Beta

ФЕЙК: Всі вакцини від COVID-19 однакові

28 Липня 2021
FacebookTwitterTelegram

Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook

У мережі поширюють інформацію, що всі вакцини від COVID-19 однакові і взяті нібито з «однією коробки». Поширюване відео складається з кількох частин:

  • надпису «Всі вакцини однакові. Вони всі з однією коробки»;
  • фото робітників, які несуть ящики з російської вакциною «Спутник V»;
  • уривок телепередачі з російським доктором Олександром М’ясниковим, який говорить: «Я впевнений, що сьогодні немає американської, європейської китайської, російської, індійської, казахської вакцин від коронавірусу. Є просто вакцина від коронавірусу».;
  • уривок із радянського багатосерійного фільму «12 стільців» (1976 року), в якому головний герой Остап Бендер видає радянські цигарки за іноземні, замінюючи етикетку на упаковці; користувачі соціальних мереж намагаються провести аналогію між шахрайськими діями вигаданого персонажа та сучасними виробниками вакцин проти COVID-19.

Скриншот допису, який поширюють у Facebook

Однак теза «всі вакцини однакові» не відповідає дійсності. Вакцини суттєво відрізняються щонайменше за наступними критеріями: місцем їхнього виробництва, складом, умовами зберігання, кількістю доз та інтервалом між ними (якщо йдеться про дводозні вакцини), принципом дії, ефективністю, можливими побічними діями. 

Відео потрапило до українського сегменту Facebook через російський TikTok-канал @user824748130 або «Я-ЧЕЛОВЕК Я-ЧЕЛОВЕК». На каналі регулярно поширюють теорії змови, дезінформацію про «небезпечність», «обов’язковість» вакцинації проти COVID-19. Таким чином, цей акаунт не може слугувати надійним джерелом інформації.

Перше фото з вакциною «Спутник V», яке демонструють у відео, зроблено 28 січня 2021 року. На ньому працівники розвантажують запаси російської вакцини, яка прибула до Буенос-Айресу, столиці Аргентини. 

Поставки російської вакцини у Буенос-Айресі, Аргентина, 28 січня 2021 року

Не зрозуміло, яким чином це фото має доводити головну тезу про однаковість вакцин.

Щодо уривку з Олександром М’ясниковим, то його слова вирвали з контексту. Він не заперечує різницю між вакцинами проти COVID-19. У цьому відео він, навпаки, закликав глядачів не звертати увагу на «політизацію» вакцин і робити щеплення тією вакциною, яка є найбільш доступною. Ось як звучать його слова в правильному контексті: «Ви знаєте, я категорично проти війни вакцин. Тому що коли ми говоримо “у них вакцина погана, а в нас чудова; AstraZeneca — тромбози, Pfizer — ще щось”, ми тільки ллємо воду на млин антивакцинаторів. Я впевнений, що сьогодні немає американської, європейської китайської, російської, індійської, казахської вакцин від коронавірусу. Є просто вакцина від коронавірусу. І яка доступна, яка швидше доступна, ту і потрібно застосовувати. Тому що сьогодні весь світ у біді».

Порівняння вигаданого шахрая Остапа Бендера з виробниками вакцин є некоректним. Адже всі вакцини відрізняються: місцем виробництва, складом, умовами зберігання, інтервалом між дозами, принципом дії, ефективністю, побічними діями. Оберемо для порівняння три вакцини, що використовують наразі в Україні — Pfizer-BioNTech (мРНК-вакцина), AstraZeneca/Covishield (векторна вакцина), CoronaVac (інактивована вакцина).

Місце виробництва

Вакцина AZD1222, відома під назвою Vaxzevria або AstraZeneca, стала результатом спільної розробки Оксфордського університету та британсько-шведської компанії AstraZeneca. Її виготовляють у США, Великій Британії, Бельгії, Нідерландах, Південній Кореї, Китаї. Крім того, її виготовляють в Індії під назвою Covishield.

Вакцина Comirnaty або BNT162b2 була розроблена американською компанією Pfizer і німецькою компанією BioNTech. Ця вакцина виготовляється в США, Німеччині, Швейцарії, Бельгії.

Вакцина CoronaVac — продукт китайської компанії Sinovac Biotech. Її виробляють на підприємствах Китаю, Індонезії. Також планують почати виробництво в Єгипті, Туреччині, Малайзії

Склад вакцин

Склад вакцин проти COVID-19 залежить від технології, яку використовували при їх розробці. Наприклад, про їхній склад можна дізнатись в офіційних документах ВООЗ (AstraZeneca, Pfizer-BioNTech, CoronaVac). Також МОЗ України опублікувало інфографіку про склад вакцин (див. нижче).

Склад різних вакцин

Умови зберігання

Також відрізняються умови зберігання вакцин:

  • AstraZeneca — при температурі від +2 до +8°C до 6 місяців;
  • Pfizer-BioNTech — при температурі від -90 до -60°C до 6 місяців;
  • CoronaVac — при температурі від +2 до +8°C до 12 місяців.

Інтервал між дозами вакцини

AstraZeneca, Pfizer-BioNTech, CoronaVac є дводозними вакцинами, тобто для повної імунізації необхідно отримати дві дози з певним інтервалом:

Ба більше, існують однодозні вакцини, тобто для повної імунізації необхідна лише одна доза такого препарату. Найвідоміший приклад — американська вакцина Janssen (Johnson & Johnson). 2 липня 2021 року її зареєстрували в Україні, однак її поставок поки що не було.

Принцип дії вакцин

VoxCheck вже писав, як працюють різні вакцини проти COVID-19. Векторні вакцини використовують модифіковану версію іншого вірусу (вектора). У випадку AstraZeneca вектор — це модифікований аденовірус шимпанзе. До вірусного вектора додається ген, унікальний для вірусу, від якого повинна захищати вакцина. Для вакцин проти COVID-19 це ген, який кодує спайковий білок на поверхні SARS-CoV-2. Аденовірус виступає лише способом доставки генів і не здатен викликати захворювання. Коли людині вводять вакцину, це провокує організм виробляти спайковий білок SARS-CoV-2. Присутність в організмі антигену (спайкового білка) провокує імунну реакцію — організм виробляє антитіла без зараження вірусом. 

Інактивовані або «вбиті» вакцини, як-от CoronaVac, містять значно ослаблений вірус SARS-CoV-2, що втратив можливість розмножуватися, але його спайкові білки залишаються цілими. Імунна відповідь організму на введення інактивованої вакцини також завершується формуванням антитіл до SARS-CoV-2.

Pfizer-BioNTech та інші мРНК-вакцини не містять ні вірусу SARS-CoV-2 (або частинки вірусу), ні вектору. Ці вакцини вводять в організм «інструкції» для вироблення антитіл. Під інструкціями мається на увазі послідовність мРНК – матричної або інформаційної РНК (молекули, яка допомагає клітинам будувати специфічні для захворювання антитіла). Вакцини з мРНК теж вчать клітини організму виробляти спайковий білок і стимулювати імунну систему виробляти антитіла до коронавірусу.

Ефективність вакцин

У клінічних випробуваннях вакцини продемонстрували різну ефективність у попередженні захворювання на COVID-19:

Утім, всі перелічені вакцини схвалені ВООЗ. Це означає, що, незважаючи на відсутність 100-відсоткового захисту від захворювання, всі вони значно зменшують ризики ускладнень, госпіталізації, смертності при можливому захворюванні.

Побічні дії

Найпоширеніші побічні дії подібні у всіх вакцин, однак можуть відрізнятися за тривалістю та інтенсивністю:

  • біль, почервоніння, набряк у місці щеплення;
  • втома;
  • головний біль;
  • біль у м’язах і суглобах;
  • озноб;
  • підвищена температура;
  • нудота.

У окремих вакцин можуть бути виявлені рідкі серйозні побічні ефекти. Наприклад, у квітні 2021 року стало відомо про синдром тромбозу з тромбоцитопенією як рідкий побічний ефект застосування вакцини виробництва AstraZeneca. За останніми даними приблизний шанс виникнення цього синдрому — не більше 1 випадку на 10 000 вакцинованих. Незважаючи на ці випадки, переваги використання вакцини все ще перевищують можливі ризики від тяжкого перебігу COVID-19.

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний