У мережі час від часу з’являються повідомлення від Держпродспоживслужби про те, що в Україні виявили небезпечну продукцію, завезену із інших країн. Часто у таких повідомленнях фігурує Польща. Пропагандисти за допомогою перекручування офіційної інформації просувають хибні наративи про те, що поляки навмисне експортують в Україну отруйну їжу.
За підтримки проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» VoxCheck щотижня аналізує та спростовує наративи щодо системи охорони здоров’я, які поширює російська пропаганда в інформаційному просторі України, Білорусі, росії.
Місінформація: Поляки тричі намагались отруїти українців, завозячи до країни небезпечне печиво, горіхи та курятину
У проросійських каналах поширюють інформацію про те, що поляки знову намагаються отруїти українців. Так, із Польщі в Україну завезли курятину із сальмонельозом. До цього в Україну вже завозили польське отруйне печиво та горіхи. Також був випадок, коли в Україні намагались продавати італійський рис із кадмієм, оскільки в Італії його «забракували».
Як насправді?
Держпродспоживслужба справді отримувала повідомлення про експорт небезпечних продуктів із інших країн, зокрема Польщі. Однак у жодному випадку не йшлося про навмисну спробу отруєння.
Розберемо кейси у хронологічному порядку. 12 січня регіональні управління Держпродспоживслужби отримали повідомлення від Європейської системи швидкого оповіщення про харчові продукти і корми (Rapid Alert System for Food and Feed, RASFF) про те, що у печиві румунського виробника Ro Star S.A., яке експортувалось із Польщі до України, виявили зависокий вміст акриламіду. Тобто йшлося не про польське, а румунське печиво. Більше того, саме Польща під час проведення службового контролю Держсанепіднагляду виявила, що в окремих партіях печива рівень акриламіду перевищує норму та подала відповідну інформацію до Європейської Комісії. Комісія, у свою чергу, повідомила про порушення всім членам мережі. Такий алгоритм передбачений системою для того, щоб країни ЄС діяли швидко та скоординовано у відповідь на загрозу здоров’я, спричинену харчовою продукцією або кормом.
Акриламід — це хімічний компонент, який утворюється при приготуванні їжі та може накопичуватись в організмі, провокуючи рак. Деякі харчові продукти, багаті вуглеводами (хліб, картопля, кава, печиво та тістечка, сухарі та чіпси), утворюють актиламідну сполуку під час смаження чи запікання при температурі вище 120°C, коли цукор та крохмаль вступають у реакцію із аспарагіном — амінокислотою, одним із компонентів білка.
Також 19 січня стало відомо про ввіз небезпечної партії арахісу, у якій рівень афлатоксинів (В1 та сумарної кількості В1, В2, G1 і G2) перевищував норму. Він експортувався з Єгипту через Польщу до України. Цього разу проблему виявила Німеччина. Утім, знову йдеться навіть не про польські продукти: польська компанія виступала лише посередником між компаніями із Єгипту та України. І робила вона це тому, що прямий експорт до України неможливий через блокаду росією морських портів.
Афлатоксин-В1 — це отруйна речовина для людей і тварин, яку виділяють деякі види мікроскопічних цвілевих грибів. Він негативно впливає на імунітет людини, може викликати злоякісні пухлини та цироз печінки.
9 лютого RASFF повідомила Держпродспоживслужбу України про виявлення Salmonella enterica ser. Enteritidis у курячому м’ясі (ММО), що експортувалося з Польщі. Бактерію в партії експортної курятини виявила Латвія 17 січня та повідомила Європейську Комісію. Загалом виробник постачав м’ясо крім Латвії та України також до Анголи, Екваторіальної Гвінеї, Ліберії та на Коморські острови. Усі країни-одержувачі отримали повідомлення з проханням вивести отриманий товар із ринку.
Бактерія роду Salmonella викликає інфекційне захворювання сальмонельоз. Симптоми сальмонельозу: підвищення температури, головний біль, слабкість, нездужання, біль в животі, нудота, блювання, діарея. Хвороба може перебігати в легкій формі. Проте, в деяких випадках, пов’язане з хворобою зневоднення може становити загрозу для життя.
І накінець, 17 лютого RASFF повідомила Держпродспоживслужбу України про те, що в експортованому із Італії рисі для різотто виявлено підвищений вміст кадмію. Перевищення норми кадмію першою виявила Фінляндія 3 лютого. Після цього розслідування в себе провели країни, які також закуповують або перепродають рис цього виробника, та сама Італія. Українська компанія-одержувач постачала рис із Польщі, тож українську сторону повідомили про проблему 17 лютого, коли були готові польські результати перевірки. Тобто навмисно в Україну отруйний рис не завозили, його експортували по всій Європі і продавали в самій Італії. Навпаки, після виявлення загрози українську сторону одразу повідомили (результати розслідувань Польща надала Єврокомісії 17 лютого, того ж дня українські служби отримали повідомлення у RASFF), щоб вона оперативно вивела небезпечний продукт із полиць магазинів.
Кадмій — це природний важкий метал, здатний накопичуватися в живих організмах. В організм людини кадмій потрапляє в основному з їжею і водою, хоча є й інші джерела надходження цього мікроелемента, наприклад, тютюновий дим. Кадмій має токсичну дію на нирки, кісткову і дихальну системи. Його відносять до числа канцерогенів, небезпечних для людини.
Подібні випадки трапляються постійно, і вирішуються за наступним алгоритмом: Держпродспоживслужба отримує повідомлення від системи RASFF і сповіщає про потенційну загрозу споживачів та замовників. Останні мають у визначений термін (як правило, до 3-х днів) вивести товар із ринку. До того ж, іноді небезпечні речовини виявляють і в українських продуктах. Наприклад, у січні повідомлялось про надмірний вміст кадмію у горосі, який Україна поставляла до Польщі. А у лютому виявили хлорпірифос в кормовому зерні пшениці з України, яке постачалось знову ж таки до Польщі. За логікою пропагандистів, українці виходить теж «навмисно труять поляків». Утім, такі висновки абсурдні.
Насправді ж ретельність перевірок говорить про зацікавленість ЄС у підтримці продовольчої безпеки. На загальноєвропейському ринку, частиною якого є і Україна після прийняття Угоди про асоціацію, діють принципи щодо реалізації харчової продукції:
- життя та здоров’я споживачів мають бути максимально захищені;
- продукція, імпортована до ЄС, має відповідати таким же вимогам, як і продукція, вироблена в ЄС;
- система контролю замість того, щоб фокусуватися на перевірці готового продукту, сфокусована на ризику;
- відповідальність за дотримання вимог безпечності несе оператор ринку;
- забезпечення гігієни та безпечності по всьому ланцюгу;
- превентивний контроль та превентивне забезпечення безпеки (HACCP);
- своєчасне інформування всіх задіяних сторін про існуючі та потенційні загрози через систему RASFF;
- простежуваність продукції протягом всього ланцюгу постачання для своєчасного відклику в разі загрози здоров’ю споживачів.
Дисклеймер: Цей інформаційний матеріал підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданої від імені народу Сполучених Штатів Америки. Відповідальність за зміст цього інформаційного матеріалу, який необов’язково відображає погляди USAID, Уряду Сполучених Штатів Америки, несе виключно компанія ТОВ «Делойт Консалтинг» в рамках контракту №72012118C00001.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
