Фейки щодо системи охорони здоров’я: через провальну медреформу військові змушені лікуватися за кордоном. Випуск 109

Фейки щодо системи охорони здоров’я: через провальну медреформу військові змушені лікуватися за кордоном. Випуск №109

Photo: unsplash.com / ThisisEngineering RAEng
29 Березня 2024
FacebookTwitterTelegram
1158

Російські пропагандисти не полишають спроб дискредитувати систему охорони здоров’я в Україні. Цього разу вони спекулювали на вкрай чутливій для суспільства темі — лікуванні військових. Новинні ресурси повідомили, мовляв, внаслідок провальної медреформи військовослужбовці ЗСУ вимушені проходити лікування за кордоном, але такі «привілеї» мають лише одиниці. Також дезінформатори поширили інформацію, мовляв,  виїзна команда проєкту «ДонорUA» з 2014 року продає донорську кров киян за кордон.

За підтримки проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» VoxCheck щотижня аналізує та спростовує наративи щодо системи охорони здоров’я, які поширює російська пропаганда в інформаційному просторі України, Білорусі, росії.

Дезінформація: Через провальну медреформу військові змушені лікуватися за кордоном

Кремлівські телеграм-канали поширюють інформацію про нові зміни для військових, які зокрема стосуються лікування за кордоном та грошових виплат сім’ям загиблих. Росіяни заявляють, нібито внаслідок «поганої» медреформи військові лікуються за кордоном. Однак навіть на таке лікування потрапляють начебто лише одиниці, а родичі загиблого військового насправді не отримують грошей. 

Як насправді?

21 березня 2024 року Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №10313 щодо прав військовослужбовців та поліцейських на пільги. Згідно з нововведеннями, військові можуть перебувати на лікуванні за кордоном не більше 12 місяців без проходження військово-лікарської комісії через 4 місяці. Також у законі прописали виплату у розмірі 15 млн грн кожній родині загиблого військовослужбовця, ця виплата раніше також була зафіксована в постанові уряду. Однак інформація про кількість сімей, які отримали виплати за загиблого військового, — засекречена. 

Разом з тим росіяни кажуть неправду про «одиниці» військових, які проходять реабілітацію за кордоном. Від початку широкомасштабного вторгнення Україна бере участь в європейській програмі Medevac. Це медична евакуація для постраждалих цивільних українців та військових. На реабілітацію за кордон відправляють осіб, які потребують високоспеціалізованої допомоги (у разі черепно-мозкових травм, травм шиї, перелому кісток тазу тощо). Також під програму реабілітації підпадають пацієнти з опіками, діти та дорослі з онкологією, діти з рідкісними вродженими або набутими хворобами та поранені військові. Окрім державної програми, на лікування військовим допомагають потрапити благодійні фонди та міжнародні організації.

Загалом цивільні можуть потрапити на медичну евакуацію через обласний департамент охорони здоров’я або подати заявку на сайті Міністерства охорони здоров’я України. Тоді як пораненим військовим для лікування за кордоном варто звернутися до Медичних сил України. Дізнатися більше про документи, які має підготувати військовий перед лікуванням за кордоном, можна тут.

За понад два роки повномасштабної війни на лікування за кордон відправили понад 4 400 українців. На реабілітацію українців приймає понад 30 країн, які безплатно лікують пацієнта. Раніше координатор програми Medevac в Україні Арман Качарян зазначав, що у 2024 році на лікування за кордон планують відправити ще близько 2 тисяч пацієнтів. Водночас немає точних даних, скільки поранених військових поїхало на лікування. Тож і заяви росіян про «одиниці» військових на реабілітації за кордоном — безпідставні. 

Джерело: Міністерство охорони здоровʼя України

Окрім цього, росіяни у своїх повідомленнях намагалися дискредитувати систему охорони здоров’я України. Мовляв, медреформа була «поганою», адже військові змушені їхати на лікування в інші країни. Хоча в Україні є державні та приватні  шпиталі, де лікують поранених. До прикладу, лише в одному медзакладі на Дніпровщині пораненим бійцям проводять щонайменше по 3 операції кожного дня.

Дезінформація: Донорську кров з Києва продають за кордоном

У мережі поширюють інформацію, нібито виїзна команда проєкту «ДонорUA» буде займатись забором донорської крові у костелі Святого Миколая у Києві, яку потім продасть за кордон. Автори стверджують, мовляв, схема продажу донорської крові киян налагоджена з 2014 року, коли Міністерство охорони здоров’я України очолював Олександр Квіташвілі, а пізніше — Уляна Супрун. Нині до продажу долучені грузинські та американські «функціонери» у Міністерстві охорони здоров’я України.

Як насправді?

У пості пропагандисти, як завжди, не навели жодного доказу того, що проєкт «ДонорUA» продає донорську кров киян за кордон, та схоже не розібрались, чим насправді займаються його фахівці. 

«ДонорUA» — це проєкт громадської організації «Всеукраїнська асоціація донорів України», який спеціалізується на рекрутингу донорів крові для закриття потреб українських лікарень, транспортуванні компонентів зібраної крові на фронт та популяризації донорського руху. Проєкт приймає запити про потребу в крові від медзакладів по всій Україні, а не лише від київських лікарень. Тож незрозуміло, чому пропагандисти акцентували саме на столиці.   

До того ж координатори проєкту не проводять забори крові, а лише організовують їх. Як, до прикладу, це відбувалось 19 березня у костелі Святого Миколая у Києві. Метою виїзної донації, яку ініціював «ДонорUA», був забір крові для допомоги цивільним і військовим у столичних лікарнях, а процедуру проводили фахівці Київського міського центру крові. 

Окрім проведення виїзних донацій, фахівці спрямовують донорів у місцеві медзаклади.  Зазвичай координатори проєкту напряму контактують з лікарнями, центрами крові та волонтерами по всій Україні, відстежують запити у соцмережах за допомогою системи моніторингу YouScan, щоб дізнатись про нестачу крові. Після чого публікують інформацію про наявні потреби. Відтак люди у різних містах можуть зареєструватись на сайті «ДонорUA» або просто прийти до вказаного медзакладу для здачі крові. При цьому реєстрація на сайті проєкту допомагає формувати статистику потреб крові в окремих регіонах та дозволяє здавати кров адресно. Зокрема можна стати донором для близької людини чи обрати пацієнта, який потребує переливання саме вашої групи крові у розділі «Рекомендовані реципієнти». Перелік пацієнтів створюється на основі місцевих центрів крові або центрів, які донор додав до списку улюблених. 

Окрім цього, фахівці проєкту організовують та фінансують транспортування крові на лінію фронту для військових спільно з Міністерством охорони здоров’я України. Але вони не контактують з кров’ю безпосередньо, а лише знаходить водіїв, машини, а також необхідне обладнання для перевезення, а кров беруть з центрів крові по всій Україні. Немає підстав стверджувати, що проєкт у якийсь спосіб продає кров за кордон. Адже «ДонорUA» лише посередник між медзакладами та донорами, який інформує населення про потреби лікарень та закликає долучатись до здачі крові. До того ж проєкт працює з 2015 року, за 9 років жоден медзаклад чи волонтер не повідомляв, що «ДонорUA» продає кров за кордон. 

Пропагандисти не вказують про яких «функціонерів» у Міністерстві охорони здоров’я України йдеться. Проєкт почав співпрацювати з відомством та отримав статус «рекомендовано Міністерством охорони здоров’я України» не у 2014, а у 2022 році. Тоді як Олександр Квіташвілі залишив посаду у 2015 році, а Уляна Супрун — у 2019 році.

Міністерство охорони здоров’я України регулярно публікує інформацію про потреби лікарень у різних групах крові в усіх областях. Людина, що досягла повноліття, важить понад 50 кг та немає протипоказань до здачі крові може бути донором цільної крові не частіше, ніж раз на два місяці. Про те, як підготуватись до донації, ми писали у попередніх випусках, а поради для відновлення додаємо нижче.

Джерела: «ДонорUA», ВООЗ

Дисклеймер: Цей інформаційний матеріал підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданої від імені народу Сполучених Штатів Америки. Відповідальність за зміст цього інформаційного матеріалу, який необов’язково відображає погляди USAID, Уряду Сполучених Штатів Америки, несе виключно компанія ТОВ «Делойт Консалтинг» в рамках контракту №72012118C00001.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний