Гроші Центрального банку в епоху автономних алгоритмів

Нові технологічні можливості можуть надати грошам власний розум через автономні алгоритми, що самі виконуються. Це новий функціонал, який ставить значні виклики перед тим, як виконуються транзакції. Непрямо, він також створює виклики для вибору контрактів та інституцій, які їх забезпечують. Проте нові переваги можуть реалізуватися лише якщо ми зможемо переосмислити роль грошей відносно вищевказаних меж.

Поруч із традиційним визначенням грошей (Гроші – це те, що вони роблять), гроші – це багато інших речей. Гроші – це пам’ять: Kocherlakota (1998) [1] показав, що гроші функціонально еквівалентні до пам’яті про попередні транзакції. За певних припущень про торговельну історію агентів гроші надають такі самі транзакційні переваги, як і реєстр транзакцій – те, що ми сьогодні називаємо блокчейн. 

Гроші – це приватність. Kahn, McAndrews and Roberds (2005) [2] підкреслюють перевагу приватності, яку несуть гроші порівняно з кредитом. В економіці, у якій деякі агенти відмовляються виконувати свої обіцянки, гроші приносять економічну вартість та вищу ефективність порівняно з лише інструментами кредитування. Це підкреслює важливість інституцій, які забезпечують дотримання домовленостей та виконання контрактів. Зникнення таких інституцій неодмінно шкодить обміну та економічному зростанню. 

Гроші ділять та об’єднують думки, і лінії проводяться уздовж різних політичних розломів. (Randall (2012) [3]). 

Сьогоднішня система

Поточна дворівнева система складається з грошей центробанку (готівка та резерви) та грошей комерційних банків (депозити).

Поточний дизайн системи сформувався протягом понад 200 років експериментів з управління різними елементами фінансової стабільності та монетарної політики. Людям пропонується платіжна система з елементами, що на перший погляд повністю взаємозамінні – гроші центробанку (готівка) та гроші комерційних банків (депозити). Однак хоча ми, кінцеві споживачі, не маємо хвилюватися про різницю між цими елементами, між ними є деякі важливі відмінності.

Коли ми платимо готівкою, угода виконується щойно ми передаємо монету чи банкноту в обмін на чашку кави. Головне питання тут – у справжності банкноти – це те, що перш за все хвилює центробанк, який її випустив. Коли ми платимо карткою чи телефоном (прив’язаними до банківського рахунку), прихований механізм розрахунків зовсім інший: феноменально складна система електронних повідомлень проходить між терміналом кав’ярні та банком. Залежно від того, хто випустив картку, хто встановив точку продажу, хто наш банк тощо, власник кав’ярні заплатить різну ціну за транзакцію.

Ця величезна інфраструктруа функціонує з численними стримуваннями та противагами, щоб мінімізувати чи прибрати різні типи ризиків: операційний, юридичний, економічний. Що важливіше, комерційний банк має тримати резерви в центральному банку для проведення платежів. 

Платіж готівкою закриває борг негайно, платіж банківським депозитом закриває борг за умови, що у банку є адекватні резерви в центробанку або достатньо довіри, щоб запозичити цю ліквідність (з центробанку чи на міжбанківському ринку). Калейдоскоп фрагментованих технологій зараз синхронно працює, щоб підтримати все більш глобальне життя.

Це підкреслює, що будь-який редизайн того, хто випускає гроші та як врегульовуються транзакції, має враховувати цілу екосистему навколо платежів та природи транзакцій. Фокус лише на нових технологічних можливостях не принесе значних переваг, якщо вони базуються на поточному дизайні. Ігнорування причин, чому ми маємо таку систему, а не інакшу, несе ризики виробити неоптимальне навіть за сьогоднішніми стандартами рішення.

Квест децентралізації

Куди це нас приводить стосовно цифрових валют центробанків? Більшість сьогоднішніх транзакцій вже здійснюються в цифровому просторі, за допомогою грошей комерційних банків. Що можна зробити інакше?

Гроші – це засіб для досягнення цілі: лише розглянувши обидві частини транзакції ми можемо ідентифікувати потенційні вигоди від валюти центробанку, заснованої на блокчейні. Фокус лише на обробці платежів принесе лише незначні переваги у кількох вимірах, як показують багато пілотних платіжних проектів центробанків, що базуються на технології розподіленого реєстру.

Квест з децентралізації можна розуміти у ширшому контексті спрощення обміну. Цікаві експерименти, що підкреслюють вартість грошей як засобу спрощення обміну – це BristolPound та The People’s Bank of Govanhill. Децентралізація економічної функції з пріоритетом соціальної інклюзивності та екологічно збалансованого виробництва підтримується децентралізованим випуском грошей. Малі бізнеси, які не можуть чи не хочуть отримати кредит, провадять свою діяльність покладаючись на випущену локально валюту.

Після десятиліть невпинного пошуку ефективності через гіперцентралізацію ці громади йдуть назад до своїх основ та перевинаходять гроші, як венеціанські купці 16 століття. Проте їхні сучасні монетарні інструменти базуються на мобільних додатках, які оновлюють рахунки в блокчейні.

З досконалою пам’яттю про попередні транзакції та обіцянки кожного учасника ринку, можна обійтися й без грошей. Географічно обмежені економіки функціонують без них протягом коротких періодів. Для багатьох обіцянка сусіда так само добра, як і гроші. Бартеру може бути достатньо. Проте коли торгівля на далеких відстанях стає необхідністю й коли платіж заміщається обіцянкою заплатити пізніше, ми повертаємося до необхідності мати взаємоповязані інституції, які управляють ризиком платежів та валютним ризиком. Як легко можна обміняти Govanhill Note на Bristol Pound? Яким буде курс та як він коливатиметься з часом? Після перевинаходження грошей, наші децентралізовані громади повинні будуть перевинайти інституції, які підтримують більш складні транзакції. 

Сьогоднішні обмеження – це наші напрямки удосконалення

Теперішня система показує свої обмеження для транскордонних платежів та переказів, особливо у випадку невиконання контрактів. Найняти юриста в іншій країні, щоб відшкодувати збитки? Час та вартість цього можуть перевищити очікувані виплати. Проте що як найняти незалежного посередника? Того, хто надає послугу довірчого зберігання за невелику плату, виконує свій обов’язок з точністю комп’ютера та видає гроші тільки якщо всі сторони погодилися, що всіх параметрів угоди дотримано.

Можливість алгоритмічного виконання контрактів, яку надають Автономні клірингові скрипти (Autonomous Clearing Scripts, які неправильно називають «розумні контракти»), – це те, що має великий потенціал до розвитку торгівлі фінансами, товарами та послугами. Ми розробили системи торгівлі акціями, коли доставка відбувається лише за умови оплати. Це гарантує, що ані продавець, ані покупець акцій не мають жодних незручностей під час обміну грошей на права власності в компанії – необхідний елемент розвинутих фінансових ринків.

Нам потрібно досягти такого самого функціоналу для торгівлі – незалежно від обсягу угоди. І чому б не структурувати угоди таким чином, щоб закінчення торгівлі автоматично приводило до сплати ПДВ фіскальним органам? Яку валюту може чи має обробити Автономний кліринговий алгоритм? Ось тут ми знаходимо джерело переваги функціонально підсиленої валюти.

Інший аргумент на користь цифрової валюти центробанку будується на кількості даних, що постійно зростає, необхідній для виконання головних функцій з управління економікою. Вчасні та точні дані – один із напрямків, за яким центральні банки та загалом уряди можуть отримати значні покращення. Ми маємо очікувати не лише точніші рішення з політики, ми також, мабуть, зможемо уникнути криз спричинених «сліпими плямами» на фінансових ринках.

На гіпотетичному фінансовому ринку на блокчейні у 2008, регулятор міг би вчасно оцінити кредитне плече різних наборів комерційних іпотечних цінних паперів (CMBS) та затримки іпотечних платежів (Constantinescu, 2008) [4, 5]. 

Можливо, робот ШІ міг би щодня збирати звіти про цю динаміку та подавати ці звіти регулятору.

Вигоди цифрової валюти центрального банку можна дізнатися лише дивлячись на повний цикл обміну. Платіжні системи – лише половина історії. Додаткові джерела вигод для суспільства знаходяться у взаємодоповненні платежів та обміну. Менші збитки, спричинені невиконаними контрактами, швидше вирішення спорів, вища прозорість уможливлять різні моделі виробництва, фінансування й торгівлі – виконання контрактів через автономні алгоритми можливе лише на основі запрограмованих грошей. Краще функціонування уряду, центрального банку та фінансових ринків через вищу прозорість може бути одним із приємних побічних ефектів.