбург, ВООЗ справді зазначає, що ці патогени становлять найбільшу небезпеку для здоров’я населення через їхній епідемічний потенціал.  Віруси Ебола та Марбург викликають важкі інфекційні захворювання, що часто мають летальні наслідки. До основних симптомів належать сильний головний біль, висока температура (39–40°С), біль у животі, пронос, блювота. При тяжких формах ці явища супроводжуються кровотечею та висипаннями. Для передачі цих вірусів необхідний прямий контакт із кров’ю та іншими рідинами організму інфікованих людей і тварин або непрямий контакт із забрудненими поверхнями та матеріалами, такими як одяг, постільна білизна та медичне обладнання. 

У результаті, якщо суворо дотримуватися належної профілактики інфекцій та заходів контролю, ризик зараження вважається мінімальним. Вакцини проти Марбурга наразі розробляються та проходять клінічні випробування, проти Еболи ліцензовано 2 вакцини: Ervebo американського виробництва та європейську вакцину з двох доз —  Zabdeno та Mvabea. Наразі спалахи Еболи та Марбургу спостерігаються лише на африканському континенті, тож Україна не є в зоні ризику.

Міністерство охорони здоров’я України у 2014 році призначило протичумний інститут в Одесі координатором із діагностики вірусу Ебола. Це означає, що на базі цього закладу можна здійснити лабораторну діагностику хвороби. Тоді як росія, навпаки, часто використовує науку у військових цілях. Наприклад, у 2018 році Голова постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО Ірина Фріз передала партнерам доповідь про дослідження російських науково-дослідних інститутів у сфері розробок біологічної та хімічної зброї. «Як мінімум останні три роки росія веде дослідження вірусів геморагічних лихоманок, зокрема Ебола та Марбург, видаючи це за спроби розробки вакцин. Насправді мова йде про повернення до радянських розробок поєднання Ебола з вірусом віспи. Це підтверджує аналіз більш ніж п’яти тисяч позицій державних закупівель та наукової активності декількох російських установ, що знаходяться під МО рф. Разом з цим інша дослідницька установа активно закуповує та проводить дослідження, що вказують на розробку нових отруйних речовин з властивостями нервово-паралітичних газів».