Фейки про охорону здоров’я: медична реформа зруйнувала українську медицину. Випуск №6

Дискредитація реформ — одна з популярних тем російської пропаганди про Україну. У сфері охорони здоров’я в російських і проросійських пропагандистських каналах вбачають «катастрофу»: українці через медичну реформу нібито позбавлені можливості отримати якісне медичне обслуговування, на медичні заклади очікують чергові скорочення, а влада займається «непотрібними» ініціативами, як-от легалізацією медичного канабісу. Мета цього наративу про медичну реформу — з одного боку, посіяти паніку серед українського населення, а з іншого — поширити негативний образ України на міжнародній арені, підірвати довіру іноземних партнерів до України.

Дезінформація: Українська медицина на 100% є платною

У фейкових публікаціях стверджують, мовляв, після реформ Уляни Супрун медицина дуже постраждала, тому українська медицина є на 100% платною. До речі, значні зусилля фейкоробів часто зосереджені саме на дискредитації Уляни Супрун, колишньої міністерки охорони здоров’я. У дезінформаційних повідомленнях її називають головним винуватцем «невдалої» медичної реформи.

Як насправді?

Подібні фейки поширюють ще з 2017 року, тобто від початку впровадження медичної реформи. У МОЗ тоді пояснювали, що буде створений чіткий перелік послуг, які будуть безоплатними для пацієнтів, оскільки за них платитиме держава. 

У жовтні 2017 році був ухвалений закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», який вступив у повну силу 1 серпня 2018 року. Згідно з ним встановлювався перелік послуг, які будуть покриватись з держбюджету. У 2022 році в держбюджеті виділили 157 млрд грн на державні медичні гарантії, завдяки чому в Програмі медичних гарантій наразі передбачено 39 пакетів послуг. Зокрема, безоплатними є такі послуги:

• Первинна та екстрена медична допомога;
• Хірургічні операції в стаціонарних умовах;
• Стаціонарна медична допомога пацієнтам із  COVID-19;
• Медична допомога при гострому мозковому інсульті та інфаркті міокарда;
• Медична допомога під час пологів;
• Медична допомога новонародженим у складних неонатальних випадках;
• Профілактика, діагностика, спостереження, лікування та реабілітація пацієнтів в амбулаторних умовах;
• Радіологічне лікування та супровід дорослих і дітей з онкологічними захворюваннями в амбулаторних та стаціонарних умовах тощо.

Водночас у постанові уряду №1138 встановлений перелік платний послуг у державних та комунальних медзакладах. Платно можна отримати низку послуг: косметологічну допомогу, стоматологічну допомогу, лікування безпліддя, лікування хвороб, що передаються статевим шляхом, оздоровчий масаж, корекція зору, протезування тощо.

Також у результаті медичної реформи з’явився новий механізм оплати медичних послуг. Медичний заклад укладає договір із НСЗУ і гроші за пацієнтів ідуть прямо в медичний заклад. Громадянин може вільно обрати лікаря, з яким підпише декларацію на обслуговування. Кількість коштів, які НСЗУ перераховує в заклад, залежить від кількості укладених декларацій між лікарем первинної ланки та пацієнтом. Частину цієї суми використовують на утримання закладу, адміністративні витрати, частину — на зарплату лікаря. Цей принцип назвали «гроші йдуть за пацієнтом».

На час дії воєнного стану уряд прийняв зміни до Порядку реалізації програми медичних гарантій у 2022 році. Згідно з документом, медзаклади щомісяця отримуватимуть фіксовану суму коштів, незалежно від кількості пацієнтів. Ці гроші сплачуватиме Національна служба здоров’я України. 

Фактична вартість медичних послуг, передбачених пакетом медичних послуг на місяць, наразі розраховується на рівні фактичної вартості медичних послуг у березні 2022 року. Тобто сума, яку буде виплачувати держава залишається фіксованою, а пацієнти продовжать отримувати безоплатні медичні послуги, зазначені у переліку вище.

Дезінформація: Медична реформа не дала жодних результатів із 2014 року

Російські медіа вкотре поширюють повідомлення, що криза у системі охорони здоров’я в Україні нібито набирає «катастрофічних обертів», а медична реформа не дала жодних позитивних результатів із 2014 року.

Як насправді?

По-перше, медична реформа розпочалася не в 2014 році — лише в 2016 році уряд схвалив Концепцію реформи фінансування системи охорони здоров’я, що можна вважати підготовчим етапом реформування. По-друге, із 2017 року медична реформа призвела до низки нововведень, які аж ніяк не можна назвати безрезультатними.

Так, у 2017 році уряд запровадив систему реімбурсації лікарських засобів для зменшення витрат пацієнтів. Реімбурсація реалізована в програмі «Доступні ліки», за якою пацієнти можуть безоплатно або з незначною доплатою отримати ліки від серцево-судинних захворювань, діабету II типу, бронхіальної астми та інших хронічних захворювань. До оновленого реєстру «доступних ліків» від 31 жовтня 2022 року увійшло 462 препарати, з яких 149 повністю безоплатні, а за 313 треба внести доплату.

У тому ж 2017 році у тестовому режимі запрацювала електронна система eHealth. Мета цієї програми — забезпечити прозорість фінансування медицини та перевести паперову медичну в електронний формат. Лікарі первинної ланки, а саме сімейні лікарі, педіатри та терапевти, змогли зареєструвати себе та своїх пацієнтів в електронній системі. З 2019 року в Україні поступово почали використовувати електронні медичні картки для пацієнтів. Наприкінці 2021 року понад 32 мільйони українців уклали декларації з лікарями, які надають первинну медичну допомогу, за допомогою електронної системи. А станом на початок лютого 2022 року електронні медичні записи охоплювали понад 80% форм паперових медичних документів.

У 2018 році запрацював вже згаданий закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». До впровадження принципу «гроші йдуть за пацієнтом» в Україні фактично продовжувала існувати радянська медична система, в якій лікарні отримували кошти за кількість лікарняних ліжок, розмір площі інфраструктури, а не за кількість та якість наданих послуг. Крім того, система страждала від недофінансування, наслідком чого стали зниження якості послуг та відсутність економічного стимулу для лікарів. За новим механізмом фінансування лікарі та медзаклади почали отримувати кошти за кількість пацієнтів, яких вони обслуговують. Тобто тепер фінансування прямо залежить від якості та кількості наданих послуг.

У 2020 році почався другий етап медичної реформи. Передусім зміни стосуються вторинної ланки медичної допомоги. Тепер за принципом «гроші йдуть за пацієнтом» мають працювати заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану допомогу. Пацієнт може безкоштовно скористатися певним переліком послуг вторинної ланки допомоги. Щоб отримати доступ до безоплатних послуг, пацієнт має попередньо отримати направлення від лікаря первинної ланки. 

У липні 2022 року МОЗ запустило інфраструктурну частину реформи охорони здоров’я. Згідно з новими змінами, мережа лікарень, об’єднана в один госпітальний округ, додатково буде поділена на кластери. Медичні заклади поділятимуться на надкластерні (ті, які мають ресурси для лікування складних випадків або рідкісних випадках захворювання), кластерні (лікують поширені захворювання) та загальні лікарні. Тобто прості випадки захворювань лікуватимуть у загальних лікарнях, а більш складні хвороби — у кластерних та надкластерних лікарнях. Усі медичні заклади будуть мати обладнання відповідно до свого рівня в госпітальному окрузі. Таке планування дозволить спростити доступ пацієнта до медичних послуг, покращити їхню якість та ефективніше використовувати ресурси. 

Дезінформація: В Україні зруйнована державна медицина, а понад 50% населення живе за межею бідності

У телеграмі поширили інформацію, що в Україні розвивається приватна медицина через те, що державна система охорони здоров’я перебуває у катастрофічному стані. Автори дописів також зазначають, що понад 50% населення країни живе за межею бідності, а до кінця наступного року цей показник збільшиться до 70%.

Як насправді?

У вересні 2022 року ВООЗ провела опитування щодо потреб у галузі охорони здоров’я в Україні після 8 місяців повномасштабної війни. Результати показали, що система охорони здоров’я загалом продовжує функціонувати, хоч і доступ до основних послуг стає все більш проблематичним через зростання вартості послуг, логістичні проблеми, пошкодження інфраструктури. Найбільш уразливими залишаються люди, що живуть під окупацією або в зоні бойових дій. Усі згадані проблеми виникли саме на тлі російського повномасштабного вторгнення. У відкритих джерелах немає жодної інформації, яка би підтверджувала існування «катастрофи» в медичній сфері.

Також неправдивою є теза про рівень бідності в Україні. 15 жовтня регіональний директор Світового банку у Східній Європі Аруп Банерджі розповів в інтерв’ю Reuters, що 25% відсотків українців житимуть у бідності до кінця року (до війни показник був трохи більше 2%), а до кінця наступного року ця цифра може зрости до 55%. 

Олег Устенко, радник президента з економічних питань, в ефірі «Суспільного» заявив, що не вірить у прогноз Арупа Банерджі. «Загальне очікування полягає в тому, що у 2023 році війну буде закінчено. А якщо війну буде закінчено, то це означає, що ми будемо зростати. І наше першочергове завдання — наздогнати те падіння, яке було протягом воєнного часу», — пояснив він.

Спершу повідомлення про «катастрофічний стан» медицини та понад 50% населення за межею бідності в Україні опублікували в телеграм-каналі «Легітимний», який координують російські спецслужби. Цей канал раніше одноразово поширював дезінформацію про Україну, зокрема про медичні реформи. Ба більше, автори каналу постійно посилаються на «інсайди», які не підтверджуються даними з відкритих джерел.