Як Себе Почуває Економіка ДНР, або Що Ціна на Сало Каже про Донбас

Достовірної економічної статистики з “того боку” Донбасу не існує. Місцеві провладні ЗМІ в радянському стилі рапортують про економічні перемоги, в той час як Всесвітня продовольча програма (WFP) в останньому звіті вказала, що від голоду страждають 1,5 млн людей  на сході України. В якому стані перебуває економіка регіону насправді можна зрозуміти, якщо проаналізувати динаміку і розкид цін на базові продукти харчування. Висновки дослідження підтверджують песимістичні прогнози про ситуацію в регіоні.

Економічна ситуація в так званій Донецькій народній республіці сприймається широким загалом як плачевна. Луганська народна республіка (ЛНР), братська республіка, також знаходиться у глибокій кризі. Червоний Хрест та інші благодійні організації надсилають продукти харчування та медикаменти, щоб забезпечити критично важливі поставки.

На додаток до зруйнованої інфраструктури та відсутності доступу до експортних ринків, в ДНР та ЛНР практично немає захисту прав власності. Рекет та позбавлення приватної власності видаються звичною справою, що далі знижує стимули займатись бізнесом в ДНР/ЛНР. Деякі оцінки свідчать про те, що економіка ДНР/ЛНР зараз знаходиться на рівні 20-50% від свого довоєнного рівня. На жаль, точні дані про економічні показники ДНР/ЛНР практично відсутні і тому приходиться покладатися на непрямі методи оцінки стану економіки ДНР/ЛНР. В цій публікації ми намагаємось використати один із таких непрямих інструментів, щоб отримати розуміння того, які справи у економіки ДНР.

Метод

Найпростіший метод – це порівняти ціни товарів (цукру, картоплі, свинини тощо) в частинах Донецької та Луганської областей, контрольованих Україною, з цінами тих же товарів у ДНР/ЛНР. Якщо ціни в ДНР/ЛНР вищі, ніж в Україні, можна зробити висновок, що вартість ведення підприємницької діяльності в ДНР/ЛНР є вищою. Хоча такий підхід є простим та привабливим, існують певні труднощі. По-перше, ДНР/ЛНР перейшли на рублі, а фактичний обмінний курс ГРН/РУБ в ДНР/ЛНР невідомий. Справді, офіційний обмінний курс уряду ДНР становить 1ГРН= 2РУБ, що здається досить штучним. По-друге, в найкращих традиціях Радянського Союзу, уряд ДНР/ЛНР намагається боротися із спекулянтами та, так виглядає, оприлюднює найнижчі ціни в певній місцевості, щоб показати, наскільки доступним є життя в ДНР/ЛНР. Тому ми використовуємо простіший спосіб.

А саме: ми використовуємо ідею, що економіка в доброму стані повинна мати добре інтегровані місцеві ринки. Тобто ціна цукру повинна бути приблизно однаковою в місті А та місті Б. Якщо між цінами є різниця, тоді виникають можливості арбітражу, що сигналізує про проблему у розподілі ресурсів. Іншими словами, хтось може отримати прибуток поставляючи товари з одного місця в інше, але якщо цього не відбувається, це означає наявність “бар’єру” (нестача інфраструктури, тарифи, хабарі тощо). Таким чином, значні відмінності між цінами в різних містах є ознакою слабкого економічного середовища (численних “бар’єрів”). Використовуючи “офіційні” дані статистичної служби ДНР, ми можемо розрахувати такі відмінності (стандартне відхилення) цін між містами для вибірки порівняно стандартних товарів. Щоб мати розуміння того, як має виглядати “нормальна” дисперсія, ми використовуємо як еталон стандартне відхилення цін між областями на “материковій” Україні. Ці дані надані Державним комітетом статистики України. Якщо регіональна дисперсія цін є вищою в ДНР/ЛНР, ніж у “материковій” Україні, це буде сумісно із значними розривами та “перешкодами” в економіці ДНР/ЛНР.

Опис даних

Кожного тижня ми збирали ціни в 17 містах, що формально знаходяться під контролем самопроголошеної ДНР. Перелік міст включає Амвросіївку, Дебальцеве, Докучаєвськ, Донецьк, Горлівку, Харцизьк, Кіровське, Макіївку, Новоазовськ, Шахтарськ, Сніжне, Старобешеве, Тельманове, Торез, Ясинувату, Єнакієве та Жданівку. Деякі із населених пунктів (наприклад, Торез або Амвросіївка) мають спільний кордон із Росією, тоді як є місцевості (наприклад, Донецьк або Ясинувата), в яких відбуваються активні бойові дії.

Наші щотижневі дані охоплюють період від 10.09.2015 до 23.03.2016. Ми розпочали збір даних негайно після переходу ДНР з української гривні на російський рубль. Ми спостерігали за цінами на продукти харчування впродовж 19 тижнів. Вибірка включає 3,894 показників цін, що охоплюють 18 продуктів харчування. До переліку товарів входять м’ясо (яловичина, свинина, сало), молочні продукти та яйця (молоко, масло, сметана, творог, яйця), овочі (буряк, морква, цибуля, картопля, капуста), інгредієнти для приготування їжі (цукор, олія, рис, мука) та хліб (житній хліб).

Результати

Рисунок 1 ілюструє дані про ціни на сало у вибраних містах ДНР. Ми спостерігаємо значну кількість різких підвищень та падінь. Наприклад, ціна сала в Докучаєвську була найнижчою серед всіх міст на початку аналізованого періоду, але вона майже подвоїлась наприкінці 2015 року, а потім знову впала на найнижчий рівень на початку 2016 року. Враховуючи, що попит на сало та інші споживчі товари є стабільним в часі, такі результати сумісні із значними шоками пропозиції, які не вдалося згладити перенаправленням частини товару з інших міст.

Таблиця 1 містить кількість продукто-тижнів, в яких ціни в регіоні були на максимальному або мінімальному рівні. Ми можемо спостерігати цікаві відмінності цін. Наприклад, ціни на продукти харчування є найвищими в Тельмановому, близькому до російського кордону і до материкової України та з історією військових сутичок. Найвищу кількість найдешевших цінників спостерігаємо в Докучаєвську, близькому до “материкової” України та з порівняно невеликою частотою військових дій.

Щоб доповнити аналіз, ми розрахували регресію, з натуральним логарифмом ціни в російських рублях як залежною змінною та повними вибірками фіктивних змінних (dummies) для часу, товару та місцевості як незалежними змінними. Останній стовпчик Таблиці 1 показує підраховані коефіцієнти фіктивних змінних для місцевості. Ми вибрали Донецьк як базовий рівень для порівняння, щоб коефіцієнти фіктивних змінних для інших міст показували відмінності у порівнянні з Донецьком. Наприклад, ціни в Докучаєвську є в середньому на 6,5% нижчі, ніж ціни в Донецьку, тоді як ціни в Тельмановому є на 4,5% вищі, порівняно із Донецьком.

Далі ми підрахували для кожного товару стандартне відхилення логарифму цін між містами ДНР та між областями “материкової” України. Потім ми розглядаємо медіанне стандартне відхилення по товарах (структура товарів однакова в Україна та ДНР). Рисунок 2 показує динаміку медіанного перехресного стандартного відхилення в окупованому регіоні (ДНР) та 25 регіонах України. Очевидними є дві закономірності. По-перше, дисперсія цін на території, контрольованій ДНР, є вищою, ніж в “материковій” Україні. По-друге, перехресна дисперсія цін між містами є дуже волатильною в ДНР та стабільною в “материковій” Україні. Така поведінка відмінностей між цінами сумісна зі слабким розподілом ресурсів в ДНР внаслідок прогалин в ланцюжках збуту, регулювання цін, обмеження мобільності товарів між містами, неякісної інфраструктури зберігання та транспортування, воєнних дій тощо.

Заключні зауваження

Наша проста емпірична вправа свідчить про слабку інтеграцію ринків продуктів харчування в межах ДНР. Навіть між сусідніми містами є значні перехресні відмінності цін. Така картина свідчить про неякісний розподіл ресурсів та слабку економіку. Тому наш аналіз підтверджує інші оцінки, які свідчать про суттєвий економічний спад в ДНР.