Ґендерна рівність та ефективне розподілення державних коштів

Бюджетним кодексом України (ст. 7) передбачено, що розподіл видатків між державним та місцевими бюджетами ґрунтується на «необхідності максимально можливого наближення надання публічних послуг до їх безпосереднього споживача». Безпосередні споживачі це і є громадяни України – люди різного віку, які проживають у сільській чи міській місцевості, жінки та чоловіки. Розуміння цих параметрів збільшує ефективність бюджетного процесу.

Ґендерно орієнтований підхід на усіх стадіях бюджетного процесу є дуже важливим для ефективного розподілу та використання бюджетних коштів. Він орієнтований на забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, спрямовує витрати на тих, хто їх найбільше потребує, і підвищує прозорість витрат бюджету з урахуванням потреб жінок та чоловіків (прозорість, як відомо, є запорукою боротьби з корупцією).  

Варто зазначити, що надзвичайно важливою є інтеграція ґендерного підходу саме на рівні програмно-цільового методу бюджетного процесу, що є умовою реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017 – 2020 роки.

Ґендерний підхід у бюджетному процесі. Досвід державних органів

Розглянемо ґендерно орієнтований підхід на двох рівнях: державного та місцевих бюджетів.

Рівень державного бюджету – бюджетні програми

Головна ціль державних установ – це надання якісних послуг громадянам, а отже, кожен громадянин, відкривши паспорт бюджетної програми на сайті державного органу, має бачити, хто надає послуги, скільки на них витрачається грошей і хто їх безпосередній отримувач.

Станом на 2019 рік, впровадження ґендерного підходу у бюджетний процес відбувається фрагментарного. Одним з ЦОВВ, що найкраще інтегрує інструмент ґендерного бюджетування є Міністерство внутрішніх справ України. У 2019 році з 30 бюджетних програм, 12 програм містили ґендерний аспект. Ці 12 програм поки лише в основному розподіляють надавачів послуг за статтю, але вони практично не враховують ґендерні показники при оцінці, плануванні ефективності та якості використання коштів у цих бюджетних програмах. Проте, на даний момент це найкращий показник серед інших міністерств.

Приклад

Розглянемо бюджетну програму МВС «Забезпечення виконання завдань та функцій у сфері громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб» для кращого розуміння, як працює ґендерно орієнтований підхід. 

Що в цій програмі зроблено добре? В паспорті бюджетної програми ґендерний аспект міститься у показнику «затрат», а саме виокремлюються кількість жінок серед державних службовців та серед працівників. 

А які є недоліки? Наразі бракує інформації щодо ґендерного розподілу серед керівників органів міграційних служб. Існує ризик, що розрив між чоловіками та жінками є на рівні посад. Паспорт бюджетної програми має містити таку інформацію, щоб оцінити в якій мірі жінки обмежені в доступі до прийняті рішень та впливу на політику цього органу. І так, жінки та чоловіки, зазвичай, за категоріями отримують однакову ставку. Але через те, що чоловіків на керівних посадах більше, а також через інструмент надбавок та компенсацій за відрядження, зазвичай і формується розрив в оплаті праці чоловіків та жінок. Крім того, в показниках «продукту», ми не бачимо, кому видається посвідки на тимчасове та постійне проживання, а значить не можемо оцінити, хто отримує послуги та які їх реальні потреби. В частині «ефективності», серед яких показники, що фіксують середньодобові витрати на 1 особу, відсутнє розподілення на різні групи жінок та чоловіків. Наприклад, у жінки-біженки, яка стала жертвою торгівлі людьми та неповнолітнього хлопця різні потреби, отже, їх забезпечення потребує різного рівня витрат. А показники «якості» практично не висвітлюють послаблення негативних чи посилення позитивних тенденцій у сфері міграції чи користі для суспільства від реалізації цієї бюджетної програми, у тому числі з точки зору забезпечення гендерної рівності. 

Місцевий рівень

На місцевому рівні впровадження ґендерно орієнтованого підходу відбувається більш активно ніж на державному. Цьому сприяє успішна реформа децентралізації та активна підтримка у цьому напрямку проектів міжнародної-технічної допомоги. Аналіз паспортів бюджетних програм, що фінансуються з місцевих бюджетів, проведений командою Проекту «Ґендерне бюджетування в Україні» показав, що станом на початок 2019 року, при формуванні 320 бюджетних паспортів був застосований ґендерний підхід. Серед загальної кількості проаналізованих програм, 43 відсотки програм, які включали ґендерний підхід стосувались освіти та науки. (Рис. 1). Зважаючи, що бюджетних програм на місцевому рівні у нас тисячі, то ми можемо констатувати, що ґендерне бюджетування поки не розкрило повністю свій потенціал у можливості покращення життя населення.   

Проте, знову ж, для посилення такого інструменту як ґендерне бюджетування, місцевий рівень потребує тісної співпраці з центральними органами виконавчої влади, включаючи внесення змін до ряду наказів та положень, які регулюють роботу розпорядників коштів на місцевому рівні. 

Рекомендації

У 2019 році норми про ґендерну рівність були закріплені у чотирьох наказах Мінфіну, але для того, щоб зробити ґендерно орієнтований підхід у бюджетному процесі всеохоплюючим та обов’язковим для застосування, необхідно включити положення щодо нього у Бюджетний кодекс України.

Також, потребує вдосконалення статистична база та реєстри з розбивкою за ґендерним аспектом, якими користуються бюджетні установи при формуванні те реалізації бюджетних програм. Крім того, має бути посилена роль Мінфіну у процесі інституалізації ґендерного бюджетування. Наприклад, має бути призначена одна або декілька осіб, на яких будуть покладені обов’язки щодо впровадження ґендерного бюджетування відповідно до посадових інструкцій. 

Також має бути налагоджена комунікація та співробітництво з головними розпорядниками коштів під час підготовки запитів та паспортів бюджетних програм, щоб ґендерні аспекти у цих документах не виступали «формальним чинником», а були направлені на якомога ефективніше використання публічних коштів. Для цього необхідно, щоб представники ГРК та Мінфіну проходили спільне навчання з ґендерно орієнтовного бюджетування та дотримувались єдиної методики із його застосування. Важливу роль відіграє наголошення на ролі ґендерного бюджетування у директивах Мінфіну, якими керуються ГРК у своїй роботі.   

Іншими важливими акторами у цьому напрямку мають виступити Офіс фінансового контролю та Рахункова палата України, що будуть здійснювати державний фінансовий контроль та аудит результативного та цільового використання коштів з точки зору дотримання рівних прав та можливостей жінок та чоловіків.