Фокус благодійництва під час війни: не змістився, але розширився

Далі розповідаємо про структуру дослідження та його ключові висновки.

Дослідження базується на інформації, отриманій у результаті опитування 98 українських некомерційних організацій, які погодилися взяти участь*:

• 54% — громадські організації;
• 37% — благодійні організації та фонди;
• 9% — соціальні підприємства, комунальні установи, новостворені волонтерські організації та місцеві громади.

Опитування розкрило такі теми:

• фокус діяльності організацій;
• локація діяльності;
• потреби та їхня задоволеність;
• стан команди у період війни;
• побудова партнерств.

Фокус діяльності переважно залишається стабільним

Більшість благодійних організацій (71) під час війни допомагають бенефіціарам, які визначені статутною діяльністю. Вони чітко тримають фокус роботи, що допомагає благодійності розвиватися стало. Проблеми та бенефіціари мирного часу не зникли, тож важливо пам’ятати свою основну місію та працювати в цьому напрямку. 

На другому місці серед бенефіціарів діяльності НУО — внутрішньо переміщені особи, їм допомагають 67 організацій.

Найменше організацій, лише 5, допомагають тваринам, що отримали травми або втратили дім.

Локалізація діяльності

Серед опитаних організацій 33 (майже 18%) охоплюють своєю діяльністю всю Україну або більшість областей країни. 21 організація працює у Київській області, 14 — у Харківській та 13 — у Львівській області.

Критично мало організацій — лише по 3 — зазначили, що їхня діяльність поширюється на Хмельницьку, Рівненську та Одеську області, і лише 1 організація працює у Кіровоградській області.

Одним із найпопулярніших напрямків діяльності організацій є збір гуманітарної допомоги мирному населенню, яке постраждало внаслідок повномасштабного вторгнення (68 організацій). Найменш популярними темами виявились адвокаційна діяльність та оцінка руйнувань та втрат.

НУО потребують підтримки

32 організації повідомили, що їхні команди залишилися на своїх місцях у повному складі, співробітники 52 організацій частково переїхали у більш безпечні місця і команди 14 організацій евакуювалися.

Найбільше запитів від НУО є на фінансову підтримку, про потребу в ній зазначила 81 організація. Також багато організацій (66 із 98) потребують гуманітарної допомоги.

Деталізуючи, яким чином зазначені види допомоги задовольнять потреби організацій, 36 респондентів відповіли, що фінансування потрібне у першу чергу на утримання працівників та можливість продовжувати реалізацію проєктів. Чималий запит і на фінансування логістичних потреб та закупівлю гуманітарної допомоги.

Крім того, НУО мають запит на експертну підтримку (24) — щодо налагодження процесів та залучення коштів.

Наразі організації мають середній рівень задоволеності своїх потреб. А найбільше підтримки очікують від державних установ (30 організацій або 45% респондентів), зокрема від міської влади та міністерств. При цьому організації вважають, що найбільше державні установи можуть допомогти інформаційно, надати матеріальну та логістичну підтримку.

НУО відкриті до партнерств

Благодійний сектор зараз відчуває велику потребу в підтримці та співпраці. 85% опитаних організацій зазначили, що розглядають можливості партнерств. Нинішні потреби — нагальні, часто унікальні та безпрецедентні, тому очікувано, що благодійники потребують допомоги та кооперації. Кожен із нас має певну експертизу, варто ділитися та приймати допомогу.

На питання: «Чим НУО можуть бути корисними для інших установ?», найчастіша відповідь – «Координація дій». Некомерційний сектор відкритий до кооперації для реалізації благодійних потреб.

Окрім того, опитування дозволяє зробити такі висновки:

• більшість організацій продовжують роботу та запускають нові проєкти, пов’язані з війною;
• частіше за інших нові проєкти запускають організації, в яких частина команди залишилася на місці, а частина — переїхала (67%);
• більшість організацій продовжують основний, довоєнний, вектор діяльності і підтримують власних бенефіціарів (63%);
• більшість організацій збирають потреби бенефіціарів точково (31%) та комунікують з бенефіціарами телефоном, через листування, живі розмови тощо.

Як бачимо, через вторгнення росії українські некомерційні організації зіштовхнулися з новими викликами. Багатьом довелося переформатувати роботу, забезпечити переміщення своїх працівників і не лише продовжити поточні проєкти, але й й взятися за нові завдання на вимогу сьогодення. Наразі благодійний сектор ще перебуває на етапі змін. Важливо й надалі відслідковувати ці зміни та реагувати на актуальні потреби організацій, без чиєї підтримки суспільству не обійтися.