Гра з правдою: дезінформація на Заході, яку поширює Хельга Цепп-Ларуш

Гра з правдою: дезінформація на Заході, яку поширює Хельга Цепп-Ларуш

24 Листопада 2023
FacebookTwitterTelegram
709

Після початку повномасштабного вторгнення на Заході активізувались псевдоексперти, які послідовно та невпинно поширювали та продовжують поширювати наративи, співзвучні з російськими. Вони ходять на етери політичних шоу, пишуть статті і організовують конференції у власних Інститутах. Та незалежно від того, які платформи використовують ці люди, їхні меседжі мають одну мету — дискредитувати Україну на світовій арені, зменшивши її підтримку та дозволивши росії закінчити розпочате у 2014 році загарбання українських територій. Проте чому їх слухають, як їм вдається просувати свої наративи та головне — як не стати жертвою їхньої дезінформації, про це йтиметься у новому матеріалі VoxCheck спільно з Центром протидії дезінформації при РНБО. 

Хельга Цепп-Ларуш — німецька політикиня, активістка, засновниця Інституту Шиллера та партії «Бюргерський рух за солідарність» (BüSo), YouTubeканали яких і є основною платформою Цепп-Ларуш для просування наративів співзвучних з російськими. Вона володіє кількома мовами, тож має змогу працювати не лише на німецькомовну аудиторію, а й на — англомовну. А керівна посада в політичному та економічному аналітичному центрі Інституту Шиллера з заявленими членами в 50-ти країнах, дозволяє охопити аудиторію по всьому світу.

Фото Хельги Цепп-Ларуш. Джерело: CGTN

Перше, що може збити неуважного глядача/читача з пантелику — це посада Цепп-Ларуш. Хіба може така поважна німецька політикиня поширювати дезінформацію? Ще й як, наведемо кілька прикладів.

27 лютого 2022 року, на третій день після початку повномасштабного вторгнення Цепп-Ларуш дала інтерв’ю китайському медіа СGTN, в якому звинуватила НАТО та США у провокуванні рф, в результаті чого президент росії Путін був змушений віддати наказ про напад на Україну: «Гадаю, президент Путін чітко дав зрозуміти, що червоні лінії перетнуто. Одного разу він сказав, що мені нікуди відступати, і Захід не почув цього. А потім 17 грудня він попросив у НАТО та Сполучених Штатів юридично зобов’язуючі гарантії безпеки про те, що НАТО не розширюватиметься далі на схід, що на кордоні не розмістять наступальну зброю, і що Україна ніколи не стане його членом. І він [Путін] не отримав відповіді на основне питання, лише на другорядні аспекти. Тож я думаю, що ви знаєте, що Захід зробив велику помилку, не прислухавшись до висловлених законних стурбованостей щодо безпеки росії, і тепер ми стоїмо на порозі чогось, що може повністю вийти з-під контролю».

У цьому випадку політикиня зманіпулювала та приховала очевидний факт: вимоги Путіна щодо гарантій безпеки прозвучали в грудні 2021 року, тоді як росія вторглась на територію України ще у 2014 році. Тому теза про те, що дії НАТО спровокували росію розпочати воєнні дії проти України є неправдивою. А так звані «прохання» лише доводять, що росія вже тоді готувалась до повномасштабного агресії й намагалась зробити все, щоб на момент вторгнення Україна залишилась без зброї й фактично з зав’язаними руками та без надії на демократичне, європейське майбутнє.

В цьому ж інтерв’ю на питання ведучого про те, чи прагне Росія створити свого роду мінірадянський союз, Цепп-Ларуш відповіла: «Ні, я так не думаю. Я думаю, що єдині люди, які зараз просувають геополітичні блоки, це — президент Байден, який намагався створити цей альянс демократій проти так званих автократичних урядів»

Німецька активістка заперечила справжню причину початку російської агресії проти України, а саме завоювання нових територій. Водночас вона звинуватила в ескалації президента США Байдена. Цей метод називається «підміна понять» Цепп-Ларуш намагалась перекласти відповідальність за початок повномасштабної війни в Україні на США, виправдовуючи дії російського керівництва. 

За кілька днів вона повторила цю тезу у відео на YouTube-каналі Інституту Шиллера: «Вікторія Нуланд, відома з часів перевороту на Майдані 2014 року. Ми не повинні забувати про її роль у підбурюванні українців і промовлянні слів: “Знаєте, якщо ви хочете забрати Крим, це чудово, ми повністю підтримуємо це”. Зараз це червона лінія для росії …Тому нещодавня пропозиція китайців, які запропонували програму з 12 пунктів, мирну пропозицію, що включає такі вимоги, як повага до суверенітету, територіальної цілісності та багато інших пропозицій, які мають великий сенс, була оцінена багатьма людьми на глобальному півдні, …але вона була одразу ж відкинута Байденом, який заявив, що вона нераціональна, і вона була відкинута Європейською комісією. І питання полягає в тому, чому б не докласти зусиль з боку Заходу, щоб закінчити війну, в якій абсолютною жертвою може бути лише український народ».

Як бачимо, Цепп-Ларуш часто вдається до спотворення фактів з історії. Наратив про нібито державний переворот в Україні у 2014 році, влаштований США настільки часто повторюють на російському телебаченні, що він уже став аксіомою. Часте повторення однієї і тієї ж, думки якою б абсурдною вона не була, називають методом Геббельса, цей спосіб є ефективним методом поширення дезінформації. 

У цьому випадку псевдоексперти підміняють поняття, адже насправді термін «державний переворот означає насильницьку зміну політичного режиму в державі або збройний виступ армії проти державної влади внаслідок змови. Його зазвичай здійснює невелика організована та озброєна група. Держпереворот не має широкої підтримки серед населення країни, а його основною метою є зміна влади. 

Водночас події на Майдані не мають нічого спільного з державним переворотом, їх радше можна схарактеризувати, як масовий громадянський протест. Саме народ, невдоволений антиконституційними діями влади, вийшов на Майдан, з вимогою не відхилятися від європейського курсу держави. 

У представленій цитаті Цепп-Ларуш також зманіпулювала мирною програмою Китаю, натякнувши, що Крим насправді належить росії. А спроби України повернути півострів, можуть сприйматись, як неповага до суверенітету та територіальної цілісності. Тож вона зробила висновок, що саме це стало причиною чому президент США Джо Байден та ЄС «відкинули» пропозицію Китаю. Тут політикиня приховала факт, що росія анексувала Крим, провівши там незаконний референдум, який не визнали у більшості країн світу. Та перекрутила позицію західних політиків, згідно з якою Україна сама має вирішувати, коли настане момент для переговорів.

Однак заперечення суб’єктності України в ухваленні рішення щодо мирних перемовин з`явилось у риториці Цепп-Ларуш не випадково. Вона також  використовує поняття  «проксі-війна», говорячи про війну росії проти України. Хоча термін «проксі-війна» передбачає, що одна або обидві сторони конфлікту представляють інтереси потужніших гравців. Однак, як і в прикладі з використанням терміну «державний переворот», вона умисно підмінила поняття, аби поширювати наративи, близькі до тих, що поширюють російські медіа.

Також, щоб показати, нібито цю тезу широко підтримують у світі 15-16 квітня 2023 року Інститут Шиллера провів конференцію, метою якої був пошук мирного рішення у так званій проксі-війні в Україні. «Це проксі-війна між США, Великою Британією й НАТО — з одного боку, та росією — з іншого, причому також назріває конфлікт із Китаєм» — вказали в програмі заходу.

Скриншот конференції, організованої Інститутом Шиллера

У такий спосіб Цепп-Ларуш продовжила поширювати цей меседж уже не сама. Вона зібрала однодумців та провела конференцію, хоча очевидно, що будь-які результати цього обговорення не вплинуть на хід війни в Україні, а оголошені пропозиції щодо укладення миру та припинення постачання зброї Україні на Заході не братимуть до уваги.

Однак ця конференція все ж може мати вплив на громадян ЄС, які підтримують проєкт або знайшли ролик випадково. Без критичного підходу до сказаного спікерами конференції, глядачі можуть погодитись із наративами, співзвучними з російськими, та почати виступати проти підтримки України. 

Тож, переш, ніж читати статтю чи переглядати відео з незнайомого ресурсу варто дослідити хто є автором цього продукту, які наративи він поширює, і лише потім переходити до споживання контенту. Як бачимо, наявність власної партії чи інституту не є маркерами доброчесності та об`єктивності автора/рки. Також варто уважно перевіряти факти та ознайомлюватись зі значенням термінів у матеріалах.

Більше про Хельгу Цепп-Ларуш дивіться у цьому відео.

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний