Хто крайній: як країни вишиковуються в чергу за майбутніми вакцинами від COVID-19

Уже з 2021 обіцяють перші партії вакцин «загального вжитку» проти коронавірусної хвороби. Аварійно-критичних, нашвидкуруч досліджених, але вакцин, які рятуватимуть, ймовірно, десятки тисяч людських життів. Розповідаємо, які препарати можуть незабаром потрапити на ринок, кому можуть дістатися перші вакцини та чого варто очікувати українцям.

Які вакцини зараз тестують?

На третій стадії клінічних випробувань зараз перебувають дев’ять вакцин. Це означає, що щеплення роблять тисячам людей. Якщо принаймні 50% із них уникнуть зараження — вакцину вважатимуть ефективною. 

Ось декілька претендентів на успіх:

• Американська «Moderna» — ще з березня її тестували на людях, наразі вакцина на третій фазі дослідження. Станом на 25 вересня другу дозу препарату уже отримали понад 15 тис. людей.
• Китайська «CanSinoBio» — дозволена тамтешнім урядом для обмеженого використання військовими та великими державними компаніями. Так, поки тестування вакцини ще продовжується, зробити нею щеплення пропонують працівникам PetroChina, які працюють за кордоном на державних будівельних програмах . 
• Китайська «Sinovac» — у серпні компанія домовилася поставити Індонезії 40 мільйонів доз вже в березні 2021-го. А вже наприкінці вересня виробник заявив, що на початку березня компанія зможе розпочати світові поставки.

Розраховувати на ідеальну вакцину відразу не варто. До прикладу, над попередніми препаратами від віспи, ротавірусу та вірусу папіломи людини вчені працювали від 15 до 28 років. У наших умовах на добре досліджену та повністю безпечну вакцину знадобиться почекати принаймні до 2033. Поки йдеться лише про короткострокові позитивні наслідки клінічних випробувань тривалістю в 12-18 місяців. 

Однак кращої альтернативи немає, тому держави вже зараз активно нарощують промислові потужності та стають у чергу за необхідними дозами. 

Крім того деякі уряди були готові розділяти ризики нових вакцин з виробниками. Так, у більшості країн, наприклад, компанія AstraZeneca має бути звільнена від відповідальності за вакцину, яку вона створила та тестує. Тобто компанія не сплачувала б відшкодування збитків, якби у пацієнтів з’явилися побічні ефекти — це зобов’язання взяла б на себе держава-покупець. До слова, на початку вересня компанія нещодавно призупинила ІІІ фазу тестування вакцини, адже виявила складний побічний ефект у волонтера. Втім уже за тиждень відновила випробування – заявляють, що повернення до ІІІ фази безпечне.

Які країни «крайні» у черзі?

Країни уже вишиковуються за новими вакцинами. Аби гарантувати державам рівний доступ до вакцин, ВООЗ, Єврокомісія та Франція у квітні запустили проєкт COVAX. Координує проєкт Gavi – Міжнародний вакцинний альянс. США відмовилися від участі в проєкті.

COVAX — це своєрідна подушка безпеки. Принцип такий: багатші держави «скидаються» грошима, щоб підтримувати медичні дослідження та вкладати в будівництво інфраструктури. Відтак у майбутньому буде можливість виробляти більше доз препарату, щоб розподілити між країнами-учасницями – їх зараз приблизно 170. 

Який зиск для 78-ми багатих? Для них залучення до проєкту — план «Б» на випадок, якщо двосторонні угоди безпосередньо з компаніями-виробниками доведеться розірвати. Також, залежно від щедрості фінансування, до 50% їхнього населення матиме доступ до вакцин. 

Є два варіанти участі у «вакцинному альянсі». 

За першим держава повинна сплатити наперед 15% від вартості визначеної партії вакцин (приблизно $1,60 за дозу). Країна зобов’язується згодом викупити ці вакцини. Відмовитися від такої угоди можна буде лише якщо ринкова ціна препарату вдвічі перевищить очікувану. 

За другим – гнучкішим – варіантом, аванс становить майже $3 за дозу та ще гарантійних 40 центів за одиницю продукції. В такому варіанті країна зможе скасувати замовлення, якщо, наприклад, купить необхідну кількість вакцин безпосередньо в компанії-виробника. Тоді «пропадуть» лише гарантійні 40 центів — ними покриють логістичні витрати. 

92 бідніші країни зможуть отримати вакцини для 20% громадян, насамперед із груп ризику. Платформа Gavi збирає кошти для підтримки держав, що не матимуть змоги купити препарат самостійно (серед них і Україна). Серед головних донорів платформи – ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку), приватні компанії та меценати-філантропи. Станом на вересень із запланованих двох мільярдів доларів уже зібрали 700 мільйонів. 

Деякі дослідження свідчать, що, можливо, доведеться робити вакцинацію два і більше разів – оскільки одноразова вакцинація може не дати стійкого імунітету. Отже, відповідно зростуть і виробничі та логістичні витрати.

А хто ці 20% населення, яким дадуть вакцину?

ВООЗ виокремила три категорії:

• Ті, для яких хвороба може мати найгірші наслідки, тобто люди з супутніми хронічними недугами та старші за 65 років.
• Медичні працівники — вони контактують із великою кількістю потенційно хворих людей, а отже можуть поширювати вірус поза межами робочого середовища.
• Волонтери, які брали участь у дослідженнях і випробуваннях вакцини.

Якщо пацієнт одночасно належить до декількох категорій, він/вона має право отримати препарат ще швидше. Однак навіть із такими пріоритетами вакцин може бути замало: тоді ВООЗ радять послуговуватися методом (зваженого) жеребкування. 

Зрозуміло, що виробництво, доставка вакцини та проведення вакцинації потребуватиме певного часу. Щоб у суспільстві не виникало відчуття несправедливості, важливо зробити процес розподілу вакцин максимально прозорим. Наприклад, у британських принципах розподілу вакцин наголошують на таких правилах:

• Прозорість: усі рішення мають бути публічними.
• Інклюзивність: спільнота має брати участь у процесі ухвалення рішень.
• Послідовність: до людей у межах однієї категорії має бути однакове ставлення. Не має бути привілеїв для членів родини або політичних однодумців.

А що з Україною?

Україна вже долучилася до COVAX, тобто може розраховувати на приблизно 8 мільйонів доз для обіцяних 20% населення, які надійдуть кількома траншами. Чи дорого ми за це заплатимо? Теоретично — ні, оскільки ми належимо до бідніших 92 держав, що можуть претендувати на повну або часткову допомогу від Gavi. 

Утім, не COVAX-ом єдиним. Уряд із МОЗ паралельно ведуть переговори з іноземними компаніями. Хочуть домовитися про закупівлю препарату для решти населення, але вже без спеціальних пропозицій — за бюджетні кошти. Зокрема йшлося про розробки шведсько-британської фірми «AstraZeneca» (але та поки що призупинила дослідження) та китайської «Sinovac». Також спілкуються з американцями «Johnson & Johnson», «Moderna» та «Pfizer». Договорів поки ні з ким не укладали — лише розміщували так звані попередні замовлення.

Раніше головний санітарний лікар Віктор Ляшко розповідав, що з бюджету-2021 планують виділити кошти на вакцинацію принаймні 40% населення – тобто біля 20 млн людей. Насамперед — для медичних працівників, силових структур, людей похилого віку та з хронічними хворобами. Він же розповідав, що китайська вакцина коштуватиме приблизно 20 доларів за дозу, тобто до 600 гривень, та щеплення доведеться проводити двічі. Отже захист однієї людини коштуватиме понад 1000 гривень. 

У проєкті бюджету на 2021 рік на вакцинацію від COVID-19 заклали 2,6 млрд грн. За вищенаведеними підрахунками, цих грошей мало б вистачити на вакцини для понад 2 млн людей. Втім, поки невідома остаточна ціна вакцин точно прогнозувати кількість вакцинованих за державний кошт складно.

Тільки-но вакцини буде вдосталь для вразливих груп населення, вона стане доступною не лише для медичних закладів, але й для бізнесів. Охочим убезпечити своїх працівників від хвороби дозволять купувати препарат на українському ринку.

Китай уже почав вакцинувати своє населення попри те, що ефективність та безпечність вакцини місцевої розробки поки не доведена. Україна чекає на вакцину, яка пройде клінічні випробування. Втім, схоже, уряду варто вже зараз розпочати роз’яснювальну кампанію про вакцинацію, оскільки тих, хто готовий вакцинуватися, лише трохи більше, ніж тих, хто цього робити не хоче.