Ілюзія стабільності: ніколи не довіряйте російській статистиці

Росія є найбільш підсанкційною країною у світі. За оцінками Castellum (2024) та CORRECTIV кількість запроваджених проти неї санкцій – відповідно від 22 000 до 34 200. У будь-якому разі, це найбільша кількість санкцій в історії людства. Згідно з даними Castellum, на росію накладено більш ніж утричі більше санкцій, ніж на Іран, та у понад п’ять разів більше, ніж на Сирію чи Північну Корею.

Більшість цих санкцій націлені на російську економіку. Під санкційні обмеження потрапили всі ключові сектори економіки росії, включно з енергетикою, металургією та машинобудуванням, вугільною і лісовою промисловістю, видобутком золота й алмазів тощо. 

Попри це, у 2023-2024 роках російська економіка демонструвала стабільне зростання. У 2023 році ВВП виріс на 3,6%, а в 2024 році його зростання прогнозується на рівні 3,2% (IMF, 2024). Промислове виробництво збільшилося у 2023 році на 3,5% (Statista, 2024). Ба більше, Світовий банк, використовуючи метод «Атлас», включив росію до групи країн із високим рівнем доходів (Metreau et al., 2024).

Пояснення цього явища може бути простим: стабільне зростання є результатом фальсифікації статистики з боку російської влади, зокрема Росстату (російської державної статистичної агенції). Це форма пропаганди, спрямованої на створення образу «сильної та непереможної росії». Росію представляють як країну, що подолала тягар санкцій та успішно трансформувалася й розвинулася. Однак насправді російська економіка перебуває під значним тиском, а деякі її сектори опинилися на межі колапсу. 

Близьким аналогом у контексті цього пояснення є російські вибори, результати яких іноді перевищують 100%. Наприклад, після виборів до Державної Думи (російського парламенту) у грудні 2011 року на графіках, які показували по телебаченню, було видно, що явка виборців у певних регіонах перевищила 100%. Так, у Ростовській області вона становила 146%, у Воронезькій — 129%, а у Свердловській — 115% (RBC, 2016). Те саме можна сказати і про фейкові «референдуми» після анексії Криму в 2014 році або частин інших українських регіонів після 2022 року. Міжнародна спільнота правомірно не визнає російські вибори демократичними, однак досі сприймає дані Росстату як щось справжнє.

Як зазначають у Стокгольмському інституті економіки перехідного періоду (SITE) при Стокгольмській школі економіки, «від початку повномасштабної війни росії проти України економічні показники стали частиною російської пропаганди» (SITE, 2024), застерігаючи, що «ключові економічні показники, як-от інфляція та реальне зростання ВВП, слід розглядати з великою обережністю, а офіційні значення цих показників не повинні цитуватися без чіткого попередження про те, що вони є частиною російського пропагандистського наративу».

Як росія «підкручує» дані?

Існує багато різних інструментів для маніпуляції реальністю: пропаганда, маніпуляції медійним контекстом, алгоритми соціальних мереж, маніпуляція фінансовими звітами й даними опитувань, контроль за інформаційними потоками тощо. Росія активно застосовує всі ці методи (Aragão and Linsi (2022) обговорюють низку способів, за допомогою яких уряди маніпулюють статистикою).

Наприклад, у 2022 році більшість провідних світових автовиробників призупинили виробництво в росії. Однак пошукові запити в Google на кшталт «завод не працює», «фабрику закрито», «виробництво зупинено» тощо, пов’язані з російською автомобільною промисловістю, давали дуже мало результатів, створюючи враження, що нічого не змінилося і все працює як зазвичай. Насправді російська автомобільна промисловість «завмерла» на кілька місяців у 2022 році аж доки Китай не допоміг перезапустити виробництво. Навіть офіційні російські дані вказують на те, що у травні 2022 року виробництво автомобілів впало на 96.7% (Shirokun, 2022). Ось так працює контроль за потоками інформації. 

Мабуть, найбільш активно використовуваним та ефективним інструментом є маніпулювання статистикою. Йдеться не лише про «класичні» тактики на кшталт «вибирання родзинок із булки» (тобто публікацію лише окремих показників) чи використання ефекту низької бази для демонстрації значного зростання, а й про безпосереднє фальшування даних.

У вересні 2024 року колишній головний економіст Інституту міжнародних фінансів (IIF) Робін Брукс заявив, що росія, ймовірно, занижує свій профіцит поточного рахунку (Brooks, 2024). Він дійшов цього висновку на основі того, що до 2022 року існував економічний зв’язок між офіційними даними та іншими показниками, які не контролюються російським урядом. Наприклад, ціни на нафту позитивно корелюють із профіцитом поточного рахунку країни-експортера нафти, як-от росія, і такий зв’язок є доволі стабільним. Після 2022 року цей зв’язок було порушено, що може свідчити про маніпуляції (фальсифікації) даних з боку російських можновладців. 

Багато аналітичних центрів та експертів відзначають, що офіційна політика Кремля спрямована на суворе обмеження доступу до даних (Kokorin et al., 2024). Російські установи припинили публікацію низки чутливих та проблемних наборів даних, зокрема щодо зовнішньої торгівлі, видобутку газу й нафти, припливу й відпливу капіталу, фінансових звітів багатьох компаній, пасажиропотоку авіакомпаній та аеропортів; багатьох даних Центробанку, у тому числі статистики щодо золотовалютних резервів тощо.

За оцінками проєкту «Точно», після 24 лютого 2022 року принаймні 44 державні установи припинили публікацію індикаторів/наборів даних, які раніше були загальнодоступними (на їхніх вебсайтах іще можна знайти стару інформацію). З них 35 установ видалили статистичні показники (Cedar, 2024), а решта прибрали офіційну інформацію (списки регіональних підрозділів та підпорядкованих організацій). 22 установи сховали показники, які часто цитували журналісти та аналітики. За останні два роки з офіційних вебсторінок федеральних урядових установ видалено майже 500 наборів даних (Gi, 2024).

Найефективнішим інструментом для маніпуляцій із даними є перегляд методології, тобто зміни у процесі розрахунку конкретних показників. Наприклад, після перегляду методології розрахунку ВВП у 2014 році номінальний ВВП росії виріс більш ніж на 5 трильйонів рублів або на 6-7% (Bakhvalova, 2019). Свіжіший приклад – різке знецінення рубля наприкінці липня – на початку серпня 2023 року, яке спричинило ланцюгову реакцію зростання цін у російській економіці. У спробі приховати реальні масштаби зростання цін Росстат вирішив відкласти (на невизначений термін) включення даних з онлайн-чеків у розрахунок індексу споживчих цін (Boyko and Romanov, 2023).

Росстат, імовірно, маніпулює даними про індекс споживчих цін за допомогою прийомів на кшталт: а) «коригування» набору товарів та послуг, що використовуються в розрахунку, б) зміни ваг різних товарів у розрахунку індексу, та в) модифікації формули розрахунку індексу споживчих цін (наприклад, шляхом зміни базових значень). 

Набір товарів та послуг, що використовується для розрахунку індексу споживчих цін, оновлювався чотири рази від початку повномасштабного вторгнення: 30 березня 2022 року (наказ Росстату №165), 23 грудня 2022 року (наказ №975), 19 грудня 2023 року (наказ №665) та 7 березня 2024 року (наказ №91). При цьому Міжнародна організація праці рекомендує переглядати набір товарів та послуг для розрахунку інфляції кожні п’ять років.

Також вносилися зміни до офіційної статистичної методології моніторингу цін на споживчі товари й послуги та розрахунку індексів споживчих цін (наказ Росстату від 22.07.2022 №512). З моменту анексії Криму в 2014 році Росстат видав 17 документів, що містили оновлення методології розрахунку індексу споживчих цін (Rosstat, 2024). 

Крім того, Росстат постійно оновлює та «коригує» свої попередні дані. Так, дослідження Kopytok (2024) свідчить, що протягом року після початкової публікації було переглянуто понад 50% показників реальних наявних доходів та приблизно 45% показників реальних доходів. Зазвичай такі перегляди робляться у позитивний бік. Наприклад, Росстат суттєво оновив два ключових показники за перший квартал 2023 року: оцінка реальних грошових доходів виросла на 2,9 відсоткових пункти, а оцінка реальних наявних доходів — на 4,3 відсоткових пункти. Хоча це були найвищі «позитивні» перегляди за всю історію, Росстат не надав жодних пояснень цих змін.

Те саме стосується й промислового виробництва. У 2023 році було переглянуто дані за 2022 рік: з -0,6% до +0,6%. Темпи зростання видобувної промисловості було скориговано з 0,8% до 1,3%, а переробної — з -1,3% до +0,3%. 

Дослідження Molyarenko (2019) виявило маніпуляції також в інших сферах, але з подібних причин. Це дослідження відзначає, що маніпулювання даними у сфері охорони здоров’я та житлового сектору в росії може слугувати декільком адміністративним та фінансовим цілям. Наприклад, уряд впроваджує ініціативи у медичній сфері, спрямовані на зменшення частоти серцево-судинних захворювань. Тож для «покращення» результатів цих ініціатив лікарі змінюють причини смерті. Якщо пацієнт, який помер від інсульту, мав історію діабету, причиною смерті можуть вказати діабет, а не інсульт. Така практика дозволяє системі охорони здоров’я показувати кращий прогрес у зниженні смертності від інсультів навіть якщо реальна ситуація майже не змінилася.

Molyarenko (2019) також зазначає, що номінального зростання зарплат лікарів та вчителів у росії було досягнуто, по-перше, завдяки статистичним хитрощам (додаванню премій до базового окладу), а по-друге, за рахунок збільшення навантаження (наприклад, більше навчальних годин або консультацій пацієнтів за зміну) та скорочення «зайвого» персоналу в медичній та освітній галузях. У результаті реальні зарплати для деяких лікарів та вчителів знизилися. 

Аналогічно, у сфері житлово-комунального господарства місцева влада часто занижує обсяги ветхого та аварійного житла. Маніпулювання зменшує офіційну частку такого житла, що дозволяє місцевим органам влади уникати витрат, пов’язаних із ремонтом та будівництвом. Крім того, це дозволяє уникнути штрафів або санкцій, які можуть виникнути через наявність великого відсотку небезпечних або непридатних для проживання будівель, а отже – «зекономити» кошти.

Виявлення маніпуляцій з даними в росії

Перспективним підходом для виявлення статистичних фальсифікацій є використання непрямих економічних індикаторів, які не підпадають під потужний адміністративний або політичний контроль. Наприклад, розбіжності між офіційними показниками ВВП та даними про виробництво електроенергії чи обсяги вантажоперевезень можуть вказувати на можливі маніпуляції, а застосування таких даних в економетричних моделях може допомогти виявити реальні показники. Крім того, можна використовувати метрики з альтернативних (недержавних) джерел.

Так, за оцінками SITE (2024), якщо скоригувати зростання ВВП росії з використанням індексу цін ROMIR, а не офіційного рівня інфляції, то зростання ВВП у 2023 році на 3,6% перетворюється на спад ВВП на 8,7%. Оцінки зростання ВВП, засновані на інших моделях (споживання нафти, ВВП у доларах США), також свідчать про спад ВВП. Тож далі детальніше розглянемо офіційні дані щодо інфляції та порівняємо їх з індексом дефлятора ROMIR для товарів повсякденного вжитку (FMCG), щоб оцінити масштаби можливої маніпуляції. Ми порівнюємо кореляцію між цими двома показниками інфляції за періоди 2019-2021 та 2022-2024 років.

Індекс споживчих цін (ІЦС) у березні 2022 року виріс до 107,6, після цього досить швидко повернувся до нормального рівня, але знову почав зростати у другій половині 2024 року (рисунок 1).

Натомість дефлятор FMCG, який відображає споживчу інфляцію на товари повсякденного вжитку (продукти харчування, засоби гігієни тощо), у 2022-2024 роках стабільно зростав, хоча і його зростання почалося ще у 2021 році (рисунок 2). Станом на серпень 2024 року він досяг історичного максимуму 227,7%.

Кореляційний аналіз виявляє значний зсув взаємозв’язку між рівнем інфляції та дефлятором FMCG у першому (2019–2021 рр.) та другому (2022–2024 рр.) періодах. Зокрема, до 2022 року кореляція була додатною (0,91), а опісля стала від’ємною (-0,6); обидва коефіцієнти є статистично значущими на рівні 5%. Це підтверджується лінійною регресією:

• прогнозна модель №1 (на основі даних за 2019–2021 рр.): infl= -14.207+0,182*fmcg;
• прогнозна модель №2 (на основі даних за 2022–2024 роки): infl= 25.322-0,088*fmcg

Далі ми порівняли фактичні дані про інфляцію (infl) із прогнозами, отриманими за допомогою моделі 1, що базується на даних до вторгнення (pred_infl1), та за допомогою моделі 2, що заснована на даних після вторгнення: pred_infl2 (рисунок 3).

Прогнозування показує, що якби взаємозв’язок між індексом FMCG та індексом інфляції залишався таким самим, як у 2019-2021 роках (модель 1), інфляція різко виросла б і могла би сягнути 27,2% до серпня 2024 року. Однак модель 2 передбачає зменшення рівня інфляції до очікуваних 5,2% порівняно з офіційним рівнем 9,05%, зафіксованим у серпні. Різниця між прогнозом за моделлю 1 та фактичними даними становить майже 3 рази. Ця модель (модель 1) працювала досить добре для даних до вторгнення, що може свідчити про маніпуляції з даними з боку російської влади. 

Загалом ці результати узгоджуються з висновками SITE (2024) та Brooks (2024): офіційні статистичні дані значно зміщені у позитивний бік (тобто рівень інфляції занижений). Різниця між офіційними та неофіційними даними може сягати кількох сотень відсотків.

Одним із можливих пояснень цього є фальсифікація статистичних даних: офіційні показники, що демонструють економічне зростання, можуть бути спотвореними, а реальна ситуація суттєво відрізнятися.

На основі аналізу даних про інфляцію можна побачити, що після 2022 року характер взаємозв’язку між офіційними та неофіційними показниками інфляції в росії суттєво змінився: з доданої на від’ємну значущу кореляцію. Результати, отримані на основі моделей, каліброваних за даними до 2022 року, статистично відрізняються від тих, які були згенеровані на основі моделей, каліброваних за даними після 2022 року. Прогнози, побудовані на моделях до 2022 року, у 2-3 рази відрізняються від результатів моделей після 2022 року та фактичних даних з офіційних джерел. Поясненням цього феномену може бути фальсифікація даних Росстатом з метою створення враження про недієвість санкцій. 

Отримані висновки породжують сумніви у достовірності офіційної статистики, натякаючи на можливість маніпуляцій з даними задля створення більш сприятливої економічної картинки. Тож ніколи не довіряйте російській статистиці. 

Список літератури 

1. Aragão, R., & Linsi, L. (2022). Many shades of wrong: what governments do when they manipulate statistics. Review of International Political Economy, 29(1), 88–113. 
2. Bakhvalova M. (2019). Lies, Big Lies and Statistics. Why does Rosstat often change its data?
3. Boyko, A., Romanov, R. (2023). Rosstat had to postpone the inflation assessment using online check data 
4. Brooks R. (2024). Russia is very likely understating its current account surplus 
5. Castellum. (2024). Russia Sanctions Dashboard. 
6. Cedar (Center for Data and Research on Russia). (2024). Can Russian official data be trusted? A map of the dangers of state statistics. Russia: Known Unknowns, Boris Nemtsov Foundation for Freedom, Ideas for Russia Initiative. 
7. CORRECTIV (2024). Sanctions tracker: Live monitoring of all sanctions against Russia. 
8. Gi B. (2024). Over the past two years, 44 government agencies have removed nearly 500 datasets from their websites. 
9. Guriev, S., & Treisman, D. (2019). Informational autocrats. Journal of Economic Perspectives, 33(4), 100–127. 
10. IMF. (2024). World Economic Outlook: The global economy in a sticky spot. International Monetary Fund. 
11. Kasyanchuk D. (2024). Unfinished figures. What data can we still use to judge the state of the Russian economy 
12. Kokorin, D., Gorskiy, D., Zubiuk, E., & Kote, T. (2024). Known unknowns: Studying Russia in conditions of growing non-transparency. Ideas for Russia Initiative. Boris Nemtsov Foundation for Freedom. 
13. Kopytok V. (2024) Rosstat consistently revises data retroactively
14. Metreau, E., Young, K. E., & Eapen, S. G. (2024). World Bank country classifications by income level for 2024-2025. World Bank Blogs. 
15. Molyarenko, O. (2019). Generating State Statistics: A View from «Below»». «Eco», 49(10), 8–34. 
16. RBC. (2016) Churov explained the story about 146% in the elections. 
17. Rosstat (2023) Industrial production in Russia in January–July 2023
18. Rosstat (2024). CPI Methodology 
19. Shirokun K. (2022). Record decline. Car production in Russia in May fell by 96.7%. 
20. SITE. (2024) The Russian Economy in the Fog of War. 
21. Statista (2024). Russia: Real gross domestic product (GDP) growth rate from 2019 to 2029