Global Firepower — «військовий рейтинг» без перевірених фактів та прозорої методології

Global Firepower та Україна  

Рейтинг Global Firepower створений у 2005 році. Є частиною мережі MilitaryFactory. На самому сайті вказано, що ресурс призначений для розваги, загальної довідки та історичної цінності. 

В українському інфопросторі цей рейтинг з’явився не вперше. Ще у 2017 році англомовне видання Kyiv Post посилалося на Global Firepower, назвавши його «аналітичним центром», а у 2018 — «аналітичним центром з питань оборони». Водночас в обох випадках медіа визнало свої помилки та виправило їх. 

У 2017 році Міноборони України також опиралося на дані «комплексного дослідження» Global Firepower. У 2018 році тодішній Президент України Петро Порошенко теж згадував про Global Firepower як «авторитетний незалежний аналітичний центр». 

Кожного року військовий рейтинг цитують в українських медіа. Зазвичай його не називають аналітичним центром, швидше згадують як просто «рейтинг». 

Методологія… А де вона?

На сайті Global Firepower вказано, що для формування рейтингу наразі враховують понад 60 показників держави. Зокрема кількість населення, військових, техніки, географічне розміщення, наявність корисних копалин тощо. Цікаво, що ще у 2022 році вказували про понад 50 показників. Проте чому вони додали або ж забрали той чи інший показник, не пояснюють. 

Водночас методологія рейтингу не включає, наприклад, реальний бойовий досвід, членство в альянсі чи наявність ядерної зброї. З останнім показником ситуація дивна, оскільки у 2018 за наявність ядерної зброї країні давали додаткові бали. Натомість у 2017 році чітко писали, що це озброєння до уваги не беруть. 

Хоч автори рейтингу вказують про велику кількість показників, детальний опис своєї формули військової міці та її розрахунки не розкривають. Тобто його утворення не є прозорим. Також він включає виключно кількісні показники. Які теж не точні та не підкріплені джерелами. Для утворення рейтингу беруть дані з CIA World Factbook та «різних джерел». У 2017–2018 роках навіть використовували «Вікіпедію». У 2025 році з джерелами працюють так само необережно.

Наприклад, за даними Global Firepower, усього в Україні 35,6 млн населення. Схожі оцінки справді озвучували українські посадовці та експерти. Автори рейтингу не називають джерело статистики, тож перевірити, наскільки коректно процитували оригінал, чи є саме першоджерело надійним — неможливо. У рейтингу не уточнюють, про які саме території йдеться — всі включно з тимчасово окупованими рф чи підконтрольні Україні. Це важливо розуміти, бо для вимірювання військової сили потрібна саме кількість на підконтрольних територіях. 

В урядовій Стратегії демографічного розвитку зазначено, що станом на липень 2024-го всього в Україні проживало 35,8 млн, з них 31,1 млн — на підконтрольних територій. Джерело — оцінки Інституту демографії та соціальних досліджень. 

У Global Firepower стверджують, що в Україні 2,2 млн військового персоналу. З них 900 тис. — вже діючі військові, 1,2 млн знаходиться у резерві та 100 тис. — це парамілітарні сили. Звісно, без жодних посилань і пояснень, як у рейтингу тлумачать «резерв» та «парамілітарні об’єднання». Зокрема до останніх у теорії могли зарахувати військових НГУ, ДПСУ, окремих підрозділів Нацполу чи ДФТГ. Однак як насправді визначали цю категорію — невідомо.

З визначенням загальної чисельності Сил оборони не легше. Лише у січні 2025 року Президент України називав різну чисельність армії: в інтерв’ю Лексу Фрідману — 980 тис., на зустрічі з прем’єром Польщі — 880 тис., в інтерв’ю Bloomberg — понад 800 тис. Він не уточнив, йдеться про ЗСУ чи загалом Сили оборони. Очільник ГУР Кирило Буданов ще у грудні 2023 року повідомив, що в СОУ знаходиться приблизно 1,1 млн осіб. 

Тобто Global Firepower не лише не розкриває джерела, але й не конкретизує, як тлумачити певні поняття. 

Також незрозуміло, як у рейтингу рахують техніку. У Global Firepower вказували таку кількість танків рф: 

• 2022 — 12 420; 
• 2023 — 12 566; 
• 2024 — 14 777; 
• 2025 — 5750. 

Водночас боєготові танки і танки на складах вони почали розмежовувати лише з 2023 року:

• 2023 — 8168 боєготових (усього в запасі — 12 566); 
• 2024 — 10344 (запас — 14 777); 
• 2025 — 4025 (запас — 5 750).

Global Firepower не пояснює, звідки такі цифри та перепади у кількості танків. Якщо спиратися на оцінки втрат, танків на озброєнні та на складах, неможливо знайти відповідь, чому в рейтингу 2025 року кількість танків зменшилась більше ніж удвічі. OSINT-аналітики WarSpotting підрахували, що за 2024 рік росія втратила 1132 танки. А в Oryx станом на 1 січня 2025 року зафіксували 3688 втрачених танків рф від початку вторгнення. 

Осінтери Covert Cabal, Jompy, Highmarsed оцінюють, що станом на кінець 2024 року на російських базах зберігання залишилось 3517 танків з 7342, які були ідентифіковані на момент перед вторгненням. До того ж не всі танки на зберіганні знаходяться у хорошому стані. 

За даними Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) від 13 лютого 2024 року, російське угруповання в Україні мало 2060 боєготових танків. Схожі цифри, але по всій армії рф, наводять у Military Balance (випуск за лютий 2024) — близько 2 тис. бойових танків та 4 тис. у резерві.   

У Global Firepower не аналізують безпілотну компоненту, хоча в Україні у 2024 році створили новий рід військ — Сили безпілотних систем. Утім, і до їхнього створення роль дронів помітно зростала, як для враження ворожих цілей у прифронтовій зоні, так і на території росії. За даними Головкома ЗСУ, у січні 2025 року  66% російської техніки вивели з ладу завдяки різним ударним БпЛА. Ще одне нововведення 2024 року — БПЛА-перехоплювачі, що збивають російські розвідувальні та ударні дрони.

Те ж саме стосується морських дронів — рейтинг просто не враховує їх. Україна не має великого флоту. Але частково компенсує це безпілотними катерами. Вони не лише знищують кораблі рф, але й перетворюються на багатофункціональну платформу: ними розміщують морські міни, їх оснащують снарядами РСЗВ, а встановлені на дрони ракети ППО вже вражали російські гвинтокрили. Звісно, ні морські, ні повітряні дрони повноцінно не замінюють «традиційні» засоби враження, але ігнорування їх — ще одна прогалина Global Firepower. 

Чи можливо визначити найсильнішу армію?

У відкритому доступі є ресурси, на яких вивчають збройні сили, але немає перевірених та універсальних «рейтингів найкращих армій світу». Наприклад, щорічник SIPRI, в якому досліджують військові витрати, продаж і виробництво зброї, ядерні арсенали, або Military Balance, де вказують оборонні бюджети або чисельність військових, озброєння. Так, у цих довідниках теж можуть бути неточності. Але вони краще за Global Firepower щонайменше з двох причин. Перша — їх складають профільні інститути, Стокгольмський інститут дослідження проблем миру (SIPRI) та Міжнародний інститут стратегічних досліджень, а не анонімні експерти. Друга — автори обережніше працюють із посиланнями і, де це можливо, вказують джерело даних.

Головна проблема у складанні рейтингів армій — навіть якщо коректно порахувати кількісні показники, якісні залишаться без оцінки. Окрім кількості техніки, потрібно враховувати її якість. Так само із тактикою застосування та навченістю особового складу. Неможливо звести в єдиний рейтинг і підтримку цивільного населення в разі війни: готовність мобілізуватися, працювати у ВПК чи донатити на потреби оборони. 

І з досвіду повномасштабного вторгнення ми бачимо, наскільки помилковими можуть бути суто кількісні підрахунки. Напередодні 24 лютого 2022 року деякі аналітики, медіа прогнозували, що Україна протримається кілька днів чи тижнів. Знову ж таки, спиралися на цифри — кратну перевагу росії в техніці, людях. На початку 2022 року росія була на 2 місці в топі Global Firepower, Україна — на 22. Утім, реальність виявилась складнішою за будь-які рейтинги.