Beta

Фінансування дитсадків вигідне для урядів

Photo: depositphotos
19 Квітня 2021
FacebookTwitterTelegram

7-8 квітня Київська школа економіки провела конференцію «Переосмислюючи гендер: економічна та соціальна ціна гендерної нерівності». VoxUkraine поспілкувався з одним із основних доповідачів конференції Мішель Тертільт, яка презентувала доповідь «Цього разу по-іншому: роль зайнятості жінок в умовах пандемічної рецесії» (коротка версія цього дослідження опублікована на VoxEU). Ця доповідь є частиною більш широкого дослідницького проекту, який вивчає вплив спричиненої пандемією рецесії 2020 року на ринок праці. Коли навесні 2020 року були запроваджені перші локдауни, доктор Тертільт та її співавтори відразу побачили, що це непропорційно впливає на жінок, та вирішили дослідити цей вплив.

Ця рецесія досить унікальна. Тоді як попередні кризи були «чоловічими рецесіями» (mancessions), коли рівень безробіття серед чоловіків зростав більше, ніж серед жінок, у 2020 році локдауни спричинили «жіночу рецесію» (she-cession), тобто безробіття серед жінок зросло на 2,9 в.п. більше, ніж серед чоловіків (за даними США). Порівняно з чоловіками у жінок зменшився не лише рівень зайнятості, а й кількість робочих годин. Мішель та її співавтори дослідили фактори, які зумовили такі результати. Дослідники виявили, що важливу роль відіграє рід занять жінок, оскільки більше жінок працюють у секторі послуг, що найбільше постраждав через пандемічні обмеження. Іншим важливим чинником є догляд за дітьми. Через закриття шкіл та дитячих садків навантаження на жінок значно виросло. Цей фактор виявився важливішим для сімей з дітьми від 5 до 15 років, ніж для сімей з дітьми у віці до п’яти років – вірогідно через те, що багато матерів, які мають дітей молодшого віку, працюють лише неповний робочий день. 

Однак є і хороші новини. Доктор Тертільт вважає, що така ситуація може мати довгострокові позитивні наслідки для гендерної рівності. У сім’ях, де батько може працювати вдома, тимчасом як мати має працювати за межами помешкання, наприклад, у сфері охорони здоров’я (за оцінками доктора Тертільт, таких сімей у США близько 10%), батько навчиться більше цінувати час, який він проводить із дітьми. А отже ймовірно, що він активніше опікуватиметься своїми дітьми й після закінчення пандемії. Такий батько може слугувати рольовою моделлю для інших сімей, а отже, зумовлювати зміну соціальних норм. Зрештою, домашні обов’язки будуть більш рівномірно розподілені між чоловіками та жінками. Цього не станеться відразу (йдеться про 10-15 років), і такий перехід буде нерівномірним як на рівні країн, так і всередині країн. Швидкість змін також буде залежати від можливостей для дистанційної роботи, які є вищими в розвинених країнах. Здатність працювати дистанційно дає матерям більше можливостей поєднувати кар’єру і виховання дітей, а також дозволяє чоловікам брати активнішу участь у догляді за дітьми, що в свою чергу йде на користь працюючим матерям. 

Яку політику слід проводити урядам, щоб допомогти сім’ям, які непропорційно постраждали під час поточної рецесії? Доктор Тертільт вважає, що урядам слід надавати допомогу з безробіття не лише тим, хто втратив роботу, а й тим, хто добровільно залишив свою роботу, щоб піклуватися про дітей – особливо одиноким матерям чи батькам.

Які інші політики сприяють гендерній рівності? Доктор Тертільт стверджує, що політика, орієнтована на обох батьків, приводить до більшої гендерної рівності на ринку праці. До прикладу, дослідження показують, що батьки, які взяли «татові місяці» (відпустка після народження дитини призначена спеціально для чоловіків), більше опікуються своїми дітьми не лише протягом цього часу, а й у всі наступні роки. Тож урядам доцільно забезпечити рівні можливості отримання декретних відпусток.

Ще однією важливою політикою є дитсадки. Уряди мають їх субсидувати. Вплив такої політики на державні фінанси, скоріше за все, позитивний, оскільки податки, які сплачують батьки, що таким чином отримали можливість працювати, більш ніж компенсують витрати на державні дитячі садки. Водночас найм няні є занадто дорогим для багатьох батьків, особливо якщо на ці витрати не можна зменшувати оподатковуваний дохід, як у більшості країн.

Що ж до гендерних квот, тут є плюси і мінуси. З одного боку, жінки на високих посадах можуть слугувати взірцем для наслідування для інших жінок і дівчат. Вони можуть змінювати стереотипи у ширших груп населення. З іншого боку, квоти можуть призвести до стигматизації («ми призначили вас, бо ви жінка»). Емпіричні дослідження показують, що ефект від квот є різним у різних країнах і залежить від соціального оточення. Наприклад, квоти для місцевих політиків в Індії привели до збільшення кількості жінок, які висуваються і виграють вибори голів місцевих рад. Інше дослідження розглянуло квоти в списках кандидатів на місцевих виборах в Іспанії і не виявило, що квоти збільшували ймовірність того, що жінки стануть мерами чи лідерами партій.

За спостереженнями доктора Тертільт, вивчення гендерних питань посідає все більш важливе місце в сучасних економічних дослідженнях. Раніше гендерні дослідження вважалися мікроекономічною темою і вивчалися переважно емпірично. Сьогодні ж гендер і сім’я сприймаються більш серйозно й іншими галузями економічної науки, як-от макроекономіка чи фінанси, оскільки те, що відбувається в сім’ях, впливає на багато інших аспектів (наприклад, гендерні упередження в фінансовому секторі впливають на видачу кредитів, а отже й на розвиток бізнесу).

Біографічна примітка: Мішель Тертільт – доктор економічних наук, професорка Майнгаймського університету. Її дослідження зосереджені на макроекономіці з особливим фокусом на питаннях розвитку та внутрішньосімейних стосунків. Мішель Тертільт нагороджена Премією Ґотфріда Вільгельма Лейбніца за роботи, що заповнюють прогалину між економікою сім’ї, питаннями розвитку та макроекономікою. Вона також отримала нагороду Yrjö Jahnsson Award за внесок в теоретичні та прикладні дослідження, які мають важливе значення для економічної науки в Європі. 

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний