У цьому випуску ми спростовували заяву українського блогера Дениса Єлісевича, нібито щороку на Міністерство охорони здоров`я Україна витрачає $6 мільярдів. Він також порахував, що вигідніше було б розформувати його, а частину цих коштів спрямувати на медичне страхування усім, хто не може зробити цього самостійно. За словами Єлісевича, таке нововведення дозволить зекономити кошти. У другому кейсі росіяни розповідали, що Волинську обласну психлікарню та Волинський медичний центр терапії залежностей об`єднають, а 33 медиків відправлять на фронт. Вони додали, що очільнику психлікарні уже видали повістку.
За підтримки проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» VoxCheck щотижня аналізує та спростовує наративи щодо системи охорони здоров’я, які поширює російська пропаганда в інформаційному просторі України, Білорусі, росії.
Дезінформація: Держава марно витрачає на Міністерство охорони здоров’я України $6 мільярдів на рік
Український блогер Денис Єлісевич заявляє, що держава витрачає на Міністерство охорони здоров’я України $6 мільярдів у рік. За його словами, за половину цього бюджету держава може купити медичне страхування всім тим, хто не може придбати його самостійно. Другу частину бюджету нібито краще зекономити, а всі державні медзаклади приватизувати.
Як насправді?
Сам Денис Єлісевич раніше виїхав до США та не вперше підіграє кремлівській пропаганді. Так, блогер викладає численні відео із дискредитацією Володимира Зеленського: мовляв, в Україні встановили диктатуру, схожу на модель правління путіна. Окрім цього, блогер просуває наратив про необхідність «приватизації» державних медзакладів. Насправді у законі «Про приватизацію державного й комунального майна» зазначають, що заборонено приватизувати державні заклади охорони здоров’я, а також приміщення, у яких вони розміщуються.
Насправді Єлісевич подає неправильні дані про щорічні витрати на медицину. У держбюджеті на 2023 рік на Міністерство охорони здоров’я виділили понад 176 мільярдів гривень або трохи більше $4,5 мільярда за актуальним курсом.
Блогер каже, що за половину держбюджету держава нібито могла б придбати медичні страховки всім, хто не має можливості її оформити. Загалом є два типи медичних страхувань — корпоративне, яке забезпечують компанії, та добровільне, яке може оформити кожен охочий. Хоча в деяких європейських державах медичне страхування є обов’язковим.
Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко зазначає, що медичне страхування в Україні працює і через Програму медичних гарантій. Тобто частину грошей платників податків зберігають у страховому фонді та надалі використовують на реалізацію допомоги. Крім того, через Програму медичних гарантій українці з хронічними хворобами можуть отримати певний перелік ліків безплатно або із невеликою доплатою. Зараз Міністерство розробляє два види добровільного медичного страхування — фармацевтичне і страхування на послуги, які не покриває Програма медичних гарантій.
Крім Програми медичних гарантій, державні кошти також витрачають на закупівлю ліків, обладнання, посилення моніторингу за інфекційними та неінфекційними хворобами, будівництво та модернізацію медзакладів, підготовку і підвищення кваліфікації медичних кадрів, інформаційну роботу серед населення тощо. Усі ці потреби не закрити популістичним рішенням «витратити бюджет Міністерства на закупівлю страховок».
Джерело: Закон «Про Державний бюджет України на 2023 рік»
15 вересня 2023 року Кабмін ухвалив проєкт державного бюджету на 2024 рік. Серед пріоритетів прем’єр-міністр назвав оборонну, соціальну сфери, медицину, освіту, підтримку ветеранів та відновлення економіки України. На медицину уряд виділив 202 мільйони гривень, що на 24 мільйони більше, ніж у 2023 році.
Дезінформація: У Луцьку 33 медпрацівників звільнять, щоб відправити на фронт
У мережі поширюють інформацію, нібито Волинську обласну психіатричну лікарню та Волинський медичний центр терапії залежностей об`єднують, щоб звільнити 15 медиків психіатричної лікарні та 18 співробітників центру залежностей. Автори вказують, мовляв, цих 33 людей позбавлять броні від мобілізації та відправлять у медичну роту 14 бригади ЗСУ. У пості також написали, що директорів обох закладів звільнили, оскільки вони виступали проти такої «махінації», а одному з них, Ігорю Шкаровецькому, вручили повістку.
Як насправді?
Медичний персонал обох лікарень не планують звільняти, також не йдеться про їх мобілізацію до 14 омбр чи будь-якого іншого підрозділу. Рішення про реорганізацію закладу Волинська обласна рада ухвалила ще до повномасштабного вторгнення. 9 грудня 2021 року депутати постановили реорганізувати психіатричну лікарню, приєднавши її до Волинського медичного центру терапії залежностей. Це рішення передбачало звільнення керівників обох установ, але решту працівників не збиралися звільняти. Крім того, укрупнення мало допомогти залучити більше коштів з держбюджету на розвиток закладу.
Проте 16 березня 2023 року депутати облради скасували цю постанову та вирішили реорганізувати Волинський медичний центр терапії залежностей. Відтак лікарня перейме права та обов’язки центру, а майно центру стане власністю психіатричної лікарні. Депутати пояснили, що після повномасштабного вторгнення у психлікарні було 130 ліжкомісць, а нині у закладі перебувають 617 пацієнтів. «Зважаючи на те, що у майбутньому ми хочемо його (заклад) укрупнювати і робити потужний центр психіатричної реабілітації та оздоровлення, ми менше приєднуємо до більшого», — заявила начальниця відділу з питань управління об’єктами спільної власності Олена Кузьменко.
Окрім цього, за словами голови Волинської обласної ради Григорія Недопада, звільняти інших працівників не планують. «Негативних наслідків для працівників поки немає. Від двох закладів є певна кількість людей, яка має працювати. Від цієї кількості ми й відштовхуємось», — сказав посадовець. Натомість штат можливо доведеться розширити, оскільки в рамках реорганізації кількість ліжкомісць планують збільшити. Сергій Дудка також підтвердив, що скорочення працівників не буде. Також нам не вдалось знайти новину про видачу повістки ексдиректору Волинського медичного центру терапії залежностей Ігорю Шкаровецькому.
Він зазначив, що психіатрія та наркологія — це суміжні дисципліни, тому заклади вирішили об’єднати. Така практика поширена в Україні. Григорій Недопад також пояснив, що після укрупнення заклад зможе підписати загальний пакет із НСЗУ та отримати більше коштів. «Це фактично вимога часу, щоб потрапити у спроможну мережу, щоб якісніше надавати послуги. Це не моя особисто забаганка, це було рішення і комісії, і рішення депутатів. Нас повністю підтримує управління охорони здоров’я Волинської ОДА. Це процедура, яка дасть ефективно управляти закладами медицини», — сказав голова облради.
Об’єднання різних медзакладів з суміжними напрямками відбувається у рамках третього етапу медреформи про створення спроможної мережі. Ця реформа дозволить підвищити якість надання медпослуг та зробить безоплатну меддопомогу доступною для мешканців сіл та міст.
Залежно від типу медзакладу кількість послуг буде відрізнятись. Відтак прості захворювання лікуватимуть у сімейних лікарів або загальних лікарнях, які будуть доступні для пацієнта у радіусі 60 км або впродовж 60 хв транспортом. Складніші захворювання лікуватимуть у кластерних та надкластерних медзакладах, забезпечених необхідним високотехнологічним обладнанням. Завдяки пріоритезації ресурсів державні кошти будуть спрямовані в ті заклади, де вони в найкоротший термін можуть допомогти пацієнтам.
У загальних лікарнях буде 6 базових напрямків: анестезіологія, неврологія, інфекційні хвороби, ортопедія і травматологія, терапія, хірургія. У кластерних будуть відділи кардіології, алергології, дерматовенерології, психіатрії тощо. Надкластерні будуть містити найбільший спектр послуг, зокрема по напрямках гастроентерологія, неонатологія, ендокринологія, інтенсивна терапія, кардіохірургія, отоларингологія, пульмонологія, судинна хірургія тощо.
У 2023 році реформа розпочинається в 19 регіонах. За останніми наявними даними (на момент написання статті), до спроможної мережі увійшли 542 медзаклади: 275 загальних, 149 кластерних та 118 надкластерних лікарень. Детальніше про інфраструктурний етап медреформи ми писали в одному з попередніх випусків.
Дисклеймер: Цей інформаційний матеріал підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданої від імені народу Сполучених Штатів Америки. Відповідальність за зміст цього інформаційного матеріалу, який необов’язково відображає погляди USAID, Уряду Сполучених Штатів Америки, несе виключно компанія ТОВ «Делойт Консалтинг» в рамках контракту №72012118C00001.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
