Хто оплатить рахунки за знищення Росією України?

Хто оплатить рахунки за знищення Росією України?

Photo: ua.depositphotos.com / palinchak
14 Березня 2023
FacebookTwitterTelegram
3224

Навряд чи хтось заперечуватиме, що агресор має заплатити за шкоду, завдану Україні та її економіці. Проте як втілити цю ідею в життя? У цій статті ми обговорюємо методи оцінки шкоди, завданої людському здоров’ю, культурі та природі.

Незалежно від того, чи Україна виграє війну, чи вона закінчиться «замороженим конфліктом» чи перемовинами, довгострокові втрати від війни для української економіки, системи охорони здоров’я та витрати на відновлення будуть колосальними. У своєму потужному зверненні до Генасамблеї ООН 21 вересня 2022 року президент Зеленський заявив, що «Росія має заплатити за цю війну своїми активами».

Безперечно, Росія має заплатити за свій безжальний злочинний напад на Україну й те невимовне горе та спустошення, якого вона завдала протягом останнього року тотальної війни. Ця «виплата» може мати кілька форм: відшкодування за пошкоджену інфраструктуру та компенсація за воєнні злочини проти українців. Крім того, мають бути притягнуті до відповідальності ті, хто вчиняв ці жахливі злочини – ймовірно, міжнародним трибуналом.

15 листопада 2022 року Генеральна Асамблея ООН розглянула прохання Зеленського із закликом притягнути Росію до відповідальності за її поведінку в Україні та порушення міжнародного права. Її члени проголосували за ухвалення резолюції, якою визнається, що Росія має сплатити Україні репарації. Це дозволить західним державам посилатися на резолюцію ООН як основу для передачі Україні заморожених резервів ЦБ РФ.

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця представив проект резолюції, в якому зазначається, що Радянський Союз вимагав та отримав репарації 77 років тому як моральне право країни, потерпілої від війни та окупації. Сьогодні Російська Федерація робить усе можливе, щоб не розплачуватися за розв’язану нею війну та руйнівну окупацію України.

Під час першої війни в Перській затоці в 1991 році Ірак підпалив сотні нафтових свердловин у Кувейті та скинув мільйони галонів нафти в Перську затоку. Кувейт домагався від Іраку виплати репарацій. Компенсаційна комісія ООН зобов’язала Ірак виплатити майже 53 мільярди доларів за завдані збитки, 3 мільярди з яких пішли на відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому середовищу та здоров’ю людей.

Воєнні злочини є вибором Росії

Ця імперська війна – вибір Росії. Росія і Путін мають бути притягнуті до відповідальності на всіх рівнях – за воєнні злочини, пошкодження інфраструктури, соціальну, культурну, економічну, екологічну й неминуче хронічну шкоду для здоров’я українських військових та цивільного населення, що виявлятиметься протягом років після конфлікту. Насправді сукупні збитки для фізичного та психологічного здоров’я можуть виявитися набагато гіршими за ті, що були завдані Чорнобильською катастрофою, оскільки торкнуться ще мільйонів людей.

Війни такого рівня, тривалості й масштабу вивільняють та активують набагато ширший і смертоносніший спектр токсичних забруднюючих речовин, які отруюватимуть повітря, воду та ґрунти України, наражаючи мільйони людей на небезпеку від численних шкідливих наслідків протягом багатьох поколінь.

Однак конфіскувати й використати заморожені активи Росії для компенсації жертвам воєнних злочинів та фінансування відновлення зруйнованої інфраструктури України буде нелегко. Притягнення Асада та Росії до відповідальності за їхні воєнні злочини в Сирії є свіжим прикладом таких труднощів. Водночас заморожені активи Росії є доволі значними й оцінюються у понад 360 мільярдів доларів, тож цим питанням варто займатися. Україна, ООН, ЄС і США активно шукають шляхи для цього.

Важливим кроком стало б визнання Росії терористичною державою, оскільки це створить правову основу для арешту російських активів. Президент Зеленський заявив, що «російська держава стала найбільшою терористичною організацією світу». У Конгресі США наявна сильна двопартійна підтримка такого визнання, а Європейський парламент проголосував в листопаді 2022 року за резолюцію, яка визнає Росію терористичною державою.

Попри те, що війна триває, політики вивчають вартість післявоєнної відбудови, яку Україна оцінює в понад 750 мільярдів доларів, а Європейський інвестиційний банк вважає, що вона може сягнути 1 трильйона євро. До кінця війни ця цифра може значно вирости.

Навряд чи Росія охоче платитиме за безпричинне руйнування, якого вона завдала Україні. ЄС і США, ймовірно, візьмуть на себе більшу частину витрат на відновлення України, насамперед тому, що вона є кандидатом на членство в ЄС.

Вісім класів військових злочинів

Пошук справедливості у суді за скоєння воєнних злочинів та геноциду має першочергове значення з трьох причин: через належний процес компенсації жертвам злочинів, відшкодування Україні за масштабну шкоду, заподіяну інфраструктурі, та покарання винних. У царині міжнародного права щодо подібних злочинів є багато складних і тривалих юридичних шляхів. Зрештою, перші судові справи воєнних злочинців у війні в Косово 1998 року завершилися в Гаазі лише наприкінці 2021 року.

Російські воєнні злочини можна поділити на вісім окремих класів, кожен із яких має власний набір правил, обґрунтування, процедури обліку та механізми виправлення та покарання злочинців. Найпоширенішими злочинами, що розслідуються, є: 

1) воєнні злочини проти цивільного населення (катування, згвалтування, жорстоке поводження, страти); 

2) воєнні злочини проти військовослужбовців і 

3) навмисне руйнування цивільної інфраструктури.

Перелік воєнних злочинів нерідко не враховує: 

4) соціально-економічні збитки (позбавлення доходу, бізнесу, сільського господарства, промислового виробництва, житла, шкільного навчання, зруйновані мережі соціальних послуг та бідність); 

5) хронічну шкоду для здоров’я (військових та цивільних); 

6) пошкодження культурних об’єктів (музеїв, бібліотек, історичних споруд); 

7) деградацію екосистеми (наприклад, знищення та забруднення водойм, шкоду для видів, що знаходяться під загрозою зникнення, пожеж в екозонах, нерозірвані міни); 

8) шкоду, завдану суспільному добробуту й ментальному здоров’ю, та психологічні травми, пов’язані з кривавими боями, терором і повсякденними стресами через бойові дії – наприклад, страх бомбардування, втрата житла, втрата засобів до існування, депортація, зґвалтування, грабунок, катування, голод чи ув’язнення. Ця категорія є еквівалентом ПТСР (посттравматичного стресового розладу) для цивільного населення.

Категорії 4-8 вважаються воєнними злочинами, оскільки росіяни навмисно завдають шкоди цивільному населенню та критичній інфраструктурі в рамках безжальної кампанії терору. Оцінка збитків, завданих українській цивільній інфраструктурі, є найпростішим завданням і пріоритетом для якнайшвидшого запуску української промисловості та бізнесу задля швидкого відновлення економіки.

Хоча оцінити збитки для категорій 4-8 складніше, для кількісного визначення таких збитків розроблено методи, які зазвичай використовуються економістами. Важче буде оцінити кількісно довгострокові збитки, завдані соціально-економічній інфраструктурі; знищення культурних цінностей; довгострокове погіршення здоров’я людей та підвищення рівня захворюваності, а також деградацію екосистем і погіршення стану біорізноманіття. Вимагати від Росії компенсацію за ці збитки буде ще важче.

Військові злочини та геноцид

24 лютого 2022 року світу показали гротескно абсурдне видовище, коли Росія, яка головувала в Раді Безпеки ООН, розпочала вторгнення в Україну саме під час проведення Радою Безпеки термінового засідання щодо врегулювання кризи. Згодом Росія неодноразово відверто демонструвала зневагу до всіх міжнародних законів і норм у своїй тривалій руйнівній агресії проти України.

Головним пріоритетом є притягнення Росії до відповідальності за вчинення воєнних злочинів проти українських цивільних осіб, військовослужбовців і військовополонених, а також покарання винних. Наявні міжнародні закони, що врегульовують поводження під час війни, мають на меті захистити цивільних від варварства та побічних втрат. Головний принцип війни полягає в тому, що прийнятними є лише військові цілі.

Незважаючи на війну, в Україні проводиться понад 20 000 розслідувань, і багато міжнародних агенцій допомагають у цьому українським відомствам. Прокуратура України розгорнула роботу зі збору доказів по всій країні разом із Міжнародною слідчою комісією ООН і слідчими Міжнародного кримінального суду.

Питання індивідуальної та колективної відповідальності постає у зв’язку з пошуком винних у воєнних злочинах та геноциді. Путін особисто відповідатиме за геноцид? Головним у відповіді на це запитання є необхідність встановити, чи має Росія намір знищити українців як національну групу повністю чи частково. Промови та дії Путіна чітко свідчать про такий намір, і багато членів ООН вважають, що Путін переступив межу геноциду.

Одним із варіантів прискорення судових процесів щодо воєнних злочинів є створення міжнародного трибуналу, подібного до Нюрнберзького процесу після Другої світової війни. Наявні правові механізми на кшталт Міжнародного кримінального суду в Гаазі дуже уповільнюють досягнення справедливості. Ймовірно, вони будуть обмежені у своїй здатності притягнути Російську Федерацію та окремих російських лідерів до повної відповідальності за свої дії.

Оцінка вартості зруйнованої інфраструктури

Протягом останнього року росіяни шквально обстрілювали цивільну інфраструктуру ракетами та безпілотниками з порушенням міжнародного права. Це завдало значної шкоди генерації й мережам передачі електроенергії в Україні. Україна пережила російську зиму терору, але дорогою ціною: щонайменше чверть населення мерзла в темряві.

У червні 2022 року Україна підготувала звіт із детальним переліком витрат на усунення збитків, завданих внаслідок російських руйнувань. Проєкт Плану відновлення та розвитку України охопив період 2022-2032 рр. та оцінив збитки щонайменше в 750 мільярдів доларів США (без урахування безпекових та військових витрат). Із них 350 млрд дол. США знадобляться на відновлення та відбудову та 400 млрд дол. на майбутні покращення інфраструктури.

Початковий етап відновлення важливої інфраструктури передбачав фінансування в розмірі 60-65 мільярдів доларів США, у тому числі розмінування 5 відсотків території країни, підготовку енергосистеми до зими, реконструкцію двадцяти тисяч споруд і житлових будинків та будівництво ста тисяч нових будинків. На жаль, План досі не реалізовано через необхідність проведення ремонтних робіт, викликаних постійними обстрілами інфраструктури Росією.

Розрахунки звіту Світового банку «Швидка оцінка шкоди та потреб в Україні» узгоджуються з даними Плану відновлення України. Цей звіт також містить дорожню карту та потреби у фінансуванні для відновлення та реконструкції.

Обидві оцінки були зроблені задовго до нещадного бомбардування в осінньо-зимові місяці 2022 року. Тож оновлені оцінки збитків імовірно більше відповідатимуть початковій оцінці України в 750 мільярдів доларів та цілком можуть перевищити один трильйон доларів до того часу, коли будуть враховані всі збитки згідно з оцінкою Європейського інвестиційного банку.

Розрахунок соціально-економічних наслідків війни

На засіданні Ради Безпеки ООН 21 вересня 2022 року генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш звинуватив російські бомбардування міських районів у вбивстві тисяч українських мирних жителів, у тому числі сотень дітей. «Майже кожна дитина в Україні постраждала від кошмару війни», – сказав він. ОЕСР назвала російське вторгнення в Україну «серйозною гуманітарною кризою, яка зачіпає мільйони людей, та серйозним економічним шоком невизначеної тривалості та масштабу».

Війна призвела до переміщення понад 13 мільйонів людей із 43-мільйонного населення. Ця масова міграція зруйнувала промислове та аграрне виробництво, поклавши великий гуманітарний тягар на приймаючі країни, а також всередині країни на державні органи, які також перебувають у стані стресу. Згідно зі звітом Всесвітнього економічного форуму, з початком повномасштабної війни половина українців залишилися без роботи. Лише 2% змогли знайти тимчасовий підробіток. Сьогодні безробіття сягає 30%. 

У 2022 році українська економіка скоротилася на 30%, що краще за попередні оцінки Світового банку на рівні 45%. Проте чим довше триватиме війна, тим більше населення ризикує опинитися за межею бідності. Війна вочевидь зітре 20 років економічного зростання та досягнень інститутів соціального забезпечення в Україні з часу Помаранчевої революції 2004 року.

Ментальне здоров’я та психологічна травма

Мільйони українців мають проблеми із психічним здоров’ям, спричинені травмою війни. Страх, депривація, постійний стрес і тривога, безвихідь, шок і депресія є переважаючими емоціями. Жінки, діти, люди похилого віку та люди з обмеженими можливостями є найбільш уразливими та найбільше потребують допомоги.

Міністерство у справах ветеранів США вважає травматичною подією таку, коли особа зазнала серйозної травми, особистої чи сексуальної травми, сексуального насильства, або їй загрожували травмою, сексуальним насильством або смертю. Під це визначення підпали б сотні тисяч українців, які проживали в зонах російської окупації в Україні та зазнали тортур, погроз смертю, нападів і сексуального насильства.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є найбільш часто діагностованим психіатричним розладом у ветеранів війни. Орієнтовно, показники його поширеності протягом життя становлять 30% для ветеранів війни у В’єтнамі, 12% для ветеранів війни в Перській затоці та 14% для американських ветеранів війни в Іраку/Афганістані, і ця цифра, ймовірно, зростатиме в міру виявлення нових випадків.

Очікується, що схожі симптоми ПТСР проявлятимуться як у цивільного населення, так і у військових в зоні бойових дій. Лікарі Міністерства у справах ветеранів США розробили виважену медичну рейтингову  систему для визначення ступеня психологічної травми та відповідної медичної допомоги. Цю систему можна застосовувати до населення України, що страждає від психологічних травм, з метою розрахунку збитків для грошової компенсації та надання медичної допомоги.

Оцінка шкоди, заподіяної здоров’ю людей

Погіршення здоров’я військових і цивільних у довгостроковій перспективі є неминучим наслідком воєн. Оцінка шкоди, завданої людському здоров’ю, проводилася для військових, задіяних у бойових діях та суміжній діяльності в Іраку та Афганістані.

Існує дві основні категорії шкоди для здоров’я: прямий вплив на здоров’я внаслідок викиду токсичних хімікатів під час військових операцій та непрямий вплив через втрату доступу до медичних та профілактичних чи реабілітаційних послуг для населення, яке мало хронічні хвороби або зазнало пов’язаних із війною травм. Російське вторгнення та окупація значно ускладнили доступ до програм лікування та ліків для людей із хронічними та інфекційними захворюваннями.

Всесвітня організація охорони здоров’я повідомляє про понад 700 атак на медичні заклади, працівників та іншу медичну інфраструктуру в Україні з лютого 2022 року. Багато людей постраждали від нападів на машини швидкої допомоги, медичних працівників і лікарні. Реанімаційні заклади перемістилися до підвалів та інших непристосованих місць.

Безперервність лікування є важливим компонентом лікування неінфекційних захворювань, які є основною причиною передчасної смертності в Україні. До російського вторгнення в Україні проживали два мільйони хворих на діабет. Багато хто з них наразі не має доступу до інсуліну і знаходиться поза межами діючих мереж його постачання.

У серпні 2022 року Конгрес США прийняв закон про компенсацію солдатам за шкоду, завдану здоров’ю на війні, яка коштуватиме понад 300 мільярдів доларів протягом наступного десятиліття [PACT Act]. Цей закон може слугувати моделлю для оцінки шкоди здоров’ю, заподіяної війною, оскільки додає 23 захворювання, зокрема певні види раку, респіраторні та легеневі хвороби, пов’язані з зараженням токсинами в широкому спектрі бойових дій.

Облік екологічних збитків

Руйнування навколишнього середовища та екосистем є військовим злочином, визнаним ООН. ООН наразі проводить роботу з кращого визначення набору правових принципів, якими керуватимуться під час розгляду майбутніх судових справ. Комісія міжнародного права ООН розробила набір із 28 принципів, які роз’яснюють, як міжнародні закони щодо війни застосовуються до навколишнього середовища та поводження сил вторгнення та окупаційних сил, а також відповідальності за постконфліктні репарації та відбудову.

За словами міністра екології України Руслана Стрільця, від початку війни загальна кількість випадків завдання шкоди довкіллю перевищує 2300. Міністерство оцінює їхню загальну вартість у 51,45 мільярда доларів США (48,33 мільярда євро), зосереджуючись здебільшого на забрудненні повітря й води та збитках, завданих системі водопостачання та водоочисним спорудам.

Збитки розраховувалися на основі методів зі стандартної практики США та ЄС, що охоплюють лісове господарство, сільське господарство, якість води, забруднення ґрунту та повітря. Витрати розраховуються на основі принципу втраченої продуктивності – тобто вартість заміни спалених лісів [вартість деревини], втрата виробництва на забруднених сільськогосподарських землях, витрати на реабілітацію забрудненого ґрунту, повітря або води звичайними методами тощо.

Міністр Стрілець також визначив природоохоронні території, які постраждали або були серйозно пошкоджені російськими військами. В Україні зосереджено 35 відсотків біорізноманіття Європи. Серйозних пошкоджень зазнали 160 (із 271) ділянок Смарагдової мережі загальною площею 627 000 гектарів. Ці «смарагдові» місця є частиною європейської системи природоохоронних територій та природних осередків існування видів, що перебувають під загрозою зникнення. Також значної шкоди зазнали 16 рамсарських місцевостей ЮНЕСКО загальною площею 2,9 мільйона гектарів. Ці місця є водно-болотними угіддями, які мають міжнародне значення за Рамсарською конвенцією – міжурядовою екологічною угодою, укладеною ЮНЕСКО в 1971 році.

Збитки, завдані біорізноманіттю та осередкам існування рідкісних і зникаючих видів або унікальним природним територіям і біозаповідникам, вельми нелегко оцінити в грошовому еквіваленті. Екосистемні послуги, як-от харчові мережі чи рециркуляція поживних речовин, є послугами, які природа надає безкоштовно. Вони являють собою «природний капітал», який є еквівалентом «основного капіталу» на кшталт фабрики, її обладнання та інших активів, які допомагають у виробництві послуг.

Два практичних підходи до оцінки природних екосистем спираються або на «вартість відновлення» – тобто вартість реабілітації деградованої екосистеми шляхом відновлення її функцій, або на «вартість заміщення». «Вартість заміщення» досліджує спектр функцій і послуг, які конкретна екосистема надає харчовій мережі, яка залежить від цієї екосистеми. Ці функції, процеси та послуги мають порівняльні аналоги в агробізнесі або водоочисних установках. Так, природне водно-болотне угіддя, по суті, функціонує як природний водоочисний завод і харчова фабрика.

Підрахувати втрати генетичного фонду, біорізноманіття чи видів, що знаходяться під загрозою зникнення, складніше. Генетичний пул для біорізноманіття — це те саме, що алфавіт для мови, а біорізноманіття для екосистем — як мова для літератури та поезії. Подібно до спадщини чи культурних цінностей, «внутрішня цінність» екосистем полягає у їхньому генофонді й біорізноманітті. Оскільки біорізноманіття та види є незамінними, їхнє вимирання є непоправною втратою. Це наче читати класичний вірш із пропущеними фразами.

Монетизація пошкоджених об’єктів культурної спадщини

Найважче оцінити знищення величезного масиву українських історичних будівель, старовинних церков, археологічних пам’яток, пам’ятників, творів мистецтва та громадських просторів, які є невід’ємною частиною спадщини та культурної самобутності України. Багато з них перетворилися на руїни внаслідок невибіркових і безладних бомбардувань Росії. Багато експонатів було вкрадено окупантами. Наприклад, у Херсонському художньому музеї росіяни планомірно викрали 11 тис. картин і експонатів.

«Спадщина» стосується історичних чи культурних цінностей, успадкованих від минулих поколінь, які мають значення для етнічних груп або є незвичайними, рідкісними чи унікальними. До культурних цінностей належать естетичні, символічні, духовні, соціальні, історичні, архітектурні чи наукові атрибути та риси, що мають унікальне чи особливе національне значення. На відміну від зникнення видів і втрати біорізноманіття, знищені оригінали можна відтворити у вигляді копій. Проте демонструвати репродукцію першого Акту проголошення незалежності України 1918 року – геть не те саме, що мати оригінал.

Станом на 1 березня 2023 року ЮНЕСКО підтвердила ушкодження 245 об’єктів з лютого 2022 року, зокрема 106 релігійних споруд, 20 музеїв, 88 будівель, що становлять історичний та/або художній інтерес, 19 пам’ятників і 12 бібліотек. Агентства ООН проводять моніторинг цих руйнувань за допомогою супутникових фото. Крім того, були зруйновані чи пошкоджені сотні театрів, культурних чи мистецьких центрів.  

Постскриптум

21 грудня 2022 року президент Зеленський виступив на спільному засіданні Конгресу США. Він завершив свою переконливу промову словами: «У ваших силах допомогти нам притягнути до відповідальності всіх, хто розпочав цю неспровоковану злочинну війну. Давайте це зробимо. Нехай терорист понесе відповідальність за агресію та відшкодує всі збитки, завдані цією війною».

У міру того, як війна переходить у 2023 рік, втрати України продовжуватимуть різко зростати за всіма вісьмома категоріями військових злочинів, скоєних російськими військами. Прогнозована сума репарацій, ймовірно, значно виросте до кінця війни. Репарації мають також враховувати широкий спектр збитків, завданих здоров’ю людей, екосистемам або культурним об’єктам і спадщині, а також компенсації жертвам військових злочинів. Росія мусить виплатити репарації Україні за жахливу шкоду й страждання, які Путін завдав українському народу.

Автори
  • Євген Стахів, Департамент наук про довкілля Університету Джонса Гопкінса
  • Андрій Демиденко, Відділення математичного моделювання довкілля ІПММС НАНУ, Науково-експертна Рада Держекоінспекції України

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний