Важливі законопроєкти. Випуск 44: відповідальність членів РНБО за незаконні рішення, можливість суміщати посаду депутата з посадою міністра

Вони пропонують: дозволити суміщати посаду депутата з роботою міністра, запровадити відповідальність членів РНБО за незаконні рішення, зупиняти строки давності для злочинців, які замість відбування покарання обрали військову службу, запровадити обов’язкову військову підготовку для студентів-медиків та ухвалити рамковий закон про державну політику національної пам’яті. Про це та інше читайте в описі важливих законопроєктів. 

Дозвіл на сумісництво роботи депутата і політичної посади в уряді 

Зараз законодавство забороняє народним депутатам одночасно бути міністрами, працювати на державній службі, на посаді міського чи сільського голови, займатися будь-якою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової, творчої і медичної практики), зокрема керувати підприємствами. Депутат, призначений на несумісну посаду, наприклад, на посаду міністра, протягом 20 днів має подати до Верховної Ради заяву про складання мандату. Якщо під час голосування про складання мандату не вистачає голосів за позитивне рішення, такий депутат автоматично припиняє роботу в уряді і повертається до депутатської роботи. 

Законопроєкт 13304 пропонує дозволити депутатам суміщати роботу нардепа з політичною посадою у виконавчій владі (прем’єр-міністра, міністрів, їхніх заступників). Решта дозволів та заборон на сумісництво залишаються без змін. 

Крім того, проєкт пропонує надати політичним партіям право офіційно розробляти законопроєкти та проводити їх адвокацію через своїх членів, які займають політичні посади, а також дозволити використовувати на це кошти, які партія отримує від держави.

Встановлення відповідальності членів РНБО за незаконні рішення 

Зараз члени Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) не несуть відповідальності за законність своїх рішень, а укази Президента, які вводять ці рішення в дію, можуть бути оскаржені у Верховному суді України тільки якщо порушують права, свободи чи інтереси конкретної особи (в цьому разі оскарження може ініціювати ця особа) або підприємства (в такому разі оскаржити санкції можуть керівники, власники підприємства чи інші уповноважені особи, якщо їхні права чи інтереси порушені). Законопроєкт 13311 пропонує запровадити відповідальність членів РНБО за підтримку рішень, які суд згодом визнав незаконними. Тобто кожен, хто голосував за певне рішення (наприклад, про застосування санкцій), нестиме майнову відповідальність (обов’язок компенсувати частину збитків), якщо рішення було визнано судом незаконним і завдало шкоди особі чи підприємству. За порушення особистих прав чи свобод законопроєкт також передбачає грошову компенсацію — тобто навіть за порушення немайнових прав законопроєкт запроваджує майнову відповідальність. 

За цим законопроєктом Голова РНБО має перевіряти рішення органу на відповідність Конституції та законам України і повертати їх на доопрацювання в разі порушень.

Проєкт пропонує дозволити скасування указів Президента, що вводять в дію рішення РНБО, у судовому порядку. Проєкт не визначає, який саме суд зможе зупиняти Укази Президента, однак відповідно до статті 266 КАСУ адміністративні справи з оскарження актів Президента України розглядає Верховний Суд як суд першої інстанції. Суд отримає право тимчасово призупинити чинність указу Президента, який вводить у дію рішення РНБО, поки триває розгляд справи про його законність (на сьогодні не допускається зупинення актів Президента України в такому випадку). 

Зміни строків давності судового провадження у зв’язку з військовою службою

Чинний Кримінальний кодекс передбачає, що людину можна звільнити від кримінальної відповідальності, якщо з моменту злочину минув певний час — тобто вийшов термін давності. Це 2 роки для простих правопорушень, 3 — для легких злочинів із покаранням до 2 років, 5 — для інших легких злочинів, 10 — для тяжких, 15 — для особливо тяжких. Якщо за цей час слідство і суд не винесли обвинувальний вирок, людину вже не можна буде засудити за цей злочин.

Проте закон передбачає ситуації, коли цей строк «зупиняється», тобто тимчасово не рахується. Це зроблено для того, щоб не дати людині уникнути відповідальності лише через те, що вона перешкоджає розгляду справи або не може брати участь у процесі з об’єктивних причин. Наприклад, якщо людина ховається від слідства чи суду (не з’являється без поважної причини на виклик слідчого, прокурора або до суду, і суд офіційно оголосив її в розшук), строк давності зупиняється. Тобто в такому разі вона не зможе «перечекати» строк сховавшись, щоб уникнути вироку.

Так само строк давності зупиняється, якщо людина об’єктивно не може брати участь у провадженні — наприклад, через тяжку тривалу хворобу або мобілізацію на військову службу в умовах, коли фізично неможливо бути присутнім у суді навіть дистанційно. Тут зупинення строку потрібно для захисту самої людини — щоб справа не була розглянута без її участі і без можливості захисту. Якщо ж людина має іншу поважну причину (наприклад, відрядження чи сімейні обставини), яка не перешкоджає їй брати участь у розгляді справи протягом тривалого часу, строк давності не зупиняється.

Важливо розуміти, що зупинення строків не є «покаранням» для людини і не створює для неї гірших умов. Воно застосовується для забезпечення справедливого процесу та для того, щоб злочинець не міг скористатися своїм ухиленням, а добросовісна особа — не втратила право на захист через об’єктивні обставини.

Перебіг строку поновлюється, коли особу затримують або вона з’являється до органів слідства, прокуратури чи суду для участі у провадженні. 

Законопроєкт 13284 пропонує додати, що під час воєнного стану строки давності також зупиняються для підозрюваних, які після злочину підписали контракт із військовим підрозділом. Але це не відбувається автоматично — строк зупиняється тільки тоді, коли підозрюваний не може брати участь у судових засіданнях навіть у форматі відеоконференції через безпосередню участь у бойових діях або інших завданнях, пов’язаних із обороною країни. Це має бути підтверджено бойовим наказом або розпорядженням командира. Якщо ж така людина служить у тилу і може з’являтись на суд хоча б дистанційно, провадження не зупиняється, і строк давності продовжує обраховуватись.

Запровадження додаткових щорічних відпусток для військових, які служать у зоні бойових дій

Під час воєнного стану військовослужбовці мають право на відпустку 30 днів на рік (одночасно у відпустці має бути до 30% особового складу підрозділу), а також на одну додаткову відпустку за сімейними обставинами тривалістю до 15 календарних днів. І основна і додаткова відпустки надаються без урахування часу на дорогу, але не більше двох діб в один бік. 

Законопроєкт 13303 пропонує запровадити новий вид відпустки — щорічну додаткову відпустку для військових, які служать у зоні бойових дій. Така відпустка буде оплачуватися, її можна буде використовувати разом з основною відпусткою або окремо. Кількість днів залежатиме від тривалості служби в бойових умовах: після одного року — 10 днів, після двох — 20, після трьох — 30, а якщо військовий відслужив у бойових умовах понад 4 роки, додаткова відпустка складатиме 40 днів.

Запровадження нових видів державної допомоги сім’ям з дітьми

Зараз законодавство передбачає низку видів державної допомоги сім’ям з дітьми, зокрема допомогу при народженні дитини та виплати матерям-героїням. Законопроєкт 13295 пропонує зміни до існуючої системи. З грошової виплати при народженні дитини (зараз 41280 грн, з яких 10320 грн виплачується одразу, а решта — протягом 36 місяців), законопроєкт пропонує запровадити щомісячну допомогу на утримання дитини до 6 років у розмірі прожиткового мінімуму для дітей такого віку (зараз 2563 грн на місяць). Вона буде нараховуватися на картку виключно для витрат на дитячі товари та послуги (аналогічно з монетизованою формою «Пакунка малюка»).

Окремо запроваджується допомога дитині на майбутнє — виплата, яка лежатиме на депозиті до повноліття дитини. Її розмір — 25 прожиткових мінімумів для дітей до 6 років (зараз приблизно 64 тис. грн). Дострокове зняття депозиту допускається лише у виняткових випадках (наприклад, тяжке захворювання, придбання житла чи оплата навчання). Якщо дитина проживала в Україні менше 9 років до 18-річчя, вона втрачає право на ці кошти.

Зміни торкнуться і виплат матерям-героїням. Зараз допомога становить десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб — 30280 грн). Законопроєкт пропонує встановити таким жінкам щомісячну допомогу в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн). Однак її будуть виплачувати тільки тим, хто не отримує соціальну або трудову пенсію — тобто з виходом на пенсію ця допомога припиняється. 

Крім того, проєкт пропонує запровадити безкоштовне підключення комунальних послуг для багатодітних сімей, заборону на припинення постачання комунальних послуг таким сім’ям, пільгове довгострокове кредитування на житло, транспорт або підприємницьку діяльність та заборону арешту на всі види державної допомоги, що надаються сім’ям із дітьми (хоча така заборона вже встановлена законом про виконавче провадження). Пільгове довгострокове кредитування на житло передбачає безвідсоткові кредити строком до 50 років для сімей, які відповідають визначеним у законопроєкті умовам. Право на кредит мають сім’ї, де всі члени не мають власного житла, мають необхідний трудовий стаж (від 2 до 4 років залежно від складу сім’ї) та принаймні один член сім’ї офіційно працевлаштований. Розмір кредиту на житло становить до 650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (майже 2 млн грн). Додатково для сімей з двома і більше дітьми передбачено безвідсоткові кредити на придбання транспортного засобу (до 325 прожиткових мінімумів — майже 1 млн грн) та на здійснення підприємницької діяльності (до 650 прожиткових мінімумів — 2 млн грн). 

Для бездітних сімей передбачено компенсацію 100% фактично понесених витрат на штучне (екстракорпоральне) запліднення.

За розрахунками авторів, щорічні витрати на реалізацію законопроєкту становитимуть близько 48,5–78,5 мільярдів гривень. Пропозицій щодо конкретних джерел фінансування автори не надають, але вказують, що органи влади мають вжити заходів для пошуку ресурсів, зокрема через перерозподіл бюджетних витрат, удосконалення оподаткування, боротьбу з тіньовою економікою або запровадження демографічного збору.

Протидія відмиванню коштів

Для посилення боротьби з відмиванням коштів законопроєкт 13233 пропонує створити два реєстри під управлінням ДПС. Перший — реєстр рахунків і сейфів фізичних осіб. Другий — реєстр бенефіціарів трастів. 

Законопроєкт накладає на банки, платіжні установи та емітентів електронних грошей обов’язок повідомляти про відкриття й закриття рахунків, електронних гаманців і сейфів. Довірчі власники трастів і ті, хто торгує культурними цінностями у вільних портах (спеціальні митні зони для зберігання, обробки або продажу товарів без сплати ввізних мит і податків; магазини duty free — лише один із можливих форматів у таких зонах), повинні будуть виконувати вимоги фінмоніторингу як суб’єкти первинного фінмоніторингу — тобто здійснювати перевірку клієнтів. Для них запроваджуються вимоги з дотримання внутрішніх правил, перевірки репутації, програм фінмоніторингу та обов’язок повідомляти про розбіжності в інформації про бенефіціарів. Власники трастів та торговці культурними цінностями тепер повинні будуть повідомляти правоохоронців про підозри та не допускати до участі у фінансових установах осіб із судимістю (йдеться про непогашену та незняту судимість). ДПС зможе штрафувати, обмежувати діяльність і відкликати ліцензії за порушення у поданні інформації про кінцевих бенефіціарів. 

Викривачам у сфері фінмоніторингу законопроєкт гарантує безоплатну правову допомогу, захист від звільнення і нерозголошення особистих даних.

Оподаткування доходів військовополонених-нерезидентів

Законопроєкт 13274 пропонує запровадити окреме визначення для цієї категорії осіб — «фізичні особи − нерезиденти України військовополонені». Установи, де тримають військовополонених — тобто слідчі ізолятори чи табори — відображатимуть у податкових розрахунках доходи військовополонених та суми податків на них — податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

За оцінками уряду, надходження до держбюджету від податків на доходи військовополонених у 2025 році становитимуть 1,4 млн гривень. За повідомленнями медіа, військовополонені-нерезиденти отримують від 1500 до 2000 грн на місяць.

Зміни правил ринку деревини – альтернативні підходи

Про законопроєкт 13227 про ринок деревини ми писали у попередньому випуску. Альтернативний законопроєкт 13227-1 запроваджує чотириетапну модель біржових торгів деревиною. На першому етапі участь беруть лише підприємства, що займаються переробкою деревини, внесені до спеціального переліку. У межах цього етапу до 40% обсягу деревини виділяють для малих виробників (до 50 працівників та обсяг річної переробки до 5000 кубометрів). Якщо після основних торгів продано менше 70% обсягу, решта лотів переходить на повторні основні торги, де також беруть участь лише деревообробні підприємства. Далі йдуть додаткові торги, а після них — повторні додаткові, до яких допускаються всі учасники, що відповідають вимогам біржі: наявність реєстрації в Україні, відсутність заборгованості, подання належної документації, технічна можливість працювати в електронній системі, відсутність конфлікту інтересів та санкцій.

Учасники ринку повинні подавати Держлісагентству декларації з даними про обсяги заготівлі, купівлі, переробки, продажу деревини, види продукції, яку вони виробляють, кількість працівників, обладнання та джерела сировини. Декларації обов’язкові для включення підприємства до спеціального Переліку деревообробних підприємств, що дає право брати участь у біржових торгах. Для участі в торгах учасники зобов’язані вносити гарантійні внески — кошти або банківську гарантію, розмір якої встановлює біржа залежно від обсягу лота. Це потрібно, щоб гарантувати, що переможець торгів має кошти на оплату товару.

Альтернативний законопроєкт 13227-2 передбачає створення єдиного державного лісового порталу, через який учасники ринку мають реєструватися, подавати плани заготівлі, звіти, заявки на дозволи, сертифікати, декларації про продаж, переробку, експорт, розділення партій. Портал включатиме реєстр декларування про операції з деревиною, а Перелік суб’єктів перероблення деревини формуватиметься автоматично в електронній формі. Кожна партія деревини отримає унікальний цифровий ідентифікатор, що дозволить простежити її шлях від заготівлі до кінцевого продажу. Проєкт забороняє органам влади запроваджувати будь-які додаткові обмеження чи вимоги, прямо не прописані в законі. Угоди між учасниками ринку мають містити такі обов’язкові умови: обсяги, якість, строки поставки, ціну, відповідальність сторін. Для окремих видів продажу — у законопроєкті це оборонні чи публічні (державні) закупівлі — передбачені особливі договірні умови, як-от фіксовані ціни, спеціальні строки, підвищені гарантії.

Законопроєкт 13227-3 запроваджує аналогічну до законопроєкту 13227-1 чотирьохетапну модель біржових торгів деревиною. Цей проєкт уточнює, що для участі в торгах потрібні гарантійні внески, розмір яких організатор торгів визначає на основі ринкових ризиків, але внесок не може перевищувати 1,5% стартової ціни лота або 1,5 мільйона гривень.

Обов’язкова військова підготовка для студентів медичних і фармацевтичних спеціальностей

Наразі військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу (військова кафедра) в Україні за власним бажанням можуть проходити всі громадяни, які мають чи отримують ступінь не нижче бакалавра, є придатними до військової служби за станом здоров’я (і це підтвердила військово-лікарська комісія) та мають високі морально-ділові якостями (оцінюються під час бесіди з призовною комісією, на основі довідок з місця роботи, навчання, поліції). Порядок підготовки встановлює уряд за поданням Міноборони, а під час воєнного стану строк підготовки може скорочуватись удвічі (стандартний термін — до 2 років, якщо заняття раз на тиждень). Перелік спеціальностей та обсяги підготовки визначаються Міноборони за погодженням із МОН.

Законопроєкт 13276 пропонує новий підхід: для студентів медичних і фармацевтичних спеціальностей військова підготовка стає обов’язковою, якщо вони придатні до служби та пройшли професійно-психологічний відбір (включає психологічне тестування, оцінку інтелектуальних і психофізіологічних здібностей, придатності до конкретних військових спеціальностей. Його проводять військові психологи за спеціальними методиками). Заклади вищої освіти, які готують медиків і фармацевтів, будуть зобов’язані забезпечити їхню підготовку як офіцерів запасу медичної служби. 

Водночас студенти інших спеціальностей, як і раніше, проходитимуть підготовку на добровільних засадах, але замість перевірки морально-ділових якостей студенти мають пройти професійно-психологічний відбір.

Рамковий закон про державну політику національної пам’яті в Україні

Законопроєкт 13273 закладає основи державної політики у сфері національної пам’яті. Він визначає, що держава має підтримувати дослідження історії, пам’ятні заходи, боротьбу з антиукраїнською пропагандою, а також залучати до цього державні органи, архіви, громадські організації та громадян. Український інститут національної пам’яті координує цю роботу, збирає, узагальнює, оприлюднює інформацію про порушення (випадки, пов’язані з пропагандою тоталітарних режимів, запереченням злочинів проти українського народу, пропагандою російської імперської політики), дає роз’яснення й рекомендації, але сам не перевіряє виконання цих правил (інформацію про порушення Інститут отримує з відкритих джерел, від органів влади, правоохоронців, громадських організацій та громадян) та не штрафує порушників.

Громадські організації можуть подавати до Інституту пропозиції у сфері національної пам’яті, брати участь у реалізації Державної стратегії відновлення та збереження національної пам’яті, організовувати заходи, допомагати дослідженнями, підтримувати створення меморіалів, музейних експозицій або книг пам’яті. Держава обіцяє підтримувати такі ініціативи, у тому числі фінансово, через конкурси або гранти. 

Проєкт запроваджує поняття «рашизм» як сучасну імперсько-тоталітарну ідеологію Росії, що ґрунтується на російському шовінізмі, імперських традиціях, методах СРСР та нацизму.